ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2019 року
Київ
справа №805/4496/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у складі колегії суддів: Кравченко Т.О. (головуючого), Голошивця І.О., Волгіної Н.П. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у складі колегії суддів: Сухарька М.Г. (головуючого), Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г. у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_6 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 05.10.2016 №143-дс про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 05.10.2016 №143-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. На підставі наказу Державної фіскальної служби №1267-о від 28.04.2015 ОСОБА_6 було призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС та покладено на позивача виконання обов'язків начальника цього податкового органу.
3.2. Наказом СДПІ №44 від 14.08.2015 установлено розподіл обов'язків по керівництву роботою структурних підрозділів СДПІ, відповідно до якого в. о. начальника інспекції ОСОБА_6 координував роботу відділу персоналу, організаційно-розпорядчого відділу, юридичного відділу та сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації.
3.3.Наказом Державної фіскальної служби України від 14.12.2015 №146-до за результатами розгляду подання Центрального офісу від 19.11.2015 №6167/8/28-10-14-18 позивачу було оголошено догану.
3.4.Наказом СДПІ №40 від 16.03.2016 був установлений розподіл обов'язків по керівництву роботою структурних підрозділів СДПІ, відповідно до якого в. о. начальника інспекції ОСОБА_6 координував роботу сектору по роботі з персоналом, відділу організаційної роботи, юридичного відділу, сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації та відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури.
3.5. 28.07.2015 Державною фіскальною службою України видано наказ №543, пунктом 1 якого затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість. Пунктом 2 цього Наказу встановлена персональна відповідальність
- керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб'єктів ("податкових ям") та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі (пп. 2.1 п. 2);
- керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі ("податкові ями"), вигодотранспортуючі суб'єкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:
- своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти ("транзитери") та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;
- встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;
- визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;
- своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання (пп. 2.2 п. 2);
-керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників - начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб'єкти ("податкові ями"), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань (пп. 2.3 п. 2);
-начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб'єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів (пп. 2.4 п. 2).
3.6. 18 січня 2016 року Центральний офіс видав наказ №31 "Про індикативні показники доходів на І квартал 2016 року", а 12 квітня 2016 року - № 245 "Про індикативні показники доходів на ІІ квартал 2016 року". Наведеними наказами затверджені індикативні показники доходів загального фонду Державного бюджету України по Центральному офісу, СДПІ у містах Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Львові, Одесі та Харкові МГУ ДФС та індикативні показники доходів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів на відповідний період; індикативний показник надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; індикативні показники із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду Державного бюджету України по Центральному офісу та підпорядкованих СДПІ; індикативні показники із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу державного бюджету; очікуваний показник ефективності реалізації остаточних рішень суду, вирішених на користь держави за грудень 2015 року та березень 2016 року тощо.
3.7. Також наведеними наказами першому заступнику начальника, заступнику начальника Центрального офісу та начальникам (в.о. начальників) підпорядкованих СДПІ доручено: проаналізувати причини невиконання індикативних показників зі збору до загального фонду державного бюджету в грудні 2015 року та січні-березні 2016 року з метою врахування при виконанні затверджених індикативних показників; забезпечити виконання індикативних показників надходження платежів до державного та місцевих бюджетів у відповідний період та за основними напрямками роботи, визначеними цими наказами; сформувати та довести до структурних підрозділів рівно напружені (з урахуванням залучення наявних резервів) індикативні показники за напрямками роботи в областях, не менших ніж передбачено наказами. Окрім цього, визначено обов'язки першого заступника начальника, заступників начальника Центрального офісу та начальників (в.о. начальників) підпорядкованих СДПІ, а також заходи, реалізацію яких вони мають забезпечити.
3.8. 14.04.2016 Центральний офіс видав наказ №253 "Про уточнення індикативних показників на І квартал 2016 року".
3.9. 30.06.2016 Центральний офіс звернувся до Голови Державної фіскальної служби України Насірова Р.М. з поданням №1470/8/28-10-01-01-12 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. начальника (першого заступника начальника) СДПІ ОСОБА_6
3.10.Підставою звернення із поданням стали наступні обставини.
15.04.2016 за результатами роботи за І квартал 2016 року була проведена колегія Центрального офісу, рішенням якої роботу СДПІ визнано незадовільною. Зокрема, зазначено, що за січень-березень 2016 року в.о. начальника (першим заступником начальника) СДПІ ОСОБА_6 не організовано роботу та не забезпечено виконання індикативних показників з ПДВ, чим порушено вимоги Наказу №31, не забезпечено виконання індикативних показників рентної плати за спеціальне використання води.
3.11. Центральний офіс вказував, що організація прогнозно-аналітичної роботи у СДПІ потребує покращення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (декларації за січень-лютий 2015 року) по СДПІ мало місце неадекватне декларування ПДВ.
3.12. У ході проведеного аналізу повноти вжитих заходів з погашення податкового боргу Центральним офісом виявлені такі недоліки: несвоєчасно звертались до суду для отримання дозволу на стягнення коштів з рахунків; не проводилися або проводилися несвоєчасно заходи щодо опису майна по всім підприємствам, що мають податковий борг; майно не описано в податкову заставу; не проводились перевірки збереження майна по всім підприємствам, майно яких перебуває у податковій заставі більше трьох місяців, чим порушені вимоги ст. ст. 89, 91, 95 Податкового кодексу України.
3.13. Обставини, викладені в поданні, ґрунтуються на інформації, наведеній у службових записках Управління погашення податкового боргу від 17 червня 2016 року №6738/28-10-17-2-10, Управління комплексного аналізу від 17 червня 2016 року № 6666/28-10-45-3-15 та Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем від 17 квітня 2016 року №94/28-10-07-01-38.
3.14. З огляду на викладене Центральний офіс дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.
3.15. 20.07.2016 Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС звернувся до голови ДФС Насірова Р.М. з доповідною запискою №2657/99-99-07-01-03-18 про порушення дисциплінарного провадження стосовно в.о. начальника СДПІ ОСОБА_6
3.16. 09.09.2016 відбулося засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС, відповідно до протоколу якого прийнято рішення підготувати подання про застосування до першого заступника начальника СДПІ ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
3.17. 16.09.2016 на адресу ДФС надійшла заява ОСОБА_6 від 12.09.2016, яку було зареєстровано за № 4454/Інше. Відповідно до цієї заяви позивач просив надати йому можливість ознайомитися із матеріалами дисциплінарного провадження.
3.18. Листом від 05.10.2016 №10535/0/99-99-01-01-14 ОСОБА_6 було повідомлено, що стосовно нього ініційовано відкриття двох дисциплінарних проваджень, а для ознайомлення з матеріалами дисциплінарних справ, він може звернутися за адресою ДФС або за відповідними номерами телефону.
3.19. 05.10.2016 наказом Державної фіскальної служби України №143-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" за неналежні виконання службових обов'язків, контроль та організацію роботи підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання у січні-березні, квітні 2016 року індикативних показників доходів з ПДВ, інших податків, не відпрацювання доведених ризикових суб'єктів господарювання, першому заступнику начальника СДПІ ОСОБА_6 було оголошено догану.
3.20. Разом з листом від 11.11.2016 №36324/7/99-99-04-02-17 дисциплінарна справа була направлена з ДФС до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби для долучення до особової справи ОСОБА_6
3.21. 04.11.2016 та від 25.11.2016 позивач звертався до Державної фіскальної служби України із заявами, в яких просив надати йому для ознайомлення матеріали відкритих стосовно нього дисциплінарних проваджень та роз'яснень щодо наявності заборон та обмежень у реалізації цього права.
3.22. Докази надання відповідачем відповідей на ці звернення судам попередніх інстанцій не були надані.
3.23. У період з 19.09.2016 до 10.10.2016 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні, до роботи мав стати 11.10.2016, про що свідчить листок непрацездатності серії АГТ №418788.
3.24. 19.09.2016 СДПІ листом за №380/7/28-03-03 повідомила Центральний офіс про відсутність позивача на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
3.25. Вважаючи, що під час розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Державною фіскальною службою України не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури її проведення, чим порушено його права, ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що Державною фіскальною службою України було грубо порушено регламентований Законом України "Про державну службу" порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та не застосовано положення частини 1 статті 75 Закону №889-VIII, не з'ясовано ступінь вини позивача у незадовільних результатах роботи очолюваного ним податкового органу та наявність обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, не наведено які саме його дії кваліфікуються як дисциплінарний проступок.
4.1. Суди вказали також, що спірний наказ та матеріали дисциплінарної справи не містять посилання який саме пункт наказу ДФС №543 чи затвердженого ним Рекомендованого порядку позивач не виконав або виконав неналежним чином, або на якому етапі відпрацювання допущено порушення та в чому саме воно полягало.
4.2. Також суди звернули увагу, що ДФС не було реалізовано положення абз. 1 ч. 1 ст. 71 Закону №889-VIII, відповідно до якого з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
4.3. Крім цього, притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності здійснено під час його тимчасової непрацездатності.
4.4. Також суди попередніх інстанцій встановили, що в порушення ч. 1 ст. 75 Закону №889-VIII відповідачем було накладено дисциплінарне стягнення без отримання письмових пояснень від позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Державна фіскальна служба України звернулася до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
7. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - абз.1 ч.1 ст. 71 та ч.1 ст. 75 Закону України "Про державну службу" від 10.10.2015 №889-VIII. Зазначає, що у спірному наказі конкретизовано вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення. Щодо отримання від держслужбовця письмових пояснень при накладенні дисциплінарного стягнення вказує, що згідно опису до дисциплінарної справи ОСОБА_6 у матеріалах наявне пояснення позивача, яке було враховано під час проведення службового розслідування.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що прийняті з урахуванням обставин справи та на підставі чинного законодавства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Конституція України (254к/96-ВР) :
Стаття 19. '' Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
10. Закон України "Про державну службу" від 10.10.2015 № 889-VIII
Стаття 1. Державна служба та державний службовець
1. Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
10) службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Стаття 8. Основні обов'язки державного службовця
1. Державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
Стаття 11. Захист права на державну службу
8. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.
Стаття 62. Обов'язки державного службовця щодо додержання службової дисципліни
1. Державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:
1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;
2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;
3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
2. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Стаття 64. Дисциплінарна відповідальність державного службовця
1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 65. Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності
1. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
2. Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
Стаття 67. Обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність
1.Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
2. Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
3. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Стаття 68. Суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення
1. Дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
2. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):
1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":
зауваження - суб'єктом призначення;
інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;
2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":
зауваження - суб'єктом призначення;
інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження
10. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
11. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Стаття 73. Дисциплінарна справа
1. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
2. Дисциплінарна справа повинна містити:
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);
12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 74. Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення
1. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Стаття 75. Пояснення державного службовця
1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
2. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Стаття 77. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження
1. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
11. Колегія суддів зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди мають перевірити чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у спірному наказі про накладення дисциплінарного стягнення відповідачем не зазначено який саме вид дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 65 Закону №889-VIII було вчинено позивачем, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
13. Судами враховано, що догана ОСОБА_6 оголошена за неналежне виконання службових обов'язків, неналежний контроль та організацію роботи підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання у січні-березні, квітні 2016 року індикативних показників доходів з ПДВ, інших податків, не відпрацювання доведених ризикових суб'єктів господарювання. Також в оскаржуваному рішенні відповідач посилається на невиконання позивачем наказу ДФС № 543 та наказів Центрального офісу №31 та № 245.
14. Однак, наказ ДФС від 05.10.2016 №143-дс та матеріали дисциплінарної справи не містять посилань на конкретний підпункт/пункт наказу ДФС №543, наказів Центрального офісу №31 та №245, яких ОСОБА_6 не виконав (виконав неналежним чином), або на якому етапі відпрацювання допущено порушення та в чому саме воно полягало, не зазначено реалізацію якого заходу підпорядкованими йому підрозділами він не організував або не проконтролював при виконанні службових обов'язків.
15.Тому, неможливо встановити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та перевірити правильність застосування певного виду стягнення.
16. Судами встановлено також, що при вирішенні питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідач враховував наслідки роботи СДПІ. Усі обов'язкові елементи складу вчиненого ОСОБА_6 дисциплінарного проступку встановлено не було, зокрема, не досліджено, чи є невиконання індикативних показників та не відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання наслідком нехтування позивачем своїми службовими обов'язками або це сталося через інші причини. Не надана оцінка впливу на виконання СДПІ індикативних показників та відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання таких факторів як: проведення антитерористичної операції на території Донецької області; призупинення роботи СДПІ на тривалий період; переміщення СДПІ до м. Маріуполя; кадрове та матеріально-технічне забезпечення СПДІ після переміщення; зниження ділової активності та обсягів виробництва на території, де проводилася антитерористична операція; перехід на облік до СДПІ платників податків з інших інспекцій; недостатність коштів для сплати судового збору; зміни в податковому законодавстві та судовій практиці; знаходження суб'єктів господарювання, їх виробничих потужностей чи майна на тимчасово непідконтрольній органам державної влади території тощо.
17. Крім цього, з порушенням приписів ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII, попри зазначення цих пояснень в описі матеріалів дисциплінарної справи першого заступника начальники (в.о. начальника) СДПІ у м. Донецьку ОСОБА_6 до судів попередніх інстанцій для огляду та долучення вони надані не були. Також відсутні будь-які докази отримання цих пояснень від позивача. Про відсутність пояснень ОСОБА_6 вказує і те, що в наказі ДФС від 05 жовтня 2016 року №143-дс та в матеріалах дисциплінарної справи не міститься відомостей, які доводи ОСОБА_6 враховані, а які відхилені та з яких причин.
18. Разом з тим, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
19. Також суд звертає увагу, що притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності здійснено під час його тимчасової непрацездатності.
20. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій про те, що Державною фіскальною службою України було порушено регламентований Законом України "Про державну службу" порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та не з'ясовано ступінь вини позивача у незадовільних результатах роботи очолюваного ним податкового органу та наявність обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, не наведено які саме його дії кваліфікуються як дисциплінарний проступок.
21. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
22. Відтак, аргументи ДФС України про неправильне застосування судами Закону "Про державну службу" не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.
23. За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
24.Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
25.З огляду на зазначене, касаційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 - залишенню без змін.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
26. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
27. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - залишити без змін.
28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич,
Судді Верховного Суду