ПОСТАНОВА
Іменем України
01 лютого 2019 року
Київ
справа №815/349/15
адміністративне провадження №К/9901/5186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року (суддя Левчук О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року (судді Крусян А.В., Джабурія О.В., Шляхтицький О.І.) у справі № 815/349/15 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - ДАБІ), третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, -
встановив:
16 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДАБІ, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій по реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 березня 2012 року № ОД 18212048042 (далі - Декларація) протиправними, визнання недійсною та скасування Декларації з підстав того, що ОСОБА_3 в 2012 році захопила земельну ділянку спільного користування та отримала документи на забудову без письмової згоди співвласників будинку, суміжних землекористувачів.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16 липня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовив.
Суди у цій справі встановили, що 11 жовтня 1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений договір дарування нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар 14/100 частин житлового будинку, зазначеного в плані під літером "А" з надвірними спорудами АДРЕСА_2, який складається в цілому з кам`яної житлової будівлі житловою площею 106,1 кв.м, семи сараїв під літерами "Б", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "М", п`яти туалетів "В", "М", "Л", "К", "Т", двох літніх кухонь "Г" та "О", навісу під літерою "П", огороджень № 1-3, мощень № 1-1У та двох цистерн II, III на земельній ділянці 1157 кв.м. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сободаш З.П., зареєстрований в реєстрі за № 3674, та 01 листопада 1999 року зареєстрований в ОМБТІ та РОН за № 109 доп.-стр. 75-р № 1850.
29 березня 2012 року ОСОБА_3 відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ) надала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, в якій просить прийняти до експлуатації побудований без дозволу на виконання будівельних робіт об`єкт, а саме: реконструкція житлового будинку літ "В" прибудови літ. "а" сараю літ. "М", АДРЕСА_2.
Разом з декларацією третя особа надала інспекції: копію договору дарування нерухомого майна від 11 жовтня 1999 року; звіт про проведення технічного обстеження для можливості збереження та подальшої експлуатації реконструйованого житлового будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_2, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології-2006" в 2010 році; технічний паспорт, виготовлений КП "ОМБТІ та РОН" 18 лютого 2010 року; копію державного акту на вічне користування землею колгоспами від 25 січня 1956 року № 549419, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради; виписку із протоколу № 5 зборів уповноважених членів колгоспу ім. Карла Лібкнехта Овідіопольського району Одеської області від 29 листопада 1990 року.
29 березня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєструвала Декларацію про готовність житлового будинку літ. "В" прибудови літ "А" сараю літ "М" за адресою АДРЕСА_2, подану ОСОБА_3, реєстраційний номер ОД 18212048042, з зазначенням початку будівництва в 2003 році та закінченням у 2008 році.
Крім того, суди встановили, що домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 знаходяться на земельній ділянці загальною площею 1645,26 га, яка виділена у безстрокове користування об'єднанню працівників сільськогосподарської артілі ім. Карла Лібкнехта, що підтверджується копією державного акту на вічне користування землею колгоспами НОМЕР_1.
Згідно з витягом із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 лютого 2007 року № 13458430 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 належить співвласникам на праві приватної спільної часткової власності, а саме ОСОБА_2 - 1/7, ОСОБА_6 - 1/7, ОСОБА_7 - 1/7, ОСОБА_8 - 1/7, ОСОБА_9 - 1/7, ОСОБА_10 - 1/7, ОСОБА_11 - 1/7.
На земельній ділянці на АДРЕСА_2 стоїть домоволодіння, що яке належить співвласникам на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_12 - 17/100, ОСОБА_13 - 23/100, ТОВ "Нива" - 25/100, ОСОБА_3 - 14/100. Право власності на 14/100 майна перейшло до ОСОБА_3 11 жовтня 1999 року на підставі договору дарування ОСОБА_14 обдарованій ОСОБА_3 Цей розподіл часток відповідає документам на право власності і зареєстрований належним чином.
Відповідно до акту від 02 липня 2015 року, складеного сусідами позивачки, в домоволодіннях на АДРЕСА_1, відсутній поділ на квартири, а всі побудовані будинки, за виключенням господарських приміщень (гаражі, сараї тощо) є приватними будинками. Також в акті зазначено, що розподіл на квартири, що присутній в правовстановлюючих документах є умовним та реєструвався інженерами, що проводили інвентаризацію будівель, коли одним домоволодінням користувалися дві та більше сімей. Однак, домоволодіння (будинок з надвірними спорудами і городом) під АДРЕСА_1 є приватним, котрим користуються лише ОСОБА_16 та члени її сім`ї.
З огляду на наведені вище встановлені судами обставини справи, покликаючись на положення Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків.
Будова ОСОБА_3 та домоволодіння позивачки є різними спорудами, які знаходяться поруч на одній земельній ділянці, та зважаючи на те, що позивачка до суду не надала доказів на підтвердження землекористування, тому твердження позивачки про захоплення належної їй земельної ділянки є безпідставними.
Крім того, позивачка не надала до суду належних підстав скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме внесення до декларації недостовірних відомостей.
З позовами до суду та правоохоронних органів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном позивачка не зверталась.
З огляду на такі обставини суди підсумували, що доводи позивачки про порушення її прав є безпідставними, оскільки правовідносин між нею та відповідачем щодо реєстрації декларації, поданої ОСОБА_3 до Інспекції ДАБК в Одеській області, немає, дії відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а саме житлового будинку літ. "В" прибудови літ "А" сараю літ "М" за адресою АДРЕСА_2, не порушують права та інтереси позивачки.
ОСОБА_2 не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулася із касаційною скаргою про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає, що суди не дослідили повно, всебічно та об'єктивно докази у справі і хибно оцінили фактичні обставини справи.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудування регулює Закон № 3038 VI.
За пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Частиною четвертою тієї ж статті передбачено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами четвертою-шостою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Згідно з частиною восьмою, десятою статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до пунктів 17, 20, 21 Порядку реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) .
Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації. Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності" (5496-17) (набрав чинності з 5 січня 2013 року) Закон № 3038-VI (3038-17) доповнено, зокрема, статтею 39-1, відповідно до частини першої якої у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
Згідно з частинами другою, третьою статі 39-1 Закону № 3038-VI (3038-17) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 918 (918-2013-п) постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) доповнено новим розділом "Порядок внесення змін до декларації, скасування декларації" (пункти 28, 29 Порядку), де серед іншого передбачено, що у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті - 39-1 Закону № 3038-VI, Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 750 (750-2015-п) Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (461-2011-п) , викладено в новій редакції. Проте, положення щодо порядку скасування державної реєстрації у випадку виявлення у ній недостовірних відомостей за змістом залишились такими ж, що й у попередній редакції цієї постанови. Зокрема, у пункті 22 зазначеного Порядку у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Отже, Закон № 3038-VI (3038-17) встановлює декларативний принцип, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності. Обов'язком органу державного архітектурно-будівельного контролю перед здійсненням реєстрації декларації є лише перевірити повноту задекларованих замовником відомостей, але не перевіряти їх достовірність.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно з'ясували обставини в адміністративній справі, дослідили докази, надані на їх підтвердження, і дійшли обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а саме житлового будинку літ. "В" прибудови літ "А" сараю літ "М" за адресою АДРЕСА_2, не порушують права та інтереси позивачки.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції; далі - КАС) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.
За змістом статті 6 КАС (у редакції до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позивачка не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникли у зв'язку із реєстрацією декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Дії органу контролю щодо реєстрації декларації є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов'язки тільки для того суб'єкта, якого вони стосуються, у цьому випадку - для третьої особи ОСОБА_3 Для позивачки такі дії відповідача безпосередньо не створюють жодних юридичних наслідків.
Отож, відсутність у позивачки прав та/або обов'язків у зв'язку із оскаржуваними діями відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації не породжує для нього і права на захист.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко