ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2019 року
Київ
справа №826/7768/17
адміністративне провадження №К/9901/48528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/7768/17
за позовом Акціонерного товариства "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та Акціонерного товариства "Невинномизький "Азот" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Акціонерне товариство "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім", Дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім - Україна", Публічне акціонерне товариство "АЗОТ", Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Новомосковська акціонерна компанія "Азот", Акціонерного товариства "Невинномизький "Азот" та Дочірнього підприємства "Агроцентр Єврохім - Україна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 05 березня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та акціонерне товариство "Невинномизький "Азот" звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, на підставі яких було прийнято рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації"; визнання протиправним та скасування в частині, що стосується АТ "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та АТ "Невинномизький Азот" рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації"; зобов'язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийняти в частині, що стосується AT "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та AT "Невинномизький Азот" рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, на підставі яких було прийнято рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації". Визнано протиправним та скасовано в частині, що стосується акціонерного товариства "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та акціонерного товариства "Невинномизький Азот" рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації". Зобов'язано Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти в частині, що стосується акціонерного товариства "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" та акціонерного товариства "Невинномизький Азот", рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року. Позов залишено без розгляду.
У касаційній скарзі заявники просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відзивах на касаційну скаргу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" просять залишити касаційну скаргу без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.
Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та зміну рішення суду апеляційної інстанції у частині мотивів.
Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство обмежувало право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознак стабільності.
У відповідності до частин 2, 3 статті 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних норм належить зробити висновок, що за загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду. Строки, які встановлені іншими законами, за загальним правилом, також обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, якщо у відповідному законі встановлено інший порядок обчислення строку, застосовується саме такий порядок.
У справі, яка розглядається, предметом оскарження є рішення про застосування антидемпінгових заходів, строк оскарження якого встановлений Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) .
Так, частиною 3 статті 31 зазначеного закону передбачено, що за результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.
Отже, місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення про застосування антидемпінгових заходів обчислюється, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", з дати запровадження цих заходів у порядку, встановленому законами України.
З метою правильного визначення моменту, з якого вважаються запровадженими антидемпінгові заходи необхідно звернутись до відповідного порядку, що встановлений законами України.
Так, застосування остаточних антидемпінгових заходів регламентовано статтею 16 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", відповідно до частини 5 якої антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:
1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;
2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;
3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;
4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається:
у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;
або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини дев'ятої статті 14 цього Закону.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита пов'язується з прийняттям відповідного рішення, а тому дата прийняття такого рішення і є датою запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.
При цьому, поняття запровадження антидемпінгових заходів належить відрізняти від їх застосування.
Суд звертає увагу, що пунктом 2.1 оскарженого Рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації" передбачено, що остаточні антидемпінгові заходи застосовуються з моменту набрання чинності цим рішенням (через 60 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті "Урядовий кур'єр").
Тобто, з датою набрання чинності рішенням пов'язується лише початок застосування остаточних антидемпінгових заходів, але не сам факт їх запровадження.
Вказане означає, що остаточні антидемпінгові заходи запроваджено у момент прийняття відповідного рішення, тобто 27 грудня 2016 року, і саме з цієї дати, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", обчислюється місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення.
Таким чином, строк на оскарження рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації" закінчився 28 січня 2017 року, а позивачі, звернувшись із позовом 16 червня 2017 року, пропустили встановлений законом строк.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що місячний строк звернення до суду щодо оскарження рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року пропущено, проте помилково вважав, що цей строк розпочав перебіг після набрання чинності вказаним рішенням. У цій частині мотиви рішення суду апеляційної інстанції необхідно змінити.
Крім вимог про оскарження рішення щодо антидемпінгових заходів, позивачі заявили також вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, на які поширюється загальний шестимісячний строк звернення з позовом.
Строк на звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо складання Основних фактів і висновків підлягає обрахунку з моменту, коли позивачі дізналися про вчинення Міністерством відповідних дій.
Зацікавлена особа вважається такою, що довідалася про вчинені Міністерством дії з дати отримання Основних фактів та висновків і саме з цієї дати підлягає обрахунку шестимісячний строк на звернення з позовом до суду.
Учасники антидемпінгового розслідування, у тому числі позивачі, були ознайомлені з основними фактами і висновками 22 листопада 2016 року, що підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 листопада 2016 року "Щодо надсилання основних фактів і висновків у рамках проведення розслідування".
За таких обставин, позивачам стало відомо про висновки, яких дійшло Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами проведення антидемпінгового розслідування 22 листопада 2016 року, натомість адміністративний позов подано 16 червня 2017 року, тобто з порушенням встановленого строку.
Заявники касаційної скарги зазначають, що вони не оскаржують дії Міністерства щодо складення доповіді (основні факти і висновки), отриманої ними з листом 22 листопада 2016 року, а оскаржують дії щодо складення іншої доповіді (звіт), яка стала підставою для прийняття оскарженого рішення.
Проте, як основні факти і висновки (адресовані сторонам), так і звіт Міністерства містять аналогічні остаточні висновки щодо наявності підстав для застосування антидемпінгових заходів.
Отже, позивачі, які вважали неправомірним висновок Міністерства Міністерство щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, знали про обставини, які вважають порушенням своїх прав, з моменту отриманої ними доповіді (основні факти і висновки) з листом 22 листопада 2016 року.
Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, варто зауважити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій.
Разом з цим, позивачем не наводяться та зі змісту позовної заяви і доданих до неї матеріалів справи не вбачаються поважні причини щодо пропуску строку звернення із цим позовом.
Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.
У касаційній скарзі позивачі посилаються на те, що рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13 лютого 2017 року № АД-365/2017/4411/-05 зупинено дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням комісії № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації", а рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18 травня 2017 року АД-376/2017/4411/-05, дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням комісії № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року було поновлено, тому саме з дати поновлення дії антидемпінгових заходів права позивачів вважаються порушеними.
З такими доводами суд погодитись не може, оскільки частина 3 статті 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" пов'язує початок перебігу строку на оскарження рішення щодо антидемпінгових заходів з датою запровадження цих заходів, а не датою їх застосування.
При цьому, можливість встановити наявність порушених прав, як і оскаржити рішення щодо антидемпінгових заходів можливо не залежно від того, чи набрало воно чинності.
У зв'язку з наведеним касаційну скаргу належить задовольнити частково, змінивши мотивувальну частині рішення апеляційного суду. В решті постанову апеляційного суду належить залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Новомосковська акціонерна компанія "Азот", Акціонерного товариства "Невинномизький "Азот" та Дочірнього підприємства "Агроцентр Єврохім - Україна" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі № 826/7768/17 змінити в частині мотивів.
В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
Т.О. Анцупова
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду