ПОСТАНОВА
Іменем України
22 січня 2019 року
Київ
справа № 826/4430/16
провадження №К/9901/42860/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І. провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, треті особи - Генеральна прокуратура України, Київська міська рада, голова Київської міської ради, Київська міська державна адміністрація, голова Київської міської державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт", про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Ісаєнко Ю.А. від 10 лютого 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, треті особи - Генеральна прокуратура України, Київська міська рада, голова Київської міської ради, Київська міська державна адміністрація, голова Київської міської державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт", про визнання протиправним та скасування розпорядження № 85 від 17 лютого 2016 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року задоволено клопотання представника Генеральної прокуратури України. Закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року залишено без руху та надано строк тридцять днів з моменту отримання даної ухвали подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідними доказами на їх підтвердження.
4. Рішення суду мотивовано тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, клопотання про поновлення цього строку, відсутнє.
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року.
6. Рішення суду мотивовано тим, що підстави, вказані ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року прийнята у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача - ОСОБА_5
До суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на вказане судове рішення ОСОБА_2 звернулась 16 листопада 2016 року, не порушуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_2 надала клопотання, у якому вказувала про те, що у суді першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частити ухвали від 20 вересня 2016 року. Отримавши у жовтні 2016 року повний текст вказаного судового рішення, виявила у ньому описки. Вважала, що строк апеляційного оскарження необхідно відліковувати з дати набрання законної сили судовим рішенням про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року.
Визнавши наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку посилаючись на те, що зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи є неповажними причинами пропуску цього строку. Копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 отримала особисто 06 жовтня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними.
10. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не надіслали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
12. За змістом частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
13. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
14. У пунктах 46, 47 цього ж Рішення Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
15. З урахуванням норм чинного законодавства виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою дії.
16. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
17. Водночас, жодних доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, позивач до суду не надала.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказані ОСОБА_2 підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців