804/3630/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 30.01.2019 Прийняття

касаційні скарги: представника позивачів - ОСОБА_2, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційного банку "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 (суддя Кучма К.С.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 (колегія у складі суддів Юрко І.В., Гімона М.М., Юхименка О.В.) у справі

за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційного банку "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

за участю третьої особи - АТ "ОТП Банк"

про визнання протиправними рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.03.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за підписом ОСОБА_16, як представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (далі - позивачі), до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Комерційного банку "Актив-Банк" Шевченка О.В. (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або Фонд), третя особа на стороні відповідача - АТ "ОТП Банк" (далі - третя особа), в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати позивачів вкладниками ПАТ "КБ "Актив-Банк" (далі - банк), які набули право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття 24.12.2014 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 від 27.12.2014 про не включення їх до такого переліку вкладників, прийняте останнім впродовж 27 грудня 2014 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-2, прийняте в особі виконавчої дирекції Фонду від 29.12.2014 про не включення їх до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду для отримання виплат згідно зі вкладами банку;

- визнати незаконним та скасувати наказ від 23.03.2015 №36, виданий відповідачем-1 про визнання нікчемними договорів строкового вкладу від 19.06.2014 з позивачами: №ДФО-28-181652, №ДФО-28-181649, №ДФО-28-181636, №ДФО-28-181646, №ДФО-28-181654, №ДФО-28-181647, №ДФО-28-181655, №ДФО-28-181657, №ДФО-28-181651, №ДФО-28-181642;

- зобов'язати відповідача-1 включити їх до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати відповідача-1 надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивачів, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду;

- зобов'язати відповідача-2 в особі виконавчої дирекції Фонду включити їх до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду для отримання виплат по вкладам банку;

- зобов'язати відповідача-2 здійснити відшкодування коштів за вкладами згідно з вищевказаними договорами від 19.06.2014 за рахунок Фонду, для чого зобов'язати Фонд сформувати Реєстр переказів вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою Загального реєстру з урахуванням сум, що отримані вкладниками, та направити його банку-агенту для здійснення подальших виплат, та перерахувати банку-агенту суму для подальших виплат відшкодування, або здійснити виплату сум відшкодування позивачам шляхом переказу їм відшкодувань;

- визнати незаконними дії відповідачів щодо ненадання належної відповіді позивачам, щодо їх запитів про таке: чи внесені відомості про них, як про вкладників відповідного банку, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, коли та в якому відділенні АТ "ОТП Банк" вони зможуть отримати свій вклад; на якій підставі вони не були внесені в згаданий Загальний реєстр вкладників банку, ким та коли було прийняте таке рішення.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015, позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача-1 включити позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. У задоволенні інших вимог відмовлено.

3. Відповідач-1 подав на ці рішення судів касаційну скаргу з проханням їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

4. 12.09.2016 від відповідача-2 на адресу ВАСУ надійшло письмове пояснення з проханням касаційну скаргу відповідача-1 задовольнити повністю.

5. Вищевказаний представник позивачів також подав касаційну скаргу, в якій просить залишити в силі постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та скасувати - в частині відмовлених.

6. Ухвалою від 15.10.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивачів, а ухвалою від 19.10.2015 - за касаційною скаргою відповідача-1.

7. 09.11.2015 на адресу ВАС України надійшло письмове заперечення представника позивачів на касаційну скаргу відповідача-1 з проханням у її задоволенні відмовити.

8. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано Верховному Суду (далі - Суд) для розгляду зазначених вище касаційних скарг.

9. Ухвалою від 29.01.2019 Суд об'єднав касаційні скарги для спільного розгляду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 03.03.2014 ОСОБА_17 в приміщенні відділення №28 ПАТ "КБ "Актив-Банк" уклав з цим банком договір №ДФО-28-168005 строкового банківського вкладу "Актив вільний". На його підставі банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_1 та відповідно до квитанції .№5458 від 03.03.2014 через касу банку прийняв від нього готівкові кошти у сумі 2.000.000 грн.

11. 12.06.2014 постановою Правління Національного банку України за №349/БТ зі змінами від 26.06.2014 за №382/БТ вказаний банк віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження в його діяльності.

12. 19.06.2014 ОСОБА_6 в приміщенні відділення №28 ПАТ "КБ "Актив-Банк" уклала з банком договір №ДФО-28-181652 строкового вкладу "Актив класичний плюс". На підставі зазначеного договору банк відкрив їй депозитний рахунок НОМЕР_3 та відповідно квитанції №2300 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195000 грн.

13. Того ж дня у зазначеному відділенні були укладені договори строкового вкладу "Актив класичний плюс" з іншими позивачами.

14. Так, відповідно до договору №ДФО-28-181649 банк відкрив ОСОБА_7 депозитний рахунок НОМЕР_2 та відповідно до квитанції №2270 від 19.06.2014 прийняв від нього готівкові кошти у сумі 195000 грн.

15. Згідно з договором №ДФО-28-181636 банк відкрив ОСОБА_8 депозитний рахунок НОМЕР_4 та відповідно квитанції №2129 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195000 грн.

16. На виконання договору №ДФО-28-181646 банк відкрив ОСОБА_9 депозитний рахунок НОМЕР_5 та відповідно квитанції №2239 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195 000 грн.

17. Відповідно до договору №ДФО-28-181654 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_18 та відповідно квитанції №2322 від 19.06.2014 прийняв від нього готівкові кошти у сумі 195000 грн.

18. Згідно з договором №ДФО-28-181647 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_7 ОСОБА_11 та відповідно квитанції №2258 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195 000 грн.

19. На виконання договору №ДФО-28-181655 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_8 ОСОБА_12та відповідно до квитанції №2337 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195 000 грн.

20. Відповідно до договору №ДФО-28-181657 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_9 ОСОБА_14 та відповідно квитанції №2367 від 19.06.2014 прийняв від неї готівкові кошти у сумі 195000 грн.

21. ОСОБА_13 згідно з договором №ДФО-28-181651 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_10 та відповідно квитанції №2285 від 19.06.2014 прийняв від нього готівкові кошти у сумі 195 000 грн.

22. ОСОБА_5 на виконання договору №ДФО-28-181642 банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_8 та відповідно квитанції №2197 від 19.06.2014 прийняв від нього готівкові кошти у сумі 195 000 грн.

23. 02.09.2014 постановою Правління НБУ за №545 банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

24. 03.09.2014 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.09.2014 до 03.12.2014 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 02.09.2014 №79 та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку Шевченка О.В.

25. 03.12.2014 рішенням Виконавчої дирекції Фонду №134 строк дії тимчасової адміністрації в банк подовжено до 30.12.2014.

26. 23.12.2014 постановою Правління НБУ №838 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати банк.

27. 24.12.2014 на підставі постанови Правління НБУ від 23.12.2014 №838 рішенням Виконавчої дирекції Фонду №158 розпочато процедуру ліквідації банку строком на 1 рік з 24.12.2014 до 23.12.2015. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку призначено Шевченка О.В. Розпочато виплату коштів вкладникам банку.

28. Відповідач-1 повідомив позивачів, що в порядку ст.ст. 37, 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" укладені договори визнані нікчемними. Вимоги позивачів відхилені в зв'язку з не підтвердженням заявлених ними вимог фактичним даним, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду (п.2 ч.2 ст.49 цього Закону). Відповідно до вимог ч.8 ст.49 даного Закону вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

29. Постанову слідчого СВ Дзержинського РВ про закриття кримінального провадження №12014040640005607 щодо обставин можливого вчинення злочинних дій працівниками банку 23.02.2015 прокурором скасовано.

30. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачів з позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

31. Позов обґрунтований протиправністю спірних рішень і дій відповідачів, внаслідок чого позивачі позбавлені можливості отримати внесені згідно з договорами кошти.

32. Позивачі зазначають, що неодноразово зверталися до відповідачів щодо невиплати їм відшкодування через банк-агент. Однак відповідачі порушили вимоги Закону України "Про інформацію" (2657-12) та Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , оскільки не було надано відповіді на конкретні запити.

33. Відповідачі заперечують проти задоволення позову, обґрунтовуючи правомірність своїх рішень і дій нікчемністю правочинів позивачів. Вважають, що кошти вони отримали внаслідок дроблення вкладу ОСОБА_17

34. Стверджують, що відповіді на всі запити позивачів надано.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

35. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з недоведеності відповідачами правомірності спірної бездіяльності.

36. До спірних відносин він застосував ст.ст. 203- 204, 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 3, 12, 26, 27, 37- 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ), пп.3-5 розділу III, пп.2, 3, 5 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 ( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за №1548/21860 (z1548-12) ) (далі - Порядок №14).

37. Суд дійшов висновку, що не доведено факт нікчемності правочинів позивачів, а також не підтверджено доказами, що внаслідок укладання зазначених договорів банківського вкладу та рахунків з позивачами банк став неплатоспроможним, а виконання його зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим, та/або цими договорами передбачено передачу майна (коштів) з метою надання окремим категоріям пільг прямо не встановлених законодавством.

38. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог визнати позивачів вкладниками, посилаючись на відсутність таких повноважень у суду, а щодо Фонду - оскільки спірні відносини з ним не виникли.

39. Врахувавши докази наявності коштів на рахунках позивачів, суд вирішив задовольнити позов лише в частині зобов'язання відповідача-1 включити позивачів до переліку вкладників, кошти яким відшкодовуються за рахунок Фонду.

40. З такими висновками погодився суд апеляційної інстанції та залишив постанову суду першої інстанції без змін.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

41. Представник позивачів у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і водночас правильне встановлення фактичних обставин справи. На його думку, позов має бути задоволено повністю.

42. Вважає, що суди не обґрунтовано не застосували до спірних відносин ч.ч.1-2 ст. 6, ч.ч.1-2 ст. 49 Закону №4452-VI, п.6 розділу ІІІ, пп.7-8 розділу IV Порядку №14, ч.7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), ст. 5 ЦК України. Натомість застосували закон, який не діяв на момент укладення позивачами договорів банківського вкладу.

43. Стверджує, що суди не врахували, що у постанові Правління НБУ від 12.06.2014 №349/БТ немає заборони для банку приймати грошові кошти у вклади від фізичних осіб та відкривати їм рахунки. Зміни до цієї постанови, внесені постановою Правління НБУ від 12.06.2014 №349/БТ, щодо обмеження в діяльності банку, застосовані після здійснення банком операцій з позивачами та ОСОБА_17 Тому застосування їх судами до спірних відносин не є обґрунтованим.

44. Акцентує, що суди не надали юридичної оцінки спірному наказу відповідача-1 щодо визнання нікчемними правочинів позивачів та безпідставно відмовили у позовних вимогах щодо порушення відповідачами Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , вказавши про необхідність застосування іншого, аніж просили позивачі, способу захисту їхніх прав, водночас не вказуючи якого саме.

45. Зауважує, що у відповідь на запити позивачі отримали повідомлення про нікчемність їхніх правочинів, що не є відповіддю на звернення. Суд першої інстанції зазначив, що фактично відповідач-1 відмовив у включенні до переліку вкладників, але не вказав, чи відповідає це закону, а суд апеляційної інстанції цього не виправив.

46. Задоволення лише однієї позовної вимоги не захищає та не відновлює порушених прав позивачів, оскільки відповідач-2 може не виконати обов'язку внести дані позивачів до Загального реєстру.

47. Крім того, суди не послалися на докази, які доводять обставини нікчемності договорів позивачів у зв'язку з ініціюванням ОСОБА_17 фіктивного відкриття рахунків іншим фізичним особам для штучного зарахування коштів у розмірах, що не перевищував 200000 грн.

48. Представник позивачів також стверджує, що позовні вимоги до Фонду не є передчасними, оскільки затвердивши Загальний реєстр вкладників, він прийняв рішення щодо не включення позивачів до нього і воно підлягає скасуванню. Водночас спірні рішення відповідач-1 прийняв з порушенням встановленого законом строку та підстав.

49. Представник позивачів зауважує на відсутності законодавчих підстав для призупинення відшкодувань вкладу, а також, що відповідач-1 не повідомив позивачів про визнання їхніх договорів банківського вкладу нікчемними або про відмову від їх виконання, не звертався до суду з будь-якими іншими вимогами.

50. Відповідач-1 у касаційній скарзі просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову. Стверджує, що внаслідок визнання банку проблемним він не мав права укладати депозитні договори з позивачами.

51. Після введення тимчасової адміністрації в банку припинено повернення вкладів (задоволення вимог вкладників). Водночас повідомлення про нікчемність договорів під час ліквідації банку передбачене законом.

52. Нікчемність договорів позивачів підтверджується тим, що інший клієнт банку розподілив свій вклад, що перевищував 200000 грн., створивши для себе переваги перед іншими клієнтами банку, а позивачі реальні кошти до каси банку не вносили.

53. Стверджує, що суди не надали оцінки порушенню банком п.8 постанови Правління НБУ №328, згідно з яким банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати до 150000 грн. на добу на одного клієнта.

54. Також суди не врахували кримінальне провадження №12014040640005607 щодо дій вкладника банку, який за попередньою змовою з позивачами з метою незаконного збільшення суми виплат за рахунок Фонду, перебуваючи у відділенні №28 банку, провів операції зі зняття коштів цього вкладника на суму 1959000 грн. з наступним відкриття депозитів позивачам та розміщенням для них 195000 грн. кожному.

55. Відповідач-2 у письмовому поясненні до касаційних скарг зазначив про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій у зв'язку з порушеннями ними норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

56. Стверджує, що позивачі не набули прав вкладників, оскільки уклали нікчемні договори з банком, що порушують публічний порядок, та отримали кошти внаслідок дроблення іншим клієнтом банку вкладу, що перевищував 200000 грн.

57. Цих підстав відповідач-1 просив скасувати оскаржувані рішення судів і відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

58. Верховний Суд, перевіривши та оцінивши доводи касаційних скарг, дійшов таких висновків.

59. Предметом розгляду і доведення у цій справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

60. В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

61. Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

62. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

63. Зважаючи на встановлені судами факти внесення позивачами згідно з квитанціями готівкових коштів через касу банку та їх перебування на відповідних рахунках, суди дійшли вірного висновку, що позивачі вважаються вкладниками банку.

64. Стаття 38 Закону №4452-VI у редакції, що діяла на час укладення договорів банківського вкладу (19.06.2014) передбачала, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

65. Відповідач-1 не зазначив, за яким саме критерієм укладені з позивачами договори є нікчемними. Посилання відповідача-1 на ст. 228 ЦК України, як підставу нікчемності договорів, Суд вважає помилковим, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальною нормою -ст. 38 Закону №4452-VI. Відтак, підстави відмови уповноваженого не відповідають закону.

66. У постановах від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 03.10.2018 у справі №826/4280/16 та інших Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС) звертала увагу, що відповідно до ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у ст. 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого, - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

67. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

68. Отже суди, вирішуючи спір в частині наказу відповідача-1 від 23.03.2015 №36, допустили порушення норм процесуального права щодо порушення правил юрисдикції, у зв'язку з чим у цій частині оскаржувані рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження.

69. Суди правильно не врахували наявність кримінального провадження, на яке посилаються відповідачі. Закон №4452-VI (4452-17) не містить такої підстави для відмови у включенні особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відтак, покликання на цю обставину не доводить правомірності такої відмови.

70. Врахувавши встановлені судами обставини справи, Суд дійшов вірного висновку, що відмова відповідача-1 у включенні позивачів до повного переліку владників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, є протиправною.

71. Суд вважає вірними висновки судів щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог згідно зі встановленими судами обставинами справи до відповідача-2.

72. Суди встановили, що відповідач-1 не включив позивача до відповідного переліку, та не встановили обставин і фактів безпосереднього порушення прав позивачів Фондом. Отже спірні відносини з відповідачем-2 у зв'язку з такими обставинами не виникли, а тому позовні вимоги є передчасними.

73. Суд погоджується також з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині отриманих відповідей на звернення позивачів, оскільки, як ними встановлено, у відповідь на звернення вони отримали від відповідача-1 повідомлення про нікчемність договорів, що є відповіддю на ці запити щодо причин не включення позивачів до відповідного переліку вкладників банку.

Суд, дотримуючись ст. 341 КАС України, не вправі здійснювати переоцінку досліджених судами доказів.

74. З огляду на вказане вище касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

75. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст.ст. 341, 343- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги представника позивачів ОСОБА_2 та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційного банку "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 23.03.2015 №36 про визнання нікчемними договорів строкового вкладу від 19.06.2014: №ДФО-28-181652, №ДФО-28-181649, №ДФО-28-181636, №ДФО-28-181646, №ДФО-28-181654, №ДФО-28-181647, №ДФО-28-181655, №ДФО-28-181657, №ДФО-28-181651, №ДФО-28-181642. В цій частині ухвалити нове рішення, яким провадження щодо цієї вимоги закрити.

3. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 залишити без змін.