Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У липні 2008 року, ВАТ "Енергетична компанія" Севастопольенерго" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з КП "Житлосервіс № 5" заборгованості за спожиту електроенергію за період з 02.08.2007 року по 01.07.2008 року у сумі 207 757,55 грн., за перевищення договірної величини споживання електроенергії 12 682,34 грн., пені 29,44 грн. та 3 % річних - 3,98 грн.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 19.08.2008 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено КП "Енергосервіс".

Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути з відповідача у погашення заборгованості за спожиту електроенергію 162 079,46 грн., перевищення договірної величини споживання 12 682,34 грн., пені 29,44 грн. та 3 % річних 3,98 грн.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.12.2008 року позов задоволено. Постановлено про стягнення з КП "Житлосервіс № 5" на погашення заборгованості за електроенергію - 162 079,46 грн., за перевищення договірної величини споживання 12 682,34 грн., пені - 29,44 грн. та 3 % річних - 3,98 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано.

Постановлено нове рішення про стягнення з КП "Енергосервіс" 162 079,46 грн. боргу за електроенергію, 12 682,34 грн. за перевищення договірної величини споживання, 29,44 грн. пені та 3 % річних - 3,98 грн., а в позові до КП "Житлосервіс № 5" відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду від 08.04.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою КП "Енергосервіс", у якій він посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (Постачальник) та КП "Житлосервіс № 5 (Споживач), був укладений договір № 4124 від 01.10.2003 року про постачання електричної енергії строком дії по 31.12.2004.

Пунктом 8.1 зазначеного договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 15 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

28.12.2006 року сторони підписали додаткову угоду до зазначеного договору за умовами якої платником за поставлену електроенергію є КП "Енергосервіс".

Укладаючи угоду сторони виходили з того, що КП "Енергосервіс" є балансоутримувачем електричних та трансформаторних підстанцій на якого було покладено обов'язок по забезпеченню електропостачання житлового фонду з правом на отримання платежів за електроенергію та різного виду компенсації, відшкодування витрат на утримання електричних мереж.

З огляду на ці обставини та враховуючи, що заборгованість виникла у період до визначення обслуговуючою організацією КП "Житлосервіс № 5, апеляційний господарський суд правомірно постановив про стягнення заборгованості з КП "Енергосервіс" враховуючи його відповідальність за порушення грошових зобов’язань, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, і підстав для скасування чи зміни судового рішення, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 року –без змін.