Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Позивач, звернувшись до суду з позовом, з урахування уточнених позовних вимог, просив зобов'язати Білоцерківське міжрайонного управління водного господарства погодити договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду від 28.07.2005 року, укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та ним, посилаючись на те, що обов'язок відповідача погодити цей договір передбачено ст. 51 Водного кодексу України, та зазначає, що такими діями відповідач порушує приписи ст. 26 п.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Оскарженою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.-03.12.2008р. (головуючого -судді Мельника С.М., суддів Гаврилюка О.М., Рудченка С.Г.) залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2008р. (суддя Тищенко О.В.), яким в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області просить вказані судові рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, та на порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати повністю вказані судові рішення та залишити без розгляду позовну заяву, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, та на порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відзиву на касаційні скарги не надійшло.

Позивач та треті особи не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Від позивача надійшло клопотання про оголошення повного тексту рішення.

Про те, оскільки суд касаційної інстанції не приймає рішення в даній справі по суті спору відповідно до приписів ст. 84, 85 ГПК України, у зазначеному письмовому клопотанні позивача належить відмовити.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.07.2005 р. між Білоцерківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(орендар) було укладено Договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду Білоцерківського району Київської області, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (49 років) платне користування Блощинецьке водосховище /нижнє/ -окремий водний об'єкт та землі водного фонду із всіма гідроспорудами, земельна ділянка під водою 60, 1 га та прибережна захисна смуга 13, 1 га, загальною площею 73, 2 га, розміщені на території Острійківської сільської ради, згідно з планом-схемою водних об'єктів. Водний об'єкт надається в оренду для риборозведення.

Договір був погоджений з Головою комісії з питань надання в оренду водних об'єктів та земель водного фонду в Білоцерківському районі, Білоцерківською екологічною регіональною інспекцією, Острійківською сільською радою, Білоцерківською районною радою, Білоцерківським райвідділом земельних ресурсів, проте не був погоджений з відповідачем (погодження органу водного господарства).

Як вбачається з Акту прийому-передачі земельної ділянки від 28.07.2005 року, Білоцерківська районна державна адміністрація передала в оренду, а Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку площею 72, 2 га земель водного фонду Острійківської сільської ради для риборозведення терміном на 49 років.

Цей договір був зареєстрований у Київському регіональному центрі державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040502900028 від 31.08.2005 р.

11.08.2005р. та 18.01.2008 позивач звертався із заявами до відповідача про погодження цього Договору, та просив виготовити акт технічного стану, паспорт та режим роботи.

Проте відповідач своїми листами від 12.08.2005р., від 25.01.2008 р. відмовляв позивачу у погодженні договору, мотивуючи це, зокрема, тим, що наказом Київського облводгоспу №116-0 від 09.08.2005 р. йому дозволено видавати погодження на оренду водних об'єктів з площею водного дзеркала до 3 га.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Місцевий господарський суд відмовляючи в позові, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з повноважень відповідача, визначених Положенням про Білоцерківське міжрайонне управління водного господарства, та з обмежень, визначених наказом Київського облводгоспу №116-0 від 09.08.2005 р. щодо надання дозволу відповідачу видавати погодження на оренду водних об'єктів з площею водного дзеркала лише до 3 га, а також з того, що відсутні правові підстави для погодження відповідачем договору оренди Блощинецького водосховища.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 51 Водного кодексу України право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Згідно ст.1 цього кодексу, водосховище -це штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що 01.10.1986р. згідно Акту передачі Білоцерківському управлінню меліоративних систем основних фондів і балансу від 01.10.1986р., затвердженого начальником Київського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства 25.11.1986р., Білоцерківському управлінню меліоративних систем передано на баланс Блощинецьке водосховище.

Судами також встановлено, що Білоцерківською районною державною адміністрацією на підставі протокольного рішення Комісії з питань надання в оренду водойм в Білоцерківському районі, оформленого протоколом №2 від 27.03.2002р., було прийнято рішення про надання Приватному підприємцю Шимченку М.В в оренду на 5 років водосховища орієнтованою площею 113,0 га в с. Блощинці, зобов'язати позивача оформити технічну документацію в установленому порядку, та також згідно протоколу №3 від 23.03.2004р. засідання Комісії з питань надання в оренду водойм в Білоцерківському районі, прийнято рішення щодо укладення з позивачем договору оренди на водосховище в с. Блощинці з його послідуючою реєстрацією.

Особи, що подали касаційні скарги, вважають, що відповідач зобов'язаний погодити вищевказаний договір оренди водосховища.

Між тим, з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Так, згідно наказу Київського облводгоспу №116-0 від 09.08.2005 р. відповідачу дозволено видавати погодження на оренду водних об'єктів з площею водного дзеркала до 3 га. Цей наказ незаконним чи недійсними у судовому порядку не визнавався, є чинним, відповідно до п.1.1 Положення про Білоцерківське міжрайонне управління водного господарства, останнє є уповноваженою організацією, на яку саме Київським облводгоспом покладено функції управління та контролю в галузі водного господарства і меліорації земель, тому відповідач має керуватись ним у своїй діяльності. А оскільки згідно з цим наказом відповідачу дозволено погоджувати оренду водних об'єктів з площею водного дзеркала до 3 га, а позивачу у строкове платне користування передано водосховище більшою площею, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що за вказаних обставин неможливо покласти на відповідача обов'язок погодити договір оренди водного об'єкту - Блощинецького водосховища, та земель водного фонду від 28.07.2005 року.

Крім того, суди правомірно, з урахуванням приписів ст.ст.4-7, 43 ГПК України (1798-12) дослідили характеристику водного об'єкту оскільки саме за цих обставин, з урахуванням вищенаведеного, можливо визначити наявність чи відсутність у відповідача повноважень, які позивач просить покласти на нього судовим рішенням.

Так, судами встановлено, що призначення водосховища є комплексним оскільки включає комплексне обводнення, зрошення, рекреацію, регулювання водних ресурсів р. Узин в багатоводні та маловодні періоди з метою зменшення негативного впливу повеней, а також забезпечення водними ресурсами водозаборів міст Миронівка, Богуслав, Корсунь-Шевченківський.

Відповідно до приписів ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) та іншими актами законодавства.

Згідно п.4 Додатку №2 "Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається", затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" (26-92) , передача в оренду водосховищ і водогосподарських каналів комплексного призначення, яким є Блощинецьке водосховище, міжгосподарських меліоративних систем, гідротехнічних захисних споруд, не допускається.

Таким чином відсутні і правові підстави для покладення на відповідача обов'язку, про який позивач просить у позові.

Крім того позивач у касаційній скарзі просить, скасувавши повністю вказані судові рішення, залишити без розгляду його позовну заяву.

Підстави для залишення позову без розгляду визначені у ст. 81 ГПК України.

Згідно цієї норми господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. При цьому позов може бути залишений без розгляду до прийняття рішення по суті.

Оскільки підстави для скасування судових рішень, прийнятих у справі відсутні, а також відсутні передбачені вказаною нормою права підстави для залишення позову без розгляду, позов у даній справі не може бути залишений без розгляду.

Підстав для скасування судового рішення, передбачених ст.- 111-10 ГПК України, не встановлено.

Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо невідповідності висновків судів фактичним обставинам справи, та порушень і неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а відтак, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 п. 1, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.-03.12.2008р. -без змін.