800/102/17 Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя про передачу Вищій кваліфікаційної комісії суддів України матеріалів про призначення особи на посаду судді міськрайонного суду, визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя з питання передачі Президенту України подання Вищої ради юстиції про призначення особи на посаду судді міськрайонного суду - 12.06.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди,

16.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовом, у якому, з урахуванням доповнення (т.1, а.с.110-112) просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя №320/0/15-17 від 23.02.2017 про передачу Вищій кваліфікаційної комісії суддів України матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя з питання передачі Президенту України подання Вищої ради юстиції про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- зобов`язати Вищу раду правосуддя передати Президенту України вказане подання Вищої ради юстиції від 11.02.2014;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо видачі указу про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та зобов`язати видати указ про таке призначення в межах подання Вищої ради юстиції від 11.02.2014;

- стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 300000 (трьохсот тисяч) гривень.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.10.2013 рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 419/пп-13 рекомендовано Вищій раді юстиції призначити його, ОСОБА_1, посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області строком на 5 років.

Рішенням Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 64/0/15-14, яке є чинним та у встановленому законом порядку не скасовано, внесено подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

З моменту прийняття Вищою радою юстиції рішення від 11.02.2014 року та до моменту подання даного позову, Президентом України не видано указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, як-то передбачено Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" в редакціях Закону від 07.07.2010, 02.06.2016.

Натомість, Вища рада правосуддя 23.02.2017 прийняла рішення № 320/0/15-17 про передачу Вищій кваліфікаційній комісії суддів України подань та матеріалів про призначення кандидатів на посади суддів вперше, які не були розглянуті до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (254к/96-ВР) (щодо правосуддя), в тому числі й подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, посилаючись при цьому на п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII (1401-19) ; абз. 1-4 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) .

Дане рішення Вищої ради правосуддя позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Також ОСОБА_1, здійснюючи аналіз положень Конституції України (254к/96-ВР) , Законів України, які на той час врегульовували порядок добору суддів вперше, рішень Європейського та Конституційного Судів України вважає, що в даній ситуації має місце протиправна бездіяльність Вищої ради юстиції (правосуддя), яка виразилася у не передачі подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Президентові України та протиправна бездіяльність Президента України, який не видав указ про призначення на посаду судді у встановлений Законом строк та спосіб.

Крім того, позивач у позові доводить Суду про допущення Президентом України відносно нього вибірковості, з огляду на те, що ним приймались укази по призначенню суддів на посаду вперше згідно отриманих подань, принятих Вищою радою юстиції (правосуддя) в період 2015-2016 роках за часом винесених пізніше ніж подання, яким було рекомендовано Президенту України призначити його на посаду судді, також вперше.

Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн., то позивач визначився з такою позовною вимогою в доповненнях до адміністративного позову, в яких вказує, що за час проходження процедури добору, ним було здійснено 10 поїздок до м. Києва для подачі документів, участі в тестуваннях, написанні практичних завдань, співбесідах, захисті реферату. За цей час ним було витрачено багато фізичних та моральних зусиль, він був змушений використовувати всі основні та додаткові відпустки за місцем роботи, готуватися до іспитів у вихідні дні, вечірній та нічний час, поєднуючи процес підготовки з роботою, витрачати значні кошти для придбання квитків, винаймання житла у м. Києві. Процедура складання іспитів та участі в конкурсах тривала майже два роки. Надалі послідувало більше трьох років очікувань та сподівань на законне вирішення питання про призначення на посаду судді, яким й досі не сталося здійснитися. У зв`язку з чим він вимушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач вважає, що ним було виконано всі передбачені законом дії для того, щоб реалізувати себе у такій відповідальній та поважній професії як суддя, що для нього є мрією з початку трудової діяльності у 16-річному віці на посаді діловода районного суду. Але ж, цій мрії так і не судилося здійснитися через неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб. Така ситуація викликала в нього великі моральні страждання, які виражаються у втраті відчуття спокою, зневірі у справедливість та законність в діяльності органів влади. Крім того, моральні страждання посилюються, ще й тим, що з вини відповідачів впродовж більш ніж трьох років він перебував в ситуації невизначеності, що викликало занепокоєння щодо його майбутнього та майбутнього його близьких. За цей час він втратив певні можливості для самореалізації, розвитку, побудови кар`єри, отриманні матеріального прибутку у виді суддівської зарплатні, отриманні стажу на посаді судді, що має значення для обчислення надбавок, пенсії та інших виплат.

02.01.2018 з Вищого адміністративного суду України на підставі пункту 5 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, далі - КАС України (2747-15) ) до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи 800/102/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями адміністративна справа №800/102/17 (провадження №П/9901/97/18) розподілена на склад колегії суддів: Юрченко В.П. - головуюча суддя; Васильєва І.А.; Пасічник С.С.; Хохуляк В.В.; Ханова Р.Ф.

09.01.2018 суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. прийняла адміністративну справу до провадження, та призначила її розгляд по суті в судовому засіданні 08.02.2018 о 10 год. 00 хв.

08.02.2018 р. судом залучено по справі третю особу на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, судове засідання відкладено на 28.02.2018.

У судовому засіданні, призначеному на 28.02.2018 Судом задоволено клопотання представника Президента України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України та залишено без розгляду в цій частині позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України. Наступне судове засідання було призначене на 28.03.2018.

26.03.2018 через канцелярію Суду від позивача надійшла заява про відвід членів колегії суддів в складі - Юрченко В.П., Васильєвій І.А., Пасічник С.С., Хановій Р.Ф., Хохуляку В.В., за результатами розгляду якої, ухвалою від 28.03.2018 відмовлено у її задоволенні з підстав необґрунтованості, провадження у справі зупинено. Справа передана для проведення автоматичного розподілу для визначення суддів для розгляду цієї заяви.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. від 04.04.2018 (провадження № Зі/9901/464/18) у задоволенні заяви про відвід колегії суддів. Наступне судове засідання було призначено на 19.04.2018.

У судовому засіданні, призначеному на 19.04.2018 Судом задоволено клопотання позивача від 26.03.2018 (одночасно із заявою про відвід всій колегії суддів Верховного Суду) про зупинення провадження у справі, у зв`язку із подачею ним апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2018, якою залишено адміністративний позов без розгляду в частині вимог до Президента України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №800/102/17 (провадження №11-295сап18) за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання протиправним і скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Справа №800/102/17 (провадження №П/9901/97/18) надіслана до Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Верховного Суду від 28.02.2018 - без змін.

Після апеляційного перегляду справа №800/102/17 (провадження №П/9901/97/18) отримана Верховним Судом 30.08.2018, наступне судове засідання призначено на 25.10.2018, в якому вирішено відкласти розгляд справи на 22.11.2018. Підстава - заява позивача про відкладення розгляду справи.

Судове засідання відкладене на 22.11.2018 також не відбулось, в якому оголошено перерву до 26.12.2018. Підстава - заява представника позивача про перенесення розгляду справи. Судове засідання 26.12.2018 не відбулось, у зв`язку із відсутності повного складу колегії Верховного Суду.

Наступне судове засідання призначено на 27.02.2019, в якому вирішено відкласти розгляд справи на 13.03.2019. Підстава - заява позивача про відкладення розгляду справи.

07.03.2019 до Суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення розгляду даної адміністративної справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Верховного Суду дане клопотання задоволено. Подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії проводився в режимі відеоконференції.

Цією же ухвалою проведення судового засідання призначено на 17.04.2019 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції та її організацію доручено Харківському окружному адміністративному суду. 17.04.2019 провадження у справі було поновлено (розгляд справи був зупинений на час апеляційного розгляду ухвали Верховного Суду від 28.02.2018), наступне судове засідання призначено на 15.05.2019, яке було відкладено, за ініціативою позивача, на 12.06.2019.

11.06.2019 до Верховного Суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя №320/0/15-17 від 23.02.2017 про передачу Вищій кваліфікаційної комісії суддів України матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- зобов`язання Вищої ради правосуддя передати Президенту України вказане подання Вищої ради юстиції від 11.02.2014.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 заяву ОСОБА_1 задоволено. В названій в заяві частині позовних вимог провадження у справі № 800/102/17 (П/9901/97/18) було закрито.

Таким чином, розгляд справи Верховним Судом здійснено лише в частині позовних вимог про:

- визнання протиправної бездіяльності Вищої ради правосуддя з питання передачі Президенту України подання Вищої ради юстиції про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 300000 (трьохсот тисяч) гривень.

У судове засідання, яке було відкладено на 12.06.2019 позивач не з`явився. В наведеній заяві про відмову від частини позовних вимог позивач підтримав позовні вимоги від яких він не відмовився просив їх задовольнити, а судове засідання просив проводити за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов не визнає, стверджує що Вища рада правосуддя не допустила порушень вимог наведених позивачем норм національного законодавства.

При цьому Верховний Суд враховує наявні в матеріалах справи письмові заперечення та відзив представника відповідача, - Вищої ради правосуддя. Примірник відзиву надсилався на адресу позивача та Президента України, про що є відповідне підтвердження в матеріалах справи.

Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи є письмові пояснення, у яких просить відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі. На обґрунтування зазначено, що позивач не надав доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань, наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні. Також необґрунтовано пред`явлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000 грн., не зрозуміло з яких міркувань виходив позивач, оцінюючи шкоду в такому розмірі.

Заслухавши доповідь головуючої судді, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.05.2012 ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, оголошеному рішенням Комісії від 28.03.2012.

Рішенням ВККС від 30.05. 2012 № 182/пп-12 ОСОБА_1 допущений до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.

ОСОБА_1 за результатами проходження 05.06.2012 анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права набрав 80 балів, і згідно з рішенням Комісії від 04.07.2012 №196/пп-12 був допущений до складання кваліфікаційного іспиту.

11, 19, 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит і за його результатами набрав 72 бали, та згідно з рішенням Комісії від 12.11.2012 №1597/пп-12 визнаний таким, що склав кваліфікаційний іспит і зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Рішенням Комісії від 30.07.2013 № 377/пп-13 визначено рейтинг кандидатів на посаду судді вперше, в якому ОСОБА_1 зайняв 31 місце.

Рішенням ВККС від 03.09.2013 № 382/пп-13 ОСОБА_1 за наслідками розгляду його заяви від 23.08.2013 визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Комісії від 31.10.2013 № 419/пп-13 вирішено рекомендувати ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області з виключенням його з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 31.10.2013.

11.02.2014 Вища рада юстиції прийняла рішення № 64/0/15-14 про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.

У порядку та в строки, визначені статтею 72 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ), Указ Президента України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області видано не було.

На виконання абзацу другого пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя" № 1401-VIII від 02.06.2016 (1401-19) (далі - Закон № 1401-VIII (1401-19) ), який набрав чинності 30.09.2016, супровідним листом від 25.10.2016 за № 02-01/3080 Адміністрацією Президента України повернуто до Вищої ради правосуддя матеріали про призначення кандидатів на посади суддів вперше стосовно 68 осіб (у тому числі щодо ОСОБА_1, які не було розглянуто Президентом України до 30.09.2016, для їх розгляду Вищою радою правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2017 № 320/0/15-17 "Про передачу відповідних матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України про призначення на посади суддів вперше, не розглянутих до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) вирішено передати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України матеріали про призначення, серед інших, ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено норми статей 30, 34 та пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" № 1798-VIII від 21.12.2016 (1798-19) (далі - Закон № 1798-VIII (1798-19) ).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи в сукупності, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення про внесення подання Президенту України про призначення позивача на посаду судді) Вища рада юстиції приймає подання про призначення суддів.

Згідно зі статтею 29 цього Закону призначення на посаду судді вперше здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов`язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом № 2453-VІ (2453-17) порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом № 2453-VІ (2453-17) порядку призначення на посаду судді вперше.

У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вища кваліфікаційна комісія суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням.

Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Відповідно до статті 128 Конституції України (у редакції, чинній на час проходження позивачем процедури призначення на посаду судді) перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

30.09.2016 набрали чинності Закон № 1401-VІІІ (1401-19) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 (1402-19) (далі - Закон № 1402-VІІІ (1402-19) ), відповідно до яких, серед іншого, скасовано п`ятирічний термін призначення суддів та впроваджено безстрокове зайняття ними посад, створено Вищу раду правосуддя, а також з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворено Громадську раду доброчесності.

За правилами пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1401-VIII (1401-19) з дня набрання чинності цим Законом призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) з урахуванням внесених цим Законом змін.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення суддів строком на п`ять років, не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, повертаються до Вищої ради прасуддя для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) з урахуванням внесених цим Законом змін.

Суд установив, що матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років не були розглянуті до дня набрання чинності Законом № 1401-VІІІ (1401-19) .

У зв`язку з цим Адміністрація Президента України листом від 25.10.2016 за № 02-01/3080 повернула до Вищої ради правосуддя матеріали для вирішення питання про призначення кандидата на посаду судді вперше ОСОБА_1 відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) з урахуванням унесених Законом № 1401-VІІІ (1401-19) змін.

05.01.2017 набрав чинності Закон № 1798-VIII (1798-19) .

Згідно з абзацами першим - четвертим пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом № 1401-VIII (1401-19) , передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя відповідно до абзацу першого згаданого пункту та які на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом № 1402-VIII (1402-19) не відповідають вимогам для призначення на посаду судді згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) , припиняють участь у процедурах призначення на посаду судді.

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом № 1402-VIII (1402-19) відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону № 1402-VIII (1402-19) , повторно складають кваліфікаційний іспит, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді.

Для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді Вищої ради правосуддя передає відповідні матеріали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

Приписи пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIIІ (1798-19) передбачають встановлення Вищою радою правосуддя відповідності кандидатів на посаду судді вимогам Конституції України (254к/96-ВР) (в редакції Закону № 1401-VIII (1401-19) ) та Закону № 1402-VIII (1402-19) , та подальші дії Вищої ради правосуддя щодо них. Водночас, у разі відповідності кандидата вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (у вказаній редакції) та Закону № 1402-VIII (1402-19) кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді, що здійснює та контролює Комісія.

Як встановив Суд, 23.02.2017 Вища рада правосуддя розглянула матеріали стосовно кандидатів на посади суддів, не розглянуті до набрання чинності Законом № 1401-VIII (1401-19) , та ухвалила рішення передати їх Вищій кваліфікаційній комісії суддів України для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені правові норми, Верховний Суд дійшов висновку про те, що Вища рада правосуддя при прийнятті оскаржуваного рішення діяла виключно на підставі, у межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Установлена під час вирішення спору правомірність дій відповідача у межах правовідносин, з приводу яких виник спір, обумовлює відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 травня та 21 червня 23 серпня 2018 року (справи № 11-235заі18 (№ 800/648/16), № 11-338сап18 (№ 800/41/17) та № 11-552сап18 (№800/366/17).

Крім того, під час прийняття вказаного рішення Верховний Суд враховує доводи позивача, які ним були викладені в письмовій заяві, що надійшла до Суду 11.06.2019, згідно із якими оскаржуване у даній справі рішення Вищої ради правосуддя №320/0/15-17 від 23.02.2017 реалізовано. Зокрема ним прийнято участь в доборі кандидатів на посаду судді, який було оголошено Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 03.04.2017, складено кваліфікаційний іспит та зараховано до резерву кандидатів судді.

Таким чином, Суд приходить до висновку відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 193, 194, 242 - 244, 246, 250, 257, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною відшкодування моральної шкоди.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.