ПОСТАНОВА
Іменем України
22 січня 2019 року
Київ
справа № 344/13585/16-а
провадження № К/9901/45222/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., Хобора Р.Б. від 31 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії за вислугу років неправомірними,
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області, починаючи з 28 вересня 2016 року (з дня звернення за пенсією) до створення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років стаж роботи 22 роки 6 місяців 9 днів, з яких 20 років 1 місяць 10 днів - стаж роботи на прокурорських посадах.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів від місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останні 60 календарних місяців роботи перед зверненням за призначенням пенсії згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області від 2 вересня 2016 року № 18-445 вих-16, починаючи з 28 вересня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Рішення суду мотивоване тим, що до липня 2011 року діяв Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (1789-12)
, відповідно до статті 50-1 якого (в редакції 2001 року), право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку мали прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Таким чином, з 2001 року по 2011 рік, коли позивачка працювала на посадах в органах прокуратури, для неї діяли гарантії пенсійного забезпечення як для працівника прокуратури, які суттєво відрізняються від положень, передбачених чинним Законом.
Чинний на сьогодні Закон України "про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
суттєво погіршує становище позивачки та обмежує її в реалізації законних прав та інтересів, які гарантувалися державою упродовж 10 років Законом від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (1789-12)
, та на які вона розраховувала, працюючи в органах прокуратури.
Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
значно обмежує права, призводить до звуження їх змісту і обсягу, погіршує матеріальне становище позивачки та рівень її життя.
За таких обставин, позивачка має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 5 липня 1991 року № 1789-XII в редакції, які діяла до липня 2011 року.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську було задоволено.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19)
визначено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
не скасований, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнані неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно, з вказаної дати скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 та залишити в силі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2016 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 28 вересня 2016 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про призначення їй пенсії як працівнику прокуратури, який має стаж роботи в органах прокуратури 22 роки 6 місяців 9 днів та має право на призначення пенсії за вислугу років.
Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську листом від 10 жовтня 2016 року № 3211/03 було повідомлено ОСОБА_2 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну роботу", Податкового та Митного кодексів України (4495-17)
, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
8. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно з приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення шляхом прийняття нових законів або шляхом внесення змін до чинних законів, відповідно до вимог статті 22 Конституції України, не допускається.
10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України (4495-17)
, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
12. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
.
13. Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
14. Частиною 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (1789-12)
щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
16. Отже, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
, а не система спецпенсій взагалі.
17. Частина 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII набрала чинності після 1 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19)
на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право відповідно до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
18. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах 2 серпня 2018 року у справі № 173/698/17 та від 25 вересня 2018 року у справі № 520/15239/15-а.
19. Станом на дату звернення позивачки до Пенсійного фонду необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були: а) вислуга років - не менше 22 роки 6 місяців ; б) стаж на посадах прокурорів - не менше 12 років 6 місяців.
20. Враховуючи, що вислуга років позивачки станом на час звернення (28 вересня 2016 року) до відповідача із заявою про призначення пенсії складала 22 роки 6 місяців 9 днів, в тому числі стаж роботи на посадах працівника прокуратури 20 років 1 місяць 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років на підставі частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, отже ОСОБА_2 набула права на призначення пенсії за вислугу років.
21. Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (в редакції чинній на час звернення за призначенням пенсії) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
22. Отже, на час звернення ОСОБА_2 за призначенням пенсії, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
23. Таким чином, розмір пенсії позивачки за вислугу років, що підлягає виплаті не може перевищувати 10740,00 грн.
24. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 5 липня 2018 року у справі № 462/2937/16-а та від 24 липня 2018 року у справі № 554/10456/16-а.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
26. Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року слід скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років стаж роботи 22 роки 6 місяців 9 днів, з яких 20 років 1 місяць 10 днів - стаж роботи на прокурорських посадах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років у розмірі 60 процентів від суми заробітної плати, згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області від 2 вересня 2016 року № 18-445 вих-16, починаючи з 28 вересня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
М.І. Гриців