26/24 Про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію - 22.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 26/24 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці –Донецькі електричні мережі до Автогаражного кооперативу "Ракета 3" про стягнення заборгованості,

за участю представників:

Позивача: Єпішев О.В., довіреність № 20-09 "Д" від 19.12.2008р.,

Відповідача: не з’явився.

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці –Донецькі електричні мережі (далі –ВАТ "Донецькобленерго", Позивач) пред’явило у господарському суді позов до Автогаражного кооперативу "Ракета 3" (далі –Кооператив "Ракета 3", Відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 26700,40 грн., 5503,67 грн. інфляційних і 3% річних в розмірі 1386,07 грн., за неналежне виконання умов договору на користування електричною енергією № 3652 від 14.07.2000р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р., у позові ВАТ "Донецькобленерго" відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р., та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.07.2000р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на користування електричною енергією № 3652 від 14.07.2000р. (далі –Договір), згідно умов якого Позивач (електропостачальна організація) зобов’язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а Відповідач (Споживач) своєчасно проводити сплату за використану електричну енергією та виконувати інші умови, визначені Договором.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору Відповідач зобов’язувався сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього Договору. Для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою Позивачу показання розрахункових електролічильників своїх та субспоживачів (п.п. 3.1. –3.3. Додатку № 3) згідно з календарним графіком (Додаток № 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Крім того, згідно п.п. 7.1., 7.2. Відповідач зобов’язувався, зокрема, щомісячно, згідно Додатку № 4 до Договору направляти свого представника у відділ збуту Позивача для подання звіту про використану електроененергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати спожитої електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і ін.). Кількість електроенергії, витраченої на цілі освітлення, у випадку тимчасової відсутності обліку, визначається по таблиці годин горіння і установленої потужності приймачів. Оплата платіжних документів здійснюється Відповідачем самостійно, в 5-денний строк після дати дати, зазначеної в платіжному документі.

Як стверджував Позивач, за використану електричну енергію за період з 07.12.2005р. по 06.02.2006р. ним було нараховано Відповідачу суму в розмірі 29030,40 грн., з яких протягом січня 2006 року –червня 2007 року останнім сплачено тільки 2330,00 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 26700,40 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 5503,67 грн. інфляційних і 3% річних в розмірі 1386,07 грн., з посиланням на те, що Відповідачем, всупереч умов Договору (п.п. 4.2., 7.1.) та Додатку № 3.1. до нього, не надавались відомості щодо обсягів спожитої електроенергії, у зв’язку з чим, Позивачем було здійснено нарахування Відповідачу вартості спожитої ним електричної енергії не за показниками лічильника, а виходячи з максимальної потужності електроприладів, відповідно до п. 6.39. Правил користування електричною енергією (далі –Правила).

Суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що ненадання Відповідачем даних про обсяги спожитої електричної енергії, хоч і є порушенням п.п. 4.2. та 7.1. Договору, проте не є підставою для застосування в такому випадку пункту 6.39. Правил та здійснення розрахунку обсягу спожитої електроенергії за максимальною потужністю всіх енергоприладів споживача, оскільки обставини неможливості зняття цих показників саме Позивачем, не доведено, як і не було доведено факту споживання Відповідачем електричної енергії за період з грудня 2005 року по лютий 2006 року в кількості 96000 кВтг на загальну суму 26700,46 грн., дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції, яким у позові ВАТ "Донецькобленерго" відмовлено, слід залишити без змін.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої та апеляційної інстанції в повній мірі не відповідають обставинам справи, є передчасними і такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, у редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 (z1399-05) і якими сторони зобов’язались керуватись при виконанні Договору, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

В даному випадку, суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в позові та посилаючись при цьому на те, що Позивачем не було доведено нарахованих ним обсягів спожитої електричної енергії, не звернув належної уваги на те, що дане обґрунтування суперечить, як п.п. 4.2., 7.1 Договору, так і самим Правилам, оскільки обов’язок щодо зняття та надання обсягів спожитої електричної енергії, було покладено саме на Відповідача у справі.

Не дослідивши належним чином правомірність нарахування заявленого Позивачем обсягу спожитої електроенергії, а також дотримання процедури та методики нарахування максимальної вартості спожитої електроенергії, встановленої п. 6.39. Правил, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову в позові.

На вказані порушення, апеляційний господарський суд не звернув належної уваги, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати всі обставини, які мають значення для справи, коло осіб, прав і обов’язків яких стосується рішення по даній справі і, відповідно до встановленого та вимог закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці –Донецькі електричні мережі задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 26/24 скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.