Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Карнарук А.В. дов. №777 від 17.04.2009р.

- відповідача: не з?явились

Виробниче підприємство "Надежда" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" 1341505,24 грн. боргу, в т.ч. 1185534,40 грн. заборгованості за отриманий відповідачем скраплений газ, 37417,40 грн. пені за прострочку платежу, 118553,44 штрафу (з врахуванням листа позивача №146 від 22.01.2009р.).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.01.2009р. (суддя Тимошенко К.В.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1185534,40 грн. боргу, 37417,40 грн. пені, 118553,44 грн. штрафу, 13415,05 грн. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує підстави скасування рішення та просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхов ного Суду України, викладених у п.п.1,5,6,7 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, ви рішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних право відносин, а за їх відсутності —на підставі за кону, що регулює подібні відносини, або вихо дячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, виснов ки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказа ми, дослідженими в судовому засіданні.

В описовій частині рішення необхідно, зокрема, вказати зміст і підстави позовних вимог відповідно до позовної заяви; внесені зміни підстав, предмета, розміру позовних вимог; чи визнає відповідач позов; якщо визнає - повністю або частково; в разі заперечень - у чому суть заперечень проти позову; зміст пояснень прокурора, заявників, заінтересованих і третіх осіб; пояснення (висновки) органів, організацій або громадян, які захищають в силу закону права інших осіб

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які ма ють значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхи ляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання.

Натомість рішення суду першої інстанції за своїм змістом не відповідає цим вимогам.

Всупереч зазначених вимог та вимог п.2,3 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення місцевий господарський суд не зазначив у рішенні доводи за якими суд відхиляє ті чи інші докази, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення та мотиви застосування законів і інших нормативно-правових актів; також не знайшла свого відображення у рішенні суду і подана позивачем заява про зменшення позовних вимог в частині пені (а.с.100-101).

Окрім того, всупереч ч.1 ст. 77 ГПК України, справа судом була розглянута за відсутності представника відповідача, без з’ясування причин його нез’явлення в судове засідання та не надання витребуваних документів. Отже, розглянувши справу у відсутності відповідача місцевий господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України.

Тим більш, що 22.01.2009р., без повідомлення відповідача, в судовому засіданні було оголошено перерву. А в проміжку оголошеної перерви позивач надав заяву про зменшення позовних вимог і суд не з'ясував чи направлялась дана заява іншій стороні та в ухвалі чи рішенні не зазначив чи така заява взагалі прийнята до розгляду.

За вказаних обставин колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що рішення суду першої інстанції, як прийняте з порушенням норм процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, оскільки в даному рішенні відсутня оцінка всіх доказів у справі, доводи за якими господарський суд відхилив докази надані сторонами та законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з’ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.01.2009р. у справі №9/177 скасувати, а справу №9/177 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.