ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2019 року
Київ
справа №562/557/17
адміністративне провадження №К/9901/34004/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №562/557/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити пенсію за віком, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Чорного І.А., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бучик А.Ю., Мацького Є.М., Шевчук С.М.,
в с т а н о в и в :
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч.2 ст. 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 25.01.2017 відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що отримуючи пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
вперше із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
він звернувся у 25.01.2017, а тому відповідач зобов'язаний призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позов задоволено.
Суди мотивували свої рішення тим, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому у відповідача немає підстав для застосування у спірних правовідносинах порядку переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та, відповідно, застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на таке.
Суди встановили, що позивач перебуває на пенсійному обліку з 1 липня 2013 року та отримує пенсію за вислугу років як працівник плавскладу на суднах морського флоту відповідно до ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
25.01.2017 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі із заявою про призначення йому пенсії по віку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016 рік по народному господарству України.
Листом №Л-11 від 03.02.2017 відповідач повідомив позивача, що він отримує пенсію за вислугу років з 01.07.2013, тому при переведенні з цього виду пенсії на пенсію за віком буде застосовуватись показник середньої заробітної плати, який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії за 2007 рік.
Не погоджуючись з наведеними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст.44 Основного Закону).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (даті також Закон №1058-ІV (1058-15)
) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п.п.2, 16 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (1058-15)
до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII (1788-12)
. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII (1788-12)
застосовуються в частині визначення права на пенсію () за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV (1058-15)
. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Проте, з 1 липня 2013 року позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі також Закон №1788-XII (1788-12)
), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV (1058-15)
позивач звернувся вперше 25.01.2017 після досягнення пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV (1058-15)
.
Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05)
, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15)
із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року с(Справа № 876/5312/17)
На момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком норми Закону №1788-XII (1788-12)
були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом № 1788-XII (1788-12)
, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV (1058-15)
за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII (1788-12)
.
При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII (1788-12)
, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV (1058-15)
, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV, що, в свою чергу свідчить про наявність підстав для застосування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №562/557/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
В.М. Кравчук,
Судді Верховного Суду