686/13459/17 Про визнання протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України про відмову зарахувати в спеціальний стаж необхідний для призначення пенсії за вислугою років половину строку навчання в Державному університеті та періоду роботи в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого, а також відмову призначити особі як працівнику прокуратури пенсію за вислугу років - 18.01.2019 Прийняття

- визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про відмову в зарахуванні в спеціальний 20-річний стаж необхідний для призначення пенсії за вислугою років половину строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року та періоду роботи з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області, а також відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII (1789-12) );

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому зарахувати ОСОБА_2 до вислуги років половину строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року включно (2 роки 5 місяців та 10 днів) та роботу з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року (1 рік 2 місяці 13 днів) в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області та здійснити призначення і нарахування ОСОБА_2 пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону № 1789-XII (в редакції від 15 січня 2011 року) з дня звернення, а саме з 27 червня 2017 року із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорсько-слідчих посадах, без обмежень та оподаткування.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він має необхідний спеціальний та загальний стаж для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у призначенні якої відповідач протиправно відмовив.

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у зарахуванні до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, половину строку навчання на юридичному факультеті Ужгородського державного університету (2 роки 5 місяців 10 днів) та стажу роботи на посаді старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області (1 рік 2 місяці 13 днів).

3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2017 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 29 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін.

10. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року навчався на юридичному факультеті Ужгородського державного університету на денній (стаціонарній) формі навчання за спеціальністю "Правознавство". Після завершення навчання позивачеві присвоєно кваліфікацію юриста.

13. Відповідно до записів у трудовій книжці та послужного списку позивача, останній у період з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року працював в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДНА в Рівненській області, а з 28 грудня 2000 року в органах прокуратури на посадах помічника прокурора та прокурора.

14. 27 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

15. Листом Управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому від 05 липня 2017 року № 281 /м-12 позивачу повідомлено, що законних підстав для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ (1789-12) немає. Вказана відмова обґрунтована тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (213-19) (далі - Закон № 213-VIII (213-19) ) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру" не призначаються.

Разом з цим, у вказаному листі зазначено, що за нормами Закону № 1789-ХІІ (1789-12) , до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, позивачеві зараховується період роботи на посадах помічника прокурора, старшого помічника прокурора, прокурора відділу, начальника відділу, прокурора, заступника прокурора у період з 28 грудня 2000 року по 30 червня 2017 року, що становить 16 років 06 місяців 04 дні. Половину строку навчання на юридичному факультеті Ужгородського державного університету позивачеві не зараховано до спеціального стажу, оскільки вказаний університет не є вищим юридичним навчальним закладом, а юридичний факультет є структурним підрозділом університету.

16. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ без обмежень та оподаткування, із зарахуванням до вислуги років половини строку навчання в Ужгородському державному університеті (2 роки 5 місяців та 10 днів) та періоду роботи в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДНА в Рівненській області (1 рік 2 місяці 13 днів).

18. В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції, з посиланням на ст. 46, 50-1 Закону № 1789-ХІІ, ст. 42, 43 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-XII (чинного, на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1060-XII (1060-12) ), ст. 6 Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року № 2984-III (чинного, на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2984-III (2984-14) ), зазначив, що право на пенсійне забезпечення за вислугу років мають громадяни України, які здобули і мають вищу юридичну освіту, пропрацювали на посадах прокурорів і слідчих встановлений для цього законом час або виконували роботу, співмірну з роботою на прокурорських посадах, чи займалися діяльністю, необхідною для того, щоб обійняти посаду прокурора чи слідчого, зокрема, навчалися у вищому юридичному навчальному закладі і здобули освіту, що за рівнем відповідає вищій юридичній освіті.

19. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що правові підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугою років - відсутні.

20. Такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що на момент звернення позивача із заявою за призначенням пенсії (27 червня 2017 року) набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ), у зв'язку з чим скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до Закону № 1789-ХІІ (1789-12) .

21. У зв'язку з наведеним, апеляційний суд вказав, що з 15 липня 2015 року (дати набрання чинності Законом № 1697-VII (1697-18) ) пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано ст. 86 Закону № 1697-VII, а пенсії на підставі Закону № 1789-ХІІ (1789-12) не призначаються.

22. Водночас, щодо зарахування до стажу позивача половини навчання позивача в Ужгородському державному університеті та роботи в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДНА в Рівненській області, суд апеляційної інстанції зазначив, що у відповідності до ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років позивача має зараховуватись половина строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року включно (2 роки 5 місяців та 10 днів). Робота в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого до вислуги років позивача зарахована бути не може, оскільки робота на даній посаді не передбачена ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII, а посади оперуповноважених УПМ не відносяться до посад начальницького складу податкової міліції.

23. У зв'язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на ст. 8, 22, 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України (від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002), вказує, що правовідносини щодо соціальних гарантій, які полягають у праві на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку, виникло у нього з моменту вступу на службу до органів прокуратури України з 28 грудня 2000 року, в порядку визначеному законом № 1789-ХІІ (1789-12) . Водночас, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняття нових законодавчих актів.

25. Разом з цим скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення зроблено помилковий висновок про те, що посада старшого оперуповноваженого не відноситься до посад начальницького складу податкової міліції.

26. Також скаржник вказує, що висновки мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не відповідають висновкам її резолютивної частини. Зокрема апеляційний суд вказавши у мотивувальній частині постанови що до вислуги років позивача має зараховуватися половина строку навчання в Ужгородському державному університеті, в резолютивній частині постанови відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

28. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12) . Зокрема, ст. 50-1 цього Закону (в редакції від 05 листопада 1991 року) визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

29. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року (3668-17) 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, ч. 1 ст. 50-1 замінено двома частинами за якою, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років; з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців; з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років; з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців; з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років; з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців; з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років; з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців; з 01 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

30. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (1697-18) , відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

31. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

32. Разом з цим, відповідно до положень ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року) вислуги років не менше 23 років, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років.

33. Згідно з ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

34. В частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу позивача половини строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року включно (2 роки 5 місяців та 10 днів), апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що позивачу на підставі ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання на юридичному факультеті Ужгородського державного університету.

35. Разом з цим, апеляційний суд дійшовши у мотивувальній частині постанови вірного висновку про те, що до вислуги років позивача, що дає право на пенсію згідно ст. 86 Закону № 1697-VII підлягає зарахуванню половина строку навчання на юридичному факультеті Ужгородського державного університету, у резолютивній частині постанови відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

36. Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що робота в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого до вислуги років позивача зарахована бути не може, оскільки посади оперуповноважених не відносяться до посад начальницького складу податкової міліції, з огляду на наступне.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII (чинного на час проходження позивачем служби в податковій міліції; далі - Закон № 509-XII (509-12) ) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

38. Згідно п. 1, 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

39. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 509-XII Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького складу, присвоюються такі спеціальні звання:

Вищий начальницький склад: генерал-полковник податкової міліції; генерал-лейтенант податкової міліції, генерал-майор податкової міліції.

Старший начальницький склад: полковник податкової міліції, підполковник податкової міліції, майор податкової міліції.

Середній начальницький склад: капітан податкової міліції, старший лейтенант податкової міліції, лейтенант податкової міліції.

Молодший начальницький склад: старший прапорщик податкової міліції, прапорщик податкової міліції.

40. Згідно копії послужного списку ОСОБА_2, наявного у матеріалах справи, у період проходження служби в податковій міліції на посаді старшого оперуповноваженого, позивачеві було присвоєно спеціальні звання лейтенанта податкової міліції та старшого лейтенанта податкової міліції, які присвоюються посадовим особам начальницького складу.

41. Отже, у відповідності ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII період роботи позивача в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДНА в Рівненській області з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року (1 рік 2 місяці 13 днів) підлягають зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею.

42. Як було встановлено судами передніх інстанцій та не заперечується позивачем, на момент звернення ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому з заявою про призначення пенсії, вислуга років позивача (з урахуванням половини строку навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та періоду робити в органах податкової міліції) складала 20 років 1 місяць 27 днів.

43. Наведене свідчить про те, що загальна вислуга років позивача, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII (1697-18) , на час його звернення до відповідача була недостатньою для призначення пенсії за вислугу років згідно вказаного Закону №1697-VII (1697-18) , а тому у спірних правовідносинах Пенсійний фонд України не порушив права позивача на пенсію.

44. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 752/20817/16-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 211/3177/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 607/14236/16-а.

45. Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставним, оскільки у період дії ст. 50-1 Закону № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року, що діяла до 30 вересня 2011 року, позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим при прийнятті Закону № 1697-VII (1697-18) не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача.

46. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

49. З огляду на викладене, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог про зарахування до його вислуги років половини строку навчання в Ужгородському державному університеті та періоду роботи в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі № 686/13459/17 в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про зарахування до його вислуги років половини строку навчання в Ужгородському державному університеті та періоду роботи в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області скасувати. Прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про відмову ОСОБА_2 в зарахуванні в спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугою років половину строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року та періоду роботи з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому зарахувати ОСОБА_2 до вислуги років половину строку навчання в Ужгородському державному університеті з 01 вересня 1994 року по 25 червня 1999 року включно (2 роки 5 місяців та 10 днів) та періоду роботи з 12 жовтня 1999 року по 25 грудня 2000 року (1 рік 2 місяці 13 днів) в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого Острозького ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області.