826/5811/17 Про визнання протиправним та скасування наказу ДФС про проведення перевірки, з мотивів безпідставності його прийняття - 11.06.2019 Прийняття

28 квітня 2017 року Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ про проведення перевірки, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 19 квітня 2017 року № 792 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "СхідГЗК".

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що передумовою для призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України має бути сукупність двох обставин: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу. В даному випадку контролюючим органом не надано суду доказів виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

У жовтні 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство стверджує, що спірний наказ винесено за відсутності обґрунтованих підстав, наполягає на залишенні касаційної скарги без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 19 квітня 2017 року податковим органом видано наказ, яким на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах із ТОВ "Будівельна компанія "Рембудмонтаж" за грудень 2015 року, ТОВ "Компанія "Профі-Строй" за грудень 2015 року, ТОВ "Енерджі Трейд Груп" за грудень 2015 року, ТОВ "Реймс Транспорт" за грудень 2015 року, за лютий 2016 року, за липень 2016 року, ТОВ "Торговий дім "Торгсервіс" за червень, липень 2016 року, ТОВ "ВКФ "Електротехсервіс" за червень 2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірку Підприємства призначено у зв`язку з ненаданням останнім письмових пояснень та документів на їх підтвердження на письмові запити контролюючого орану.

Зокрема, на адресу Підприємства направлялися письмові запити:

- від 17 лютого 2016 року №3565/10/218-01-51-03 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам із ТОВ "Будівельна компанія "Рембудмонтаж", ТОВ "Компанія "Профі-Строй", ТОВ "Енерджі Трейд Груп" та ТОВ "Реймс Транспорт" за грудень 2015 року;

- від 28 липня 2016 року №14902/10/28-01-51-03 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам із ТОВ "ВКФ "Електротехсервіс" за червень 2016 року;

- від 31 жовтня 2016 року №1202/10/28-01-51-02 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах із ТОВ "Реймс Транспорт" за липень 2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не заперечується факт надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За приписами пункту 73.3 сттатті 73 Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що податковий орган в якості підстави для надання інформації зазначає, що запити направлені у зв`язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України (2755-17) законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В свою чергу, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (на який посилається податковий орган у спірному наказі) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, та не спростовано доводами касаційної скарги, що податковим органом не надано суду доказів виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перевірка платника податків мала бути призначена відповідно до пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не згідно з пунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до дослівного повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі № 826/5811/17 залишити без змін.