805/689/15-а Про визнання протиправними дії податкового органу щодо нарахування Товариству пені та зобов'язання податкового органу внести зміни до картки особового рахунку з орендної плати за землі державної або комунальної власності шляхом виключення з картки особового рахунку суми нарахованої пені - 29.01.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у складі судді Христофорова А.Б.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року у складі колегії суддів Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

у справі № 805/689/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна"

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування Товариству пені у розмірі 3 075,69 грн., зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку з орендної плати за землі державної або комунальної власності шляхом виключення з картки особового рахунку пені у розмірі 3 075,69 грн.

Заявою у квітні 2016 року позовні вимоги уточнені, позивач просить суд зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Донецькій області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Товариства по орендній плати з юридичної особи у розмірі 3706,77 грн.

4 квітня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, адміністративний позов задовольнив повністю, зобов'язав податковий орган прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Товариства з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 706,77 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності. Відповідно до пункту 101.1, підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, в тому числі податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили.

У вересні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість судових рішень, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги та не враховують уточнення позову Товариством.

2 листопада 2016 року від Товариства надійшли заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких позивач викладає доводи, які повністю збігаються з висновками судів попередніх інстанцій, наголошує на правомірності своїх вимог, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" (код ЄДРПОУ 37653064, вул. Куйбишева, буд.28, смт. Райгородок, Слов'янський район, Донецька область, 84150) є юридичною особою та перебуває на обліку у Слов'янській об'єднаній ДПІ з 13 травня 2011 року.

Між Слов'янською районною державною адміністрацією та Товариством укладено договір оренди землі від 5 лютого 2014 року загальною площею 7,9481 га.

25 лютого 2014 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобов'язання рівними частками за місяцями, у відповідності до якої визначені щомісячні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2014 рік у лютому у розмірі 8 917,77 грн., з січня по листопад у розмірі 27 744,17 грн. та у грудні у розмірі 27 744,14 грн. з терміном сплати до 30 числа кожного місяця поточного року, загальна сума складає 286 359,44 грн.

Сплата відповідачем орендної плати за землю підтверджується платіжними дорученнями, банківськими розрахунками по платіжній картці позивача.

Торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 2929/05-4 від 8 вересня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна", яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 02 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Крім того, Торгово-промислова палата листом № 555/12.12-3 щодо засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного боргу зазначила, що оскільки раніше підприємству надавався сертифікат №2929/05-4 від 08 вересня 2014 року про настання обставин непереборної сили для здійснення господарської діяльності, несвоєчасна сплата податків та обов'язкових платежів відбулася у Товариства не з вини підприємства, а внаслідок настання обставин непереборної сили.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з поясненнями щодо підстав виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин, заявами про відстрочку сплати заборгованості податків та зборів, заявами про списання податкового боргу, поясненнями щодо зарахування сплачених коштів в погашення суми податкових зобов'язань з податків.

На звернення підприємства, податковим органом надано відповідь про відсутність підстав для списання податкового боргу.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції сума боргу (з орендної плати з юридичних осіб) за деклараціями, в яких Товариство самостійно визначило орендну сплату за землю складає 3 706,77 грн.

Порядок обчислення орендної плати, строк та порядок сплати плати за землю не є спірним в межах розгляду даної справи. Проблемним питанням цієї справи є неправомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю позивачу, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (1669-18) (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

' 'br' Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р) м. Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За приписами статті 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 10 Закону № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання сертифікату Торгово-промислової палати про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином, сертифікат Торгово-промислової палати застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів з 14 квітня 2014 року з урахуванням здійснення суб'єктом владних повноважень діяльності на території проведення АТО.

Судами встановлено, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин здійснює свою діяльність на території проведення АТО. При цьому позивач звертався до Торгово-промислової палати із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин, про що Торгово-промисловою палатою 8 вересня 2014 року засвідчено Товариству форс-мажорні обставини сертифікатом № 2929/05-4 від 8 вересня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили з 2 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Суд підтримує думку суду апеляційної інстанції, що не потребує додаткового засвідчення форс - мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (1669-18) .

Статтею 101 Податкового кодексу України встановлено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 577 (далі - Порядок 577), під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереробної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України та є загальновідомим.

Пунктом 4.1 Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач неодноразово звертався до відповідача з поясненнями щодо підстав виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин, заявами про відстрочку сплати заборгованості податків та зборів, заявами про списання податкового боргу, поясненнями щодо зарахування сплачених коштів з погашення суми податкових зобов'язань з податків.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідності до статті 101 Податкового кодексу України, з урахуванням поданої позивачем заяви про списання безнадійного податкового боргу, безнадійний податковий борг Товариства з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 706,77 грн. підлягає списанню.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року у справі № 805/689/15-а залишити без змін.