ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа №825/1360/16
адміністративне провадження №К/9901/14060/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мороз Л.Л.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 825/1360/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, державного реєстратора Пронікова Андрія Олександровича, Чернігівської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою судового експерта Солдатової Валерії Сергіївни
на окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Грибан І.О., Губської О.А., -
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Пронікова А. О. від 30 грудня 2015 року № 27693634 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, згідно з яким за ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство "Пегас" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості - виставковий майданчик автомобілів, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 та видано свідоцтво від 30 грудня 2015 року;
- визнати недійсним свідоцтва про право власності на виставковий майданчик автомобілів від 30 грудня 2015 року, індексний номер 51268577.
Позов обґрунтовано тим, що при проведенні державної реєстрації на вказаний об'єкт реєстраційним органом не було враховано, що заявник ТОВ "Виробничо - комерційним підприємством" "Пегас" не мав в наявності діючий договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 за АДРЕСА_1, на якому знаходиться даний об'єкт нерухомості. Окрім того не надано документів, на підтвердження прийняття в експлуатації зазначеного об'єкта, як об'єкта нерухомості. Відтак, прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності на виставочний майданчик автомобілів за ТОВ "Виробничо-комерційним підприємством" "Пегас" відбулося з порушенням норм діючого законодавства, а відповідно і видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно (виставочний майданчик автомобілів за адресою АДРЕСА_1) від 30 грудня 2015 року є недійсним, а отже прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є незаконним та підлягає скасуванню.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 23 серпня 2016 року відмовив в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що заявником ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство" "Пегас" було подано визначені чинним законодавством для реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна документи в повному обсязі, а реєстратором перевірено зміст поданих документів у порядку визначеному чинним законодавством, тому прийняте відповідачем оспорювані рішення та свідоцтво є законним та такими, що відповідають чинному законодавству.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою 20 жовтня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вчинення реєстраційної дії відповідачем, суперечить суті Закону України 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15)
(далі - Закон № 1952-IV (1952-15)
), на підставі якого було вчинено цю дію, оскільки виставочний майданчик автомобілів не є нерухомим майном, речові права та обтяження на яке підлягають реєстрації за Законом № 1952-IV (1952-15)
.
Також Київський апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу від 20 жовтня 2016 року, якою звернув увагу Генеральної прокуратури України на порушення судовим експертом Солдатовою В.С. закону з огляду на те, що, складений останньою висновок від 24 лютого 2014 року № 02-14д не містить обґрунтування щодо віднесення до нерухомості асфальтобетонного майданчика площею 982 кв.м. В той же час, приміщення охорони літ. "А-1" складає лише 6,7 кв.м вказаної площі, що становить 0,7 % об'єкта та розташоване прямо на асфальтобетонній поверхні, як вбачається з схематичного плану Чернігівського МБТІ від 11 лютого 2013 року.
12 листопада 2016 року судовий експерт Солдатова В.С. звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року.
Касаційна скарга судового експерта Солдатової В.С. мотивована, зокрема, тим, що вона не була учасником жодного судового процесу з розгляду спорів щодо цієї земельної ділянки та виставочного майданчика з приміщенням охорони, її не залучали в якості експерта в жодному судовому процесі, в тому числі, по спірному питанню у цій справі. Висновок від 24 лютого 2014 року № 02-14д надавався за заявою ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство Пегас", тому він не є документом, який відповідно до приписів закону є підставою для реєстрації права власності на річ чи майно. Відтак, цей висновок має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, оскільки не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
, яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі - КАС України (2747-15)
) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
За наслідками розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, ухвалену по суті позовних вимог, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10 січня 2019 року, необговорюючи питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скасував постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, а провадження у справі закрив, з огляду на невіднесення цього спору до адміністративної юрисдикції.
За таких обставин, на думку колегії суддів, не може залишатися в силі й оскаржувана окрема ухвала у цій справі, оскільки питання належного виконання професійних обов'язків, зокрема, судового експерта, має вирішуватись в одному провадженні з вирішенням спору по суті "судом встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу судового експерта Солдатової Валерії Сергіївни задовольнити.
Окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року скасувати.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
Т.О. Анцупова
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду