826/15724/17 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток, з підстав протиправності їх прийняття - 11.06.2019 Прийняття

4 грудня 2017 року Приватне підприємство "Гідромонтаж-1" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток, з підстав протиправності їх прийняття.

17 жовтня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення за формою "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 вересня 2017 року № 0759140102 та № 0760140102.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем надано до матеріалів справи усі необхідні документи, які свідчать про очевидну економічну мету та доцільність існування товарно-господарських відносин між позивачем та його контрагентами. В свою чергу, відповідачем під час судового розгляду справи не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Оцінюючи докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані ПП "Гідромонтаж-1" первинні документи не можна вважати документами, які посвідчують факт придбання позивачем товарів у ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таїр Груп", ТОВ "Буд-Гуд" з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У травні 2019 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган наводить доводи аналогічні викладеним в акті перевірки, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 25 липня 2017 року по 14 серпня 2017 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року. За результатами перевірки складено акт № 350/26-15-14-01-02/33072632 від 19 серпня 2017 року.

Згідно акта позивачем порушено вимоги статей 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 1 962 627 грн та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 2180697 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0760140102 від 15 вересня 2017 року, яким ПП "Гідромонтаж-1" збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 2 453 283 грн, у тому числі 1 962 626 грн за основним платежем та 490657 грн за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0759140102 від 15 вересня 2017 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 2 406 246 грн у тому числі 1 924 997 грн за основним платежем та 481 249 грн за штрафними санкціями.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

На підставі договору № 17/05-14 від 17 травня 2014 року, укладеного з ТОВ "Брокбудкепітал", видаткових та податкових накладних ПП "Гідромонтаж-1" оприбуткувало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 680615 грн, в тому числі ПДВ 136 123, 08 грн.

За договором № 05/03-14 від 5 березня 2014 року, видаткових та податкових накладних позивач придбав у ПП "Векте" товари на суму 408 330 грн, в тому числі ПДВ 81 666 грн.

За договором 23/07 від 23 липня 2014 року, видаткових та податкових накладних ТОВ "Таїр Груп" передало, а ПП "Гідромонтаж-1" прийняло товари на загальну суму 3683385 грн, в тому числі ПДВ 148 539 грн.

За договором № 0204/01 від 2 квітня 2016 року, видаткових та податкових накладних ТОВ "Адіванс Ассист" здійснило поставку позивачу товарів на суму 3 683 385 грн, в тому числі ПДВ 736 677 грн.

За договором № 10/05-2016 від 10 травня 2016 року позивач придбав у ТОВ "Буд-Гуд" товарно-матеріальні цінності на суму 5 388 458 грн, в тому числі ПДВ 1 077 692 грн.

Разом з тим, згідно бази даних ДФС України "Податковий блок" реалізовані позивачу товари контрагентами Підприємства не придбавались.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ "Брокбудкепітал" фактично не провадило господарської діяльності і реалізація товарів покупцям не підтверджена. Також, слідством виявлено ряд суб`єктів господарювання, у тому числі і ТОВ "Буд-Гуд", що мають ознаки фіктивності та були задіяні в протиправному фінансово-економічному механізмі

На думку контролюючого органу наведене свідчить про удаваність проведених господарських операцій.

Судом першої інстанції проаналізовано надані Підприємством первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таїр Груп", ТОВ "Буд-Гуд". Суд першої інстанції дійшов висновку, що з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між укладеними Договори, поданими до податкового органу податковими накладними, укладеними видатковими накладними та наданими платіжними дорученнями, які підтверджують рух коштів з рахунків контрагентів позивача та ним.

В той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять жодних первинних документів щодо господарської операції з ТОВ "Адванс-Ассист".

В касаційній скарзі Підприємство стверджує, що необхідні документи надані ним суду першої інстанції разом з клопотанням про приєднання до матеріалів справи, зокрема надано договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, акти звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи Суд встановив, що 28 лютого 2018 року судом першої інстанції до матеріалів справи долучено документи, загальною кількістю 252 шт., які перелічені в додатках до клопотання (том 1 арк. с. 136-142). В пунктах 86-90 переліку зазначені документи, які в касаційній скарзі визначені як документи по взаємовідносинам з ТОВ "Адванс-Ассист". Відповідно переліку Підприємством надані договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні.

Але вказані документи відсутні в матеріалах справи. Крім того, Судом встановлено і інші розбіжності між переліком та наявними в справі документами.

В той же час необхідно зазначити, що в касаційній скарзі Підприємство стверджує, що ним надано банківські виписки та акти звірки взаєморозрахунків. Проте у переліку такі документи відсутні.

Суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу, що в матеріалах справи відсутні банківські виписки, які підтверджують рух коштів на рахунках позивача.

Крім того, аналізуючи первинні документи, суд першої інстанції не звернув увагу, що деякі документи виписані приватним підприємством "Гідромонтаж", яке є іншим підприємством, та зареєстровано в м. Одесі.

Суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гідромонтаж-1" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №826/15724/17 скасувати.