287/25/17-а Про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України, яка полягає у відмові призначити особі пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання УПФУ призначити особі пенсію за віком на вищезазначених умовах; зобов'язання УПФУ нарахувати та виплатити особі пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку - 23.01.2019 Прийняття

на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 10.05.2017 (головуючий суддя Винар Л.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (колегія у складі суддів Шидловського В.Б., Капустинського М.М., Мацького Є.М.)

у справі №287/25/17

за позовом ОСОБА_2

до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

а) визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, яка полягає у відмові у призначенні ОСОБА_2, пенсії за віком на умовах, визначених нормою ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

б) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на умовах, визначених нормою ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення з 18.01.2017;

в) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевськму районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 18.01.2017.

2. Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 10.05.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 по досягненню 55 років, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

5. Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області листом від 20.01.2017 № 247/03 відмовило йому у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку посилаючись на те, що посвідчення потерпілого 4 категорії серії НОМЕР_1 від 10.11.1992 видано Олевською районною державною адміністрацією, а не обласною державною адміністрацією Житомирської області.

6. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та станом на 01 січня 1993 року прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років, він має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на пільгову пенсію, оскільки посвідчення №374695 від 10.11.1992, видане позивачу Олевською районною державною адміністрацією, що суперечить постановам Кабінету Міністрів України "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25.08.1992 № 501 (501-92-п) (яка діяла до 1997 року) та від 20.01.1997 № 51, а також ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачено, що видача посвідчень, зокрема, іншим потерпілим особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (далі - Закон № 796-XII (796-12) ).

12. Пунктом 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-XII встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

14. Згідно з положенням ч. 3 ст. 65 Закону № 796-XII посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

15. Водночас, ст. 55 Закону № 796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

16. За змістом вказаної статті, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

17. Відповідно до п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (51-97-п) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII (796-12) , іншими актами законодавства.

18. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

19. Згідно п.п. "ґ" п. 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону № 796-XII) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 26.04.1986 року по даний час зареєстрований та проживає в м. Олевськ Житомирської області, що підтверджується довідкою Олевської міської ради № 3010 від 14.03.2017. З даної довідки слідує, що позивач дійсно був зареєстрований та постійно проживає з 26.04.1986 року по даний час в м. Олевськ Житомирської області (Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю). Наведені обставини також підтверджуються копією паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_2

21. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.

22. Оскільки належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII (796-12) , зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

23. Посилання відповідача на те, що надане позивачем посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може бути підставою для призначення пенсії, оскільки таке посвідчення видане не обласною, а районною державною адміністрацією є безпідставним і не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено факт відповідності позивача передбаченим нормативно-правовими актами вимогам для визнання потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії та підтвердження таких обставин наданими суду доказами.

24. Також безпідставним є посилання на п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (51-97-п) , відповідно до якого посвідчення без відмітки про перереєстрацію, з тимчасовими вкладками, які станом на 01 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 01 травня 1999 року, оскільки вказане положення стосується посвідчень категорії 1, 2, 3 серії А., тоді як позивач має посвідчення категорії 4 серії В-1.

25. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 287/50/17.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

27. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 10.05.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі №287/25/17 - без змін.