806/990/16 Про визнання протиправним та скасування розпорядження обласної державної адміністрації "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків в області" - 20.06.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (далі - Виконком) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року (суддя Капинос О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (судді Жизневська А.В., Котік Т.С., Охрімчук І.Г.) у справі № 806/990/16 за позовом Виконкому до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА або Облдержадміністрація) в особі її голови С.О. Машковського про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У червні 2016 року Виконком звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської ОДА в особі її голови С.О. Машковського, в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 20 травня 2016 року № 140 "Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків у Житомирській області" у частині, що стосується міста Коростеня, викладених у Додатках 1- 3.

Позов мотивований тим, що прийняття оскаржуваного розпорядження порушує власні (самоврядні) повноваження Виконкому щодо підготовки і внесення на розгляд ради питань стосовно перейменування (найменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Коростеня. При прийнятті спірного розпорядження головою Облдержадміністрації не повідомлено посадових осіб органів місцевого самоврядування та не проведено громадських слухань щодо перейменування об`єктів топоніміки. Розпорядження прийняте з порушенням компетенції та процедури його прийняття, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, Виконком звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог позивач зазначив, що прийняття оскаржуваного розпорядження без попереднього направлення його проекту порушує власні (самоврядні) повноваження Виконкому щодо підготовки і внесення на розгляд сесії ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Коростеня. Суди дійшли помилкового висновку, що позивач не має повноважень на звернення до суду з цим позовом в інтересах територіальної громади міста Коростеня. Крім того, суди не надали жодної правової оцінки твердженням позивача щодо порушення пункту 29 частини 1 статті 85 Конституції України та неконституційності Закону № 317-VIII (317-19) . З огляду на зазначене позивач вважає, що судові рішення у цій справі є протиправними та нівелюють законні права місцевого самоврядування та територіальної громади міста Коростеня.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 21 грудня 2016 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року касаційну скаргу Виконкому передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В.(суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

30 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 529/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі й запереченнях на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання статей 6, 39, 41, частин 2-3 розділу VII Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) (далі - Закон № 586-XIV (586-14) ), підпункту 6 пункту 2 статті 7 Закону № 317-VIII, ураховуючи пропозиції громадськості, рекомендації Українського інституту національної пам`яті та обласної комісії з топоніміки, 20 травня 2016 року головою Житомирської ОДА С.О. Машковським видано розпорядження № 140 "Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятних знаків у Житомирській області".

Пунктом 1 цього розпорядження вирішено перейменувати топонімічні об`єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з Додатком 1, а пунктом 2 - головам райдержадміністрацій, рекомендувати міським головам: 1) демонтувати пам`ятники, пам`ятні знаки, анотаційні дошки згідно з Додатком 2 та забезпечити їх зберігання; 2) звернутися до управління культури облдержадміністрації за дозволом на переміщення пам`яток місцевого значення (Додаток 3) та здійснити перевезення їх на територію Житомирського обласного краєзнавчого музею; 3) передбачити у місцевих бюджетах кошти на виготовлення та встановлення табличок з назвами вулиць і нумерацією будинків та здійснити їх встановлення; 4) повідомити керівників відповідних підприємств, організацій, установ та служб про зміну назв вулиць; 5) про виконання розпорядження поінформувати управління культури облдержадміністрації до 21 серпня 2016 року.

Згідно з додатком 1 до розпорядження, по місту Коростеню вирішено перейменувати 67 вулиць та провулків. Зокрема, вул . Ватутіна на вул . Михайла Стельмаха, вул . Ворошилова на вул . Марко Вовчок, вул. Галана на вул . Богдана Звіздецького, вул. Жукова на вул. Героїв Крут, вул. Кірова на вул. Шевченка, вул. Т.Г. Шевченка на пров. Шевченка, вул. Комісара Наровського на вул. Івана Богуна.

У пункті 5 розпорядження зазначено, що воно набирає чинності з моменту його державної реєстрації, але не раніше дня офіційного опублікування.

Вважаючи розпорядження від 20 травня 2016 року № 140 протиправним у частині, що стосується міста Коростеня, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване розпорядження голови Облдержадміністрації видано з дотриманням строків та у межах повноважень, передбачених Законом № 317-VIII (317-19) . Перейменування вулиць міста Коростеня відбулося з урахуванням думки громадськості, зокрема Громадської організації "Агенція регіонального розвитку", рекомендацій Українського інституту національної пам`яті та обласної комісії з топоніміки. Крім того, правовою експертизою встановлено, що оскаржуване розпорядження не підлягає реєстрації у головному територіальному управлінні юстиції так як має організаційний та рекомендаційний характер, спрямоване на організацію виконання розділу VII "Заключні положення" Закону № 586-XIV (586-14) та не містить нових правових норм. Суди дійшли висновку, що згідно з положеннями Закону № 317-VIII (317-19) органам місцевого самоврядування надавався строк для вжиття заходів щодо перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників і пам`ятних знаків, що Коростенською міською радою та Коростенським міським головою зроблено не було. При цьому суди зазначили, що звернення до суду для захисту прав інших осіб буде можливим тільки за наявності особливої передумови - надання спеціальним законом такого права органу, який звертається до суду, проте у даному випадку, передбачені законом правові підстави для звернення Виконкому до суду в інтересах територіальної громади з вказаним позовом, відсутні.

Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

09 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято вказаний вище Закон № 317-VIII (317-19) , яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 317-VIII символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Строки та повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій щодо здійснення в установленому порядку перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об`єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму встановлено пунктом 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII (317-19) .

Згідно з пунктом 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII (317-19) Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України від 24 травня 2012 року № 4865-VI "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (далі - Закон № 4865-VI (4865-17) ), пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII (317-19) у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов`язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону № 4865-VI, пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Аналогічні норми щодо обов`язку голови обласної державної адміністрації здійснити перейменування вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, містяться в розділі VII "Заключні положення" Закону № 586-XIV (586-14) .

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перейменування об`єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, є обов`язковим для органу місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку. У разі якщо протягом зазначеного строку таке рішення не прийняте, воно у формі розпорядження приймається головою відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого для органу місцевого самоврядування.

Оскільки Закон № 317-VIII (317-19) набрав чинності 21 травня 2015 року, встановлений для сільської, селищної, міської ради шестимісячний строк для перейменування об`єктів топоніміки припав на 22 листопада 2015 року, а кінцевим строком, наданим законом сільським, селищним, міським головам для перейменування, було 23 лютого 2016 року.

З обставин даної справи вбачається, що в строк до 21 листопада 2015 року Коростенська міська рада не прийняла рішення про перейменування вулиць, та провулків, демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків тощо, так само як і Коростенський міський голова у строк до 21 лютого 2016 року не прийняв такого рішення. Відтак, голова Житомирськаої ОДА повинен був прийняти відповідне розпорядження до 21 травня 2016 року, що й було зроблено.

Верховний Суд зауважує, що обов`язок прийняти відповідне розпорядження про перейменування об`єктів топоніміки, покладений на голову обласної державної адміністрації у випадку недотримання строків прийняття таких рішень органами місцевого самоврядування, передбачений приписами абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII (317-19) , є імперативним та не встановлює свободу вибору дій. Діючим законодавством не допущено певну свободу розсуду у вирішенні питання прийняття чи неприйняття такого розпорядження.

Із зазначеного слідує, що спірне розпорядження голови Облдержадміністрації С. О. Машковського від 20 травня 2016 року № 140 видано з дотриманням строків та межах повноважень, передбачених Законами № 317-VIII (317-19) та № 586-XIV (586-14) .

Під час прийняття оскаржуваного розпорядження було враховано наявність інформації Українського інституту національної пам`яті, висновок Обласної комісії з топоніміки, а також аналітичний звіт Громадської організації "Агенція регіонального розвитку" по результатах проведення соціологічного дослідження громадської думки.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (989-2012-п) (далі - Порядок № 989).

Дія Порядку № 989 поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону № 4865-VI. Таким суб`єктом відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 указаного Закону є сільський, селищний, міський голова.

При цьому приписами Порядку № 989 обумовлено, що голова обласної державної адміністрації не наділений повноваженнями організатора проведення таких громадських обговорень, а тому посилання позивача на непроведення саме Житомирською ОДА громадських обговорень стосовно перейменування вулиць міста Коростеня є безпідставним і таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що протокольним дорученням засідання Обласної комісії з топоніміки від 18 квітня 2016 року № 1863/43/2-16 рекомендовано сільським, селищним, міським радам: подати управлінню облдержадміністрації пропозиції про нові назви вулиць для розгляду та прийняття рішення на засіданні обласної комісії з топоніміки; посилити роз`яснювальну роботу в електронних та друкованих ЗМІ із залученням керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науковців, краєзнавців, представників громадських організацій щодо виконання Закону № 317-VIII (317-19) .

Листом від 29 квітня 2016 року № 2080/47/2-16 Житомирська ОДА повідомила Коростенського міського голову, що у разі невиконання протокольного доручення № 1863/43/2-16 до 12 травня 2016 року, обласна комісія з топоніміки візьме на себе функції щодо назви не перейменованих вулиць та провулків у населених пунктах області з метою подальшої підготовки проекту розпорядження голови облдержадміністрації з вирішення даного питання.

Однак, Коростенською міською радою та Коростенським міським головою на виконання Закону № 317-VIII (317-19) та рекомендацій облдержадміністрації жодних дій не вчинено.

У свою чергу, Коростенська громадська організація "Розвиток Древлянщини" надала облдержадміністрації пропозиції щодо перейменування вулиць міста Коростеня з новими назвами вулиць.

16 травня 2016 року на засіданні Обласної комісії з топоніміки, у зв`язку з не перейменуванням об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків тощо, членами комісії шляхом голосування прийнято рішення рекомендувати голові облдержадміністрації внести пропозиції ГО "Розвиток Древлянщини" у проект відповідного розпорядження.

Отже, громадяни та представники громадських організацій були обізнані про роботу, яка ведеться щодо перейменування вулиць, взяли участь в громадському обговоренні питання перейменування вулиць міста Коростеня та надали свої пропозиції.

З огляду на зазначені обставини справи, думка громадськості міста Коростеня взята до уваги, а їх пропозиції слугували підставою для прийняття спірного розпорядження.

Посилання позивача про протиправність пункту 2 спірного розпорядження колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки даний пункт містить рекомендаційні приписи, не зобов`язує до вчинення будь-яких дій, відтак не порушує права Виконкому.

Стосовно доводів позивача про обов`язковість проведення державної експертизи спірного розпорядження, колегія суддів зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 01 червня 2016 року № 237/6 "Про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації" розпорядження голови Житомирської ОДА від 20 травня 201 року № 140 визнано таким, що не підлягає державній реєстрації. Зокрема, правовою експертизою встановлено, що цей нормативно-правовий акт не підлягає реєстрації в управлінні юстиції так як зазначене розпорядження має організаційний та рекомендаційний характер, спрямоване на організацію виконання розділу VII "Заключні положення" Закону № 586-XIV (586-14) та не має нових правових норм.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 345/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 381/10661, визначено, що акт, визнаний таким, що не підлягає державній реєстрації, набирає чинності та оприлюднюється в порядку, визначеному органом, що його прийняв.

Оскільки спірне розпорядження набрало законної сили 20 травня 2016 року, голова Житомирської ОДА видав розпорядження від 29 червня 2016 року № 185 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 20 травня 2016 року №140", яким виключив з тексту розпорядження № 140 пункт 5.

Таким чином наведені доводи позивача є невмотивованими, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві та фактичних обставинах цієї справи.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження голови Житомирської ОДА С.О. Машковського від 20 травня 2016 року № 140 "Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків у Житомирській області" прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.