345/4349/16-а Про визнання протиправними дії ОУПФУ, зобов'язання останнього перерахувати пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити недораховані пенсійні виплати - 18.01.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Онушканича В.В., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Гулида Р.М., суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, зобов'язати останнього провести з 27.03.2016 перерахунок пенсії у відповідності до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та сплатити недораховані пенсійні виплати.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано відповідача нарахувати, призначити і виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано виплатити недораховані пенсійні виплати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на нижченаведене.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Згідно розпорядження № 151677 від 22.09.2016, ОСОБА_1 зараховано загальний стаж роботи, який становить 34 роки 11 місяців 2 дні.

Позивач 27 вересня 2016 року звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 13.10.2016 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії з тих підстав, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Періоди, з яких складається страховий стаж обчислено відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вважаючи таке рішення необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суди дійшли висновку про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі також Закон №1058) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Статтею 28 Закону №1058 визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.

Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною другою статті 27 Закону №1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову і доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову ІваноКалуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі №345/4349/16-а залишити без змін.