826/25956/15 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 11.06.2019 Прийняття

26 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 25826552204 від 10 липня 2015 року в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом в розмірі 867713,34 грн. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально, для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 липня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалив в цій частині нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що третейський суд не відноситься до жодного із зазначених у статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" судових органів, а тому колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи відповідача про те, що прийняття Третейським судом при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій" рішення про задоволення позову резидента не є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 та 2 Закону.

У березні 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство (Продавець) уклало контракт № 16/2014 UA від 3 лютого 2014 року із ТОВ "Ардах Метал Пекеджинг Кубань" (Росія) (Покупець). Предметом договору є продаж жерсті литографірованої та компонентів для виробництва жерстяних банок. Загальна вартість контракту 1000000,00 євро. Умови поставки - на протязі 60 календарних днів від дати митної декларації.

На виконання умов контракту № 16/2014 UA від 3 лютого 2014 року, Товариство згідно з митними деклараціями експортувало ТОВ "Ардах Метал Пекеджинг Кубань" (РФ) жерсть литографірованої та компонентів для виробництва жерстяних банок на загальну суму 1084392,23 євро (еквів. 19099455,67 грн). Товариство отримало від нерезидента валютні кошти в загальній сумі 1084 392,23 євро (еквів. 20896191,30 грн).

Також, Товариство (Продавець) уклало договір № 27/2014 UA від 18 серпня 2014 року із компанією "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) (Покупець) на продаж товару (сталеві жерстяні банки). Відправник товару - ТОВ "ЕКО-Пласт" (код 34570457, Закарпатська область, м. Мукачево). Загальна вартість договору - 1000000,00 євро. Умови поставки: DAP Вайя. Умови розрахунків - протягом 60 днів з дати виставлення інвойсу.

17 жовтня 2014 року між позивачем та "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) підписано доповнення до контракту №27/2014 UA від 18.08.2014 року, яким внесено зміни до пункту 7 контракту Арбітраж та викладено його в наступній редакції (мовою оригіналу): "Все споры, разногласия или требования, возникающие между Продавцом и Покупателем по настоящему Контракту или в связи с ним, в том числе касающиеся его толкования, исполнения, нарушения, прекращения или недействительности (далее - Спор), подлежат разрешению в третейском суде при Ассоциации защиты прав частных инвестиций, г. Харьков в соответствии с его регламентом.

Спор должен рассматриваться одним третейским судьей, которым должен быть Председатель третейского суда при Ассоциации защиты прав частных инвестиций, г. Харьков (далее - Суд), занимающий эту должность на дату обращения в суд".

З матеріалів справи слідує, що 9 грудня 2014 року третейським судом при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій" постановлено ухвалу про порушення провадження у справі № 09/14/12/09 за позовною заявою Товариства до "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) про стягнення 339262,32 євро.

3 лютого 2015 року третейським судом при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій" прийнято рішення по справі № 09/14/12/09, якою позов Товариства задоволено та стягнуто з "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) на його користь заборгованість у розмірі 339262,32 євро.

Проведеною податковим органом перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні операцій за договором № 27/2014 UA від 18.08.2014 із компанією "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) встановлено порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94 - BP "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки від компанії "Ardagh Metal KFT" (Угорщина) у сумі 339262,32 дол. СІІІА (еквів. 6192955,12 грн.).

Згідно розрахунку нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки Товариства по контракту № 16/2014 UA від 3 лютого 2014 року за прострочення строків надходження валютної виручки по експортному контракту нараховано пеню за порушення строку розрахунків на 2 дні в розмірі 2973,83 грн; по контракту № 27/2014 UA від 18 серпня 2014 року нараховано пеню у розмірі 867713,34 грн.

Спірним питанням даної справи є правомірність нарахування пені за прострочення строків надходження валютної виручки по контракту № 27/2014 UA від 18 серпня 2014 року. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, виходив з того, що Третейський суд не є судом в розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (тут та наділі нормативно-правові акти в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" № 4002-XII від 24 лютого 1994 року (4002-12) застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, про що зазначено у статті 1 вказаного Закону.

Частиною 4 статті 1 вищезазначеного Закону вказано, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.

Визначення термінів та правила їх тлумачення встановлені статтею 2 вказаного Закону, відповідно до якої для цілей цього Закону:

- "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України;

"третейський суд" - одноособовий арбітр або колегія арбітрів;

"суд" - відповідний орган судової системи держави.

Тобто, вказаний Закон відокремлює таки поняття як "суд" та "третейський суд", "суд", на відміну від "третейського суду", не входить до поняття "арбітраж".

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що вказаною нормою ототожнюються поняття Міжнародного комерційного арбітражного суду та третейського суду.

До матеріалів справи долучено Регламент постійно діючого третейського суду при асоціації "Захисту прав приватних інвестицій" (арк. с. 65-92). Статтею першою Регламенту визначено, що Третейський суд при асоціації захисту прав приватних інвестицій є самостійним недержавним незалежним постійно діючим інституціональним арбітражем.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Третейський суд не є судом в розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .

Суд вважає, що рішення арбітражних судів, а також третейських судів, визнаються Державою, але виключно в межах питань, які є компетенцією таких судів, якщо інше прямо не передбачено діючими нормативно-правовими актами.

Господарські правовідносини, на відміну від публічно-правових, надають особам право на вибір способу вирішення спорів, зокрема, сторони мають вибір, звертатись до господарського суду або до третейського. Самостійно обираючи для вирішення спору третейський суд, сторона повинна усвідомлювати всі наслідки такого вибору.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.