552/8164/14-а Про визнання дій ОУПФУ неправомірними щодо відмови перерахувати пенсію як державному службовцю з урахуванням нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання вчинити певні дії - 01.02.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року (судді Мінаєва О.М., Макаренко Я.М., Шевцова Н.В.) у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (далі - управління ПФУ), державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ), про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: визнати неправомірними дії управління ПФУ в частині відмови у перерахунку пенсії як державному службовцю з урахуванням нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року та матеріальної допомоги, з яких було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 27 листопада 2014 року; зобов'язати ДПІ надати ОСОБА_1 та управлінню ПФУ довідку про складові заробітної плати для перерахунку її пенсії з урахуванням компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011року, премії за жовтень 2011 року та матеріальної допомоги, які були нараховані та отримані нею та з яких було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії, як державному службовцю, з урахуванням нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року та матеріальної допомоги, з яких було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити недоплачену пенсію у розмірі 80 відсотків від зазначених сум з 27 листопада 2014 року.

На обґрунтування позову послалася на те, що управління ПФУ безпідставно відмовило їй у перерахунку пенсії з урахуванням нарахованої та виплаченої їй при звільненні компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року та матеріальної допомоги, з яких було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ та з 29 грудня 2011 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".

27 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до управління ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням сум виплат, які входять до складової заробітної плати: компенсації за невикористану відпустку 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року, вихідної допомоги.

23 грудня 2014 року листом № 159/Я-08 управління ПФУ відмовило позивачу у такому перерахунку.

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернулася до суду.

Київський районний суд міста Полтави постановою від 27 лютого 2015 року позов задовольнив частково. Визнав неправомірними дії управління ПФУ в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 24 листопада 2014 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року, матеріальної допомоги, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зобов'язав управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 24 листопада 2014 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року, матеріальної допомоги, які було нараховано та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та здійснити відповідні виплати.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, врахував у розмір виплати, що включається в заробіток для обчислення пенсії, грошові суми, які нараховані та виплачені ОСОБА_1 у грудні 2011 року, тобто після призначення пенсії. Враховуючи, що законодавець чітко визначив період, за який враховуються виплати, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, довідка ДПІ від 06 листопада 2014 року № 237/16-01-05-70 не може бути застосована при перерахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогам пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) (чинної на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 865 ). З матеріалів витребуваних судом апеляційної інстанції пенсійної справи встановлено, що період, який визначено позивачкою для призначення їй пенсії обмежується 30 листопада 2011 року, тому пенсія ОСОБА_1 нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, підстави для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробіток, отриманий в грудні 2011 року (за період з 01 грудня 2011 року по 27 грудня 2011 року відсутній.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач звернулася із касаційною скаргою про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.

У касаційній скарзі йдеться про те, що ДПІ неправомірно не включила до довідки про заробітну плату для призначення пенсії фактично виплачені їй виплати, з яких сплачено страхові внески, а управління ПФУ призначило пенсію без урахування цих сум. Позивач посилається на те, що пенсія повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, у тому числі з урахуванням компенсації за невикористану відпустку за 2010-2011 роки, премії за жовтень 2011 року, матеріальної допомоги. Вважає, що апеляційний суд не застосував необхідні норми законодавства, які за таких обставин справи, необхідно було застосувати для вирішення спірних відносин.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Пунктом 1 постанови № 865 установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу за призначенням пенсії 29 грудня 2011 року. Пенсію їй призначено з 29 грудня 2011 року за період заробітку, що ввійшов до розрахунку, - до 30 листопада 2011 року. Проте спірні виплати були нараховані та виплачені позивачу у грудні 2011 року, тобто поза періодом обраним позивачем для визначення розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії.

За таких обставин, а також з огляду на те, що період для визначення розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, позивачкою не оспорюється, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що пенсія ОСОБА_1 нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, підстави для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітку отриманого у грудні 2011 року відсутні.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.