805/2919/16-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість - 29.01.2019 Прийняття

за позовом Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 16 травня 2016 року № 0000484000/4886/10/28-03-40, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою від 11 жовтня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ґрунтовно та правомірно мав сподіватися на бюджетне відшкодування суми ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, як то 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення).

8 лютого 2017 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга податкового органу задоволена, постанова суду першої інстанції скасована, прийнята нова постанова, якою у задоволені позовних вимог Товариства відмовлено у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право задекларувати суму від'ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Оскільки в даному випадку рентна плата за спеціальне використання води є платежем, що сплачується у розмірі 50 % до Державного бюджету України та у розмірі 50 % до місцевого бюджету, то суд апеляційної інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування у рахунок сплати рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) в розмірі 500 000 грн.

У лютому 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в який вказує на незаконність та необґрунтованість постанови Донецького апеляційного адміністративного суду, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Позивач стверджує, що нормами Податкового кодексу України (2755-17) не зазначається, що право на бюджетне відшкодування шляхом зарахування такої суми в рахунок сплати грошових зобов'язань з інших платежів, мають платники податків тільки тих платежів, що стовідсотково сплачуються до Державного бюджету України.

31 березня 2017 року від податкового органу надійшло заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому позивач викладає доводи, які повністю збігаються з висновками суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Єнакіївський металургійний завод" код ЄДРПОУ 00191193 є юридичною особою, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Товариство є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших підстав, що сплачуються до Державного бюджету за лютий 2016 року, за результатами якої складено акт від 20 квітня 2016 року № 171/28-03-40/00191193 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пункту б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платник податку не має право на отримання бюджетного відшкодування у рахунок сплати рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) в розмірі 500 000 грн.

16 травня 2016 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0000484000/10/28-03-40, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року на суму 500 000 грн.

Спірним питанням у даній справі є наявність/відсутність права на бюджетне відшкодування шляхом зарахування такої суми від'ємного значення ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань з інших платежів, платників тільки тих платежів, що стовідсотково сплачуються до Державного бюджету України. Чи можливо таке зарахування у разі здійснення платежів, що зараховуються пропорційно до Державного та місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 4 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать, зокрема, 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення).

За приписами пункту 3 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору.

Таким чином, у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право задекларувати суму від'ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 8 Бюджетного кодексу Наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14 січня 2011 року затверджено, зокрема, Класифікацію доходів бюджету.

Для зарахування надходжень збору за спеціальне використання води визначено такі коди:

13020100 - збір за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення);

13020200 - збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення;

13020300 - збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

13020400 - надходження збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 - надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати збору за спеціальне використання води;

13020600 - збір за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Таким чином, за звітний квартал збір за: спеціальне використання поверхневих і підземних вод; спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, сплачується не за напрямами нарахування у відповідних колонках "до державного бюджету" та "до місцевих бюджетів", а залежно від використання водного об'єкта (державного або місцевого значення) на коди бюджетної класифікації:

13020100 - збір за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), тобто сплачується збір за спеціальне використання води водних об'єктів загальнодержавного значення (одним платіжним дорученням);

13020200 - збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення (одним платіжним дорученням).

Органи Держказначейства України здійснюють розподіл зарахованих коштів на вищезазначені коди бюджетної класифікації у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом (2456-17) .

Проаналізувавши вказані норми, Суд приходить до висновку про неможливість розподілення та погашення суми боргу за рахунок коштів, що зараховуються до бюджету іншого рівня.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на скерування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у рахунок сплати рентної плати за спеціальне використання води внаслідок того, що ця рентна плата сплачується до двох бюджетів одночасно в однакових пропорціях.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.