826/8222/17 Про визнання протиправними та скасування постанов Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів - 18.01.2019 Прийняття

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов;

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Сорочко Є. О., Літвіної Н. М., Федотова І. В.) від 06 серпня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило визнати протиправними і скасувати постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 06 квітня 2016 року № 439-ЦД-1-Е, 440-ЦД-1-Е, 441-ЦД-1-Е, 442-ЦД-1-Е, 443-ЦД-1-Е, 444-ЦД-1-Е, 445-ЦД-1-Е, від 15 лютого 2017 року № 97-ЦД-1-Е, 98-ЦД-1-Е, 99-ЦД-1-Е та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 06 квітня 2016 року № 338-ЦД-1-Е, 339-ЦД-1-Е, 340-ЦД-1-Е, 341-ЦД-1-Е, 342-ЦД-1-Е, 343-ЦД-1-Е, 344-ЦД-1-Е, від 15 лютого 2017 року № 83-ЦД-1-Е, 84-ЦД-1-Е, 85-ЦД-1-Е.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД відмовлено повністю.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД про поновлення строку апеляційного оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження; роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для його поновлення.

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року відмовлено ТОВ "Українська сировина" ЛТД у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у зв'язку з визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження.

6. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ТОВ "Українська сировина" ЛТД звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року, направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. 31 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Українська сировина" ЛТД, в якому позивач просить пришвидшити розгляд касаційної скарги.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

10. Станом на 18 січня 2019 року відзив від відповідача до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску цього строку (матеріальне становище, збитковість підприємства, необхідність часу для акумулювання коштів на рахунках для сплати судового збору) є неповажними.

11.1. Зокрема, апеляційним судом зазначено, що неможливість у певний строк сплатити судовий збір не є підставою для пропуску встановленого законом процесуального строку звернення до суду апеляційної інстанції. Скаржником не було надано будь-яких доказів позбавлення його можливості подати апеляційну скаргу, заявивши, за необхідності, клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Скаржник також не був позбавлений можливості сплатити судовий збір в порядку усунення недоліків апеляційної скарги, поданої у межах встановленого строку. Окрім того, доказів вжиття будь-яких дій, спрямованих на сплату судового збору протягом строку апеляційного оскарження, матеріали справи не містять.

11.2. Також судом апеляційної інстанції повторно зазначено, що копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції було направлено на адресу, яка була повідомлена позивачем - 01019, м. Київ, а/с78. Проте, поштове відправлення повернулося з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" від 10 квітня 2018 року /а. с. 283/, тобто з незалежних від суду причин. У відповідності до ч. 1 ст. 131 КАС України позивач не повідомив про зміну адреси. Крім того, у своїй заяві позивач наголошує на тому, що про існування оскаржуваного рішення дізнався 11 травня 2018 року, проте апеляційну скаргу було подано лише 06 липня 2018 року, а вказані скаржником підстави пропуску строку, як зазначалося, не є поважними.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- юридична особа має право одержувати поштові відправлення з використанням як абонементної скриньки, так і за адресою свого місцезнаходження;

- копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року було відправлено позивачу на його поштову адресу: 01019, м. Київ, а/с 78, 02 квітня 2018 року рекомендованим листом із шрихкодововим ідентифікатором 0102102819248, що повернувся 12 квітня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" від 10 квітня 2018 року. З роздруківки з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" причина повернення рекомендованого листа із шрихкодововим ідентифікатором 0102102819248, вказана 10 квітня 2018 року: "Повернення за зворотною адресою: неповна адреса". Отже, відмітка "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" на рекомендованому листі не є відміткою про відсутні позивача за адресою місцезнаходження. І тому 10 квітня 2018 року - дати проставлення на рекомендованому листі відмітки "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" не є днем вручення судового рішення згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 Кас України;

- про винесене рішення суду першої інстанції позивач дізнався 11 травня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, про що свідчить роздруківка вказаного рішення з реєстру, датована 11 травня 2018 року, тобто після спливу строку апеляційного оскарження судового рішення (до 19 квітня 2018 року); на наступний робочий день - 14 травня 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про видачу копії рішення суду від 19 березня 2018 року, проте копію отримано лише 07 червня 2018 року. Судом першої інстанції під час вручення рішення було порушено принцип "належного урадування";

- неможливість оплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 826/82222/17 в істотному розмірі - 33600 грн., через збиткову діяльність ТОВ "Українська сировина" ЛТД протягом 2017 року - І півріччя 2018 року, є тією об'єктивно існуючою і непереборною, незалежною від волевиявлення позивача. обставиною, що унеможливила реалізацію останнім до 06 липня 2018 року права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та яка в розумінні ч. 3 ст. 295 КАС України з врахуванням практики ЄСПЛ, як підстава пропуску строку апеляційного оскарження, свідчить про поважність причини пропуску позивачем строку апеляційного оскарження;

- суд апеляційної інстанції, в порушення ст. 242 КАС України, не надавши належної правової оцінки доводам позивача та наданим в їх підтвердження доказам, припустився хибного висновку, що неможливість для самостійного суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність на засадах самофінансування і самоокупності, у певний строк сплатити значну суму судового збору не є поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження;

- з наведених позивачем у поданій суду апеляційної інстанції заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 03 серпня 2018 року б/н доводів та наданих в їх підтвердження доказів вбачається, що майновий (фінансовий) стан ТОВ "Українська сировина" ЛТД, як протягом встановленого законом строку апеляційного оскарження рішення суду від 19 березня 2018 року, так і протягом всього ІІ кварталу 2018 року, не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги;

- судом апеляційної інстанції порушено один з основних принципів адміністративного судочинства щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, закріплений ч. 3 ст. 2 КАС України, та неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Українська сировина" ЛТД.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

14. Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Згідно з ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

17. Як свідчать матеріали справи, копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції направлено на поштову адресу, яка була зазначена позивачем у позовній заяві - 01019, м. Київ, а/с78. Проте, поштове відправлення повернулося з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" від 10 квітня 2018 року /а. с. 283/. З апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач звернувся 06 липня 2018 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

18. В обґрунтування клопотання позивач у апеляційній скарзі зазначав, що повне рішення суду отримано ним 07 червня 2018 року, що також вбачається з відмітки у матеріалах справи. У зв'язку із цим, позивач зазначав, що має право на поновлення строку у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.

19. Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

20. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

21. Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху у зв'язку з пропуском строку, зазначив, що копію оскаржуваного рішення суду направлено судом 02 квітня 2018 року на адресу, що була повідомлена позивачем - 01019, м. Київ, а/с78. Проте, поштове відправлення повернулося з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" від 10 квітня 2018 року /а. с. 283/, тобто з незалежних від суду причин.

21.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 251 КАС України оскаржуване рішення вважається врученим позивачу 10 квітня 2018 року. Тобто останній має безумовне право на поновлення строку апеляційного оскарження за ч. 2 ст. 295 КАС України у випадку подання апеляційної скарги до 10 травня 2018 року. Проте, апеляційну скаргу подано лише 06 липня 2018 року.

Будь-яких об'єктивних та непереборних обставин, які б заважали реалізувати право на оскарження судового рішення у встановлений строк та у строк, протягом якого позивач має безумовне право на його поновлення, ним наведено не було.

22. ТОВ "Українська сировина" ЛТД на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, в обґрунтування якого позивач зазначив, зокрема, що невчасне подання апеляційної скарги пов'язане із його матеріальним станом, збитковістю підприємства та стверджував, що для сплати судового збору потребував часу для акумулювання коштів на рахунках.

23. Як встановлено ч. 1 п. 4 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено позивачу у відкриті апеляційного провадження у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку.

25. Доводи скаржника щодо направлення копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року на адресу: 01019, м. Київ, а/с 78, а не на юридичну адресу, колегія суддів вважає помилковим, оскільки судом першої інстанції протягом розгляду справи відправку судових повісток, а також судового рішення, здійснено на поштову адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Позивачем будь-яких заяв чи клопотань про неотримання поштової кореспонденції за вказаною адресою не подавалося.

26. Доводи скаржника щодо пропуску строку з посиланням на збитковість підприємства та відсутність коштів для сплати судового збору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Скаржником не надано будь-яких доказів позбавлення його можливості подати апеляційну скаргу, заявивши, за необхідності, клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Скаржник також не був позбавлений можливості сплатити судовий збір в порядку усунення недоліків апеляційної скарги, поданої у межах встановленого строку.

27. Колегія суддів відзначає, що позивач, ознайомившись з повним текстом судового рішення 11 травня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень мав достатньо часу для підготовки та подання апеляційної скарги до суду. Проте, з апеляційною скаргою звернувся лише 06 липня 2018 року.

28. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо відхилення доводів скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою позивача.

29. Решта аргументів касаційної скарги не впливають на висновок про правильність рішення суду апеляційної інстанції.

30. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

31. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.