137/173/17 Про визнання неправомірними дії об'єднаного управління Пенсійного фонду України та зобов'язання перерахувати особі щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82% від суддівської винагороди - 18.01.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Вергелеса В.О., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Ватаманюка Р.В., Сторчака В. Ю.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області та зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% від суддівської винагороди, починаючи з 11.10.2016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що 16 вересня 2002 року ОСОБА_1 було обрано суддею Літинського районного суду Вінницької області.

Наказом голови Літинського районного суду Вінницької області від 06.10.2016 № 81-к на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VIII "Про звільнення суддів" (1600-19) ОСОБА_1 виведено зі штату суддів Літинського районного суду Вінницької області у зв'язку з виходом у відставку.

11 жовтня 2016 року позивач подав до Пенсійного фонду документи щодо призначення довічного грошового утримання, зокрема довідку ТУ ДСА в Вінницькій області № 03-27/3389 від 06.12.2016, згідно якої зараховано наступні стажі роботи: строкова служба в Збройних Силах СРСР - 01р. 09м. 14дн.; половина строку навчання - 02р. 00м. 00дн; робота на посаді слідчого - 03р. 08м. 00 дн.; робота на посаді судді - 14р. 00м. 11 дн.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, починаючи з 11.10.2016.

25 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та встановлення його у розмірі 82 відсотків грошового утримання судді.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області № 21/С-12 від 07.12.2016 позивачу відмовлено в задоволенні заяви з тих підстав, що загальний трудовий стаж позивача складає 36 років 11 місяців 9 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді 14 років 12 днів.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суди, задовольняючи частково позов, виходили з того, що до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання підлягають зарахуванню: строкова служба в Збройних Силах СРСР - 01р. 09м. 14дн., половина строку навчання - 02р., робота на посаді слідчого - 03р. 08м. та робота на посаді судді - 14р. 11дн., тобто спеціальний стаж складає - 21 рік 05 місяців 27 днів і є підставою для перерахунку довічного грошового утримання та призначення його у розмірі 82 відсотків грошового утримання судді.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на таке.

На момент звільнення ОСОБА_1 у відставку (06.10.2016) та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) (далі - Закон №1402).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17) (далі - закон №2453).

За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (2453-17) , в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI (2453-17) зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (2862-12) (далі - Закон № 2862-ХІІ (2862-12) ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (865-2005-п) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судами встановлено та сторонами не оспорюється, що період строкової служби в Збройних Силах СРСР становить 01р. 09м. 14дн., половина строку навчання - 02р., робота на посаді слідчого - 03р. 08м. та робота на посаді судді - 14р. 11дн., тобто спеціальний стаж складає - 21 рік 05 місяців 27 днів, що підтверджується дослідженою судами довідкою ТУ ДСА в Вінницькій області від 06.12.2016 №03-27/3389.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що суддя у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, правильними є висновки судів, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової служби у Збройних силах, половину строку навчання у вищому учбовому закладі та роботу на посаді слідчого. А відтак стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 21 рік 05 місяців 27 днів, що, в свою чергу, дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року у справі №137/173/17 залишити без змін.