826/4277/16 Про визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції міста про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством - 23.01.2019 Прийняття

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2016 року (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Оксененка О.М., Губської Л.В., Сорочка Є.О.) у справі №826/4277/16

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації",

третя особа - Міжгалузеве науково - технічне колективне підприємство "Лана", про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

І. РУХ СПРАВИ

1. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві від 26.05.2015 № 21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 44,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана". Скасовано рішення КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 23.05.2011 про державну реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 44,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 20.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга третьої особи на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

4. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати частково постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 було відкрито провадження у справі. 05.01.2018 надійшов відзив від Позивача.

6. Третьою особою Міжгалузевим науково - технічним колективним підприємством "Лана" було заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 в задоволенні такого клопотання було відмовлено.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 за позовом Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "Лана" до ОСОБА_2, КП "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності позов задоволено частково, визнано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана" право власності на нежитлову будівлю Літ. "А" загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана" право власності на нежитлову будівлю Літ. "А" загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

8. 23.05.2011 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства "Лана" на нежитлову будівлю Літ. "А" загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

9. Рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-ц/2690/11289/2011 від 14.12.2011 скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 та відмовлено у задоволенні позову.

10. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.03.2012 у справі № 6-217св12 рішення Апеляційного суду міста Києва у справі від 14.12.2011 залишено без змін.

11. 26.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 23.04.2015 11:40:20 за реєстраційним номером 11125737 прийнято рішення №21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство "Лана" та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №9807176 щодо державної реєстрації зазначеного прав приватної власності на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10.

12. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 не погоджуючись з рішеннями щодо державної реєстрації права власності № 21599227 від 26.05.2015 та від 23.05.2011 звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з відповідним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що рішення суду, яке стало підставою для реєстрації за МНТКП "Лана" права власності на майно, на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення було скасовано апеляційним судом, а отже відповідно до положень чинного законодавства, не могло стати підставою для державної реєстрації прав. Також позивач посилався на те, що всупереч положенням чинного законодавства, незважаючи на те, що у зв'язку зі скасуванням апеляційним судом рішення Святошинського районного суду м. Києва підстава для державної реєстрації права власності відпала, оскаржуване рішення відповідача 2 не скасовано та відповідний запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно не внесено.

14. Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що рішення державного реєстратора від 26.05.2015 №21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є законним, правомірним, обґрунтованим та таким, що прийнято виключно на нормах закону.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 не могло бути право встановлювальним документом для здійснення державної реєстрації права власності, в зв'язку з його скасування судом апеляційної інстанції.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі третя особа не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з таких підстав:

А) третя особа не була обізнана про розгляд справи №826/4247/16;

Б) у вступній частині судового рішення, судом зазначено, що позов пред'явлено позивачем в особі Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до третіх осіб: Головного територіального управління юстиції у місті Києві; Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", Міжгалузеве науково - технічне колективне підприємство "Лана". Однак у резолютивній частині судового рішення треті особи зазначені вже як відповідачі;

В) позивач в порушення ст. 99 КАС України пропустив строк для звернення до адміністративного суду;

Г) площа будівлі, яка належить скаржнику, становить 44,1 кв.м, при цьому в рішеннях суду вказана будівлю площею 45,0 кв.м., яка знесена ще у 2013 році.

17. У своєму відзиві позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, вважаючи рішення попередніх інстанцій правомірними та обґрунтованими з таких підстав:

А) ухвалою господарського суду від 24.05.2016 зупинено провадження по справі №910/4747/16 до прийняття рішення у справі №826/4247/16. Під час слухання представник третьої особи був присутнім у засіданні, тобто вказане спростовує твердження третьої особи про необізнаність про розгляд справи №826/4247/16;

Б) позивачем не було пропущено строку звернення до суду, оскільки він дізнався про оскаржувані реєстраційні дії лише 10.02.2016, а до суду звернувся 17.03.2016;

В) ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13.12.2015 у справі №2-3306/10 виправлено описку та зазначено площу будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1, 44,1 кв.м, замість 45,0 кв.м.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, Суд дійшов таких висновків.

19. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

20. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України (2747-15) , які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

21. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

24. Позивач, звертаючись до адміністративного суду з позовом та порушуючи питання про скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві від 26.05.2015 № 21599227 у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення державного реєстратора вчинене на підставі скасованого апеляційним судом рішення суду першої інстанції, і його наявність позбавила Київську міську раду можливості розпоряджатися відповідною земельною ділянкою.

25. Тобто у цій справі позивач просить захистити майновий інтерес Київської міської ради шляхом скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності третьої особи, а тому спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

26. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

27. Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.

28. Тобто, заявляючи в позові вимогу про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за третьою особою права власності, позивач фактично оскаржує підставу набуття третьою особою права власності на це майно.

29. Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

30. Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

31. Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

32. Така ж позиція вже була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 813/4609/16 та від 17.10.2018 у справі № 820/5999/16.

33. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

34. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

35. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.