739/1982/16-а Про визнання протиправним рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам міської ради, яким особі відмовлено у відновленні виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання); зобов'язання виплатити призначену особі пенсію за весь період - 23.01.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)

у справі №739/1982/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

про зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Новгород Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:

а) визнати протиправним рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, яким йому відмовлено у відновленні виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з 31.05.2015;

б) зобов'язати здійснити виплату призначеної позивачу пенсії за період з 01.06.2015 по 03.07.2016.

2. Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04.08.2017 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення відповідача, зобов'язано Пенсійний орган здійснити виплату призначеної позивачу пенсії.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є громадянином України, проживав в смт. Зуївка, м. Харцизьк Донецької області.

6. З 23.08.2006 йому встановлено інвалідність 3 групи, а в 2007 році призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

7. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції та віднесенням на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 (1085-2014-р) м. Харцизьк Донецької області до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, позивач, як внутрішнього переміщена особа, 17.11.2014 звернувся до Управління Чутівського ПФУ Полтавської області із заявою про переведення своєї пенсії до вказаного управління з Харцизького УПФУ в Донецькій області.

8. Розпорядженням Управління ПФУ в Чутівському районі Полтавської області №749 від 21.11.2014 позивачу з 01.08.2014 відновлено виплату призначеної раніше пенсії.

9. У 2015 році позивач повернувся за місцем свого попереднього проживання в смт. Зуївка, м. Харцизьк Донецької області, тобто на непідконтрольну Україні територію, після чого, у зв'язку із закінчення терміну дії довідки позивача про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи, з 01.06.2015 виплату позивачу пенсії було припинено.

10. У липні 2016 року позивач повернувся на підконтрольну Україні територію та був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа після чого 26.07.2016 звернувся до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії, яку він отримував до 31.05.2015.

11. Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області від 01.08.2016 позивачу призначено виплату пенсії з 04.07.2016.

12. У подальшому рішенням вказаної комісії, оформленим протоколом №4 від 10.11.2016, позивачу було відмовлено у відновленні виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з 31.05.2015.

13. Вважаючи незаконними зазначені дії та рішення відповідачів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата пенсії позивачу у період з 01.06.2015 по 03.07.2016 була припинена з підстав не передбачених Конституцією та Законами України, жодного рішення про припинення її виплати в порядку та з підстав, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) не приймалося, а тому відмова у виплаті позивачу пенсії за вказаний період є протиправною.

15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв'язку із переміщенням позивача на окуповану територію, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи автоматично вважалась скасованою, та як наслідок, припинено і соціальні виплати. Відтак, дії, рішення відповідачів відповідають вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що довідка внутрішньо переміщеної особи в разі виїзду такої особи на окуповану територію не може вважатись автоматично скасованою, оскільки відсутнє законодавство, яке б на це вказувало. Крім того, звертає увагу, що не було встановлено підстав, передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення позивачу виплати пенсії, а його пенсійна справа не містила будь-яких рішень про це.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19. Згідно з ч. 1 ст. 49 вказаного Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

20. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

21. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

22. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем не приймалось.

23. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

24. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, віддавши перевагу нормам Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (1706-18) та підзаконним нормативно-правовим актам, прийнятим на його виконання, оскільки, як зазначено, до спірних правовідносин пріоритетним є застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

25. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

26. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

27. Відповідно до ст. 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 352 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №739/1982/16-а - скасувати.

3. Постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04.08.2017 у справі №739/1982/16-а - залишити в силі.