227/1930/17 Про визнання протиправними дій ОУПФУ щодо нарахування особі пенсії за віком в розмірі нижче прожиткового мінімуму та зобов'язання ОУПФУ перерахувати особі пенсію за віком до розміру прожиткового мінімуму з моменту призначення пенсії - 20.12.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_2 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.08.2017, просить визнати неправомірними дії Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нарахування їй пенсії в розмірі нижче прожиткового мінімуму та зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії до розміру прожиткового мінімуму з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування позову зазначила, що їй призначена пенсія за віком з 25.08.2016, розмір пенсії складає 949,00 грн., що є нижчим від прожиткового мінімуму, встановленому у 2016, 2017 роках, тому, враховуючи норми ст. 46 Конституції України, вважає, що розмір пенсії має забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, у зв'язку з чим просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення пенсії в розмірі меншому ніж прожитковий мінімум та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано дії Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нарахування ОСОБА_2 пенсії в розмірі нижчому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність неправомірними.

Зобов'язано Добропільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 25.08.2016.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суди встановили, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному УПФУ Донецької області з 25.08.2016 та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 6 місяців. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 1,35-0,29025.

Розмір призначеної позивачу пенсії, з урахуванням наданої щомісячної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 (265-2008-п) , складає 949,00 грн.

17.02.2017 ОСОБА_2 звернулась до Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області з проханням надати відомості щодо не призначення пенсії у розмірі прожиткового мінімуму.

Листом від 20.03.2017 №27/Б-01-03 відповідач повідомив позивача, що розмір пенсії визначено пропорційно наявному страховому стажу в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Пенсія призначена та виплачується згідно діючого законодавства.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що здійснюючи позивачеві нарахування та виплату пенсії у розмірі, нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідач діяв всупереч Конституції України (254к/96-ВР) .

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що розмір пенсії ОСОБА_2 є пропорційним, наявному страховому стажу, а тому пенсія позивачу призначена та виплачується у відповідності до законодавства із підвищенням до 949 грн., як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 (265-2008-п) .

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У поданому відзиві Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін з огляду на таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).

Правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані нормами Закону № 1058-IV (1058-15) , частиною першої статті 26 якого встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) ( далі - постанова КМ № 265), з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 (112-2014-п) , установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

З огляду на вищенаведені норми Закону №1058-IV (1058-15) та постанови КМУ №265, у разі відсутності необхідного стажу для призначення пенсії у розмірі прожиткового мінімуму (у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років), за рахунок коштів Пенсійного фонду виплачується пенсія, розрахована пропорційно наявному страховому стажу, а щомісячна державна адресна допомога в розмірі, що не вистачає до 949грн., виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Організовуючи в Україні систему соціального захисту, в тому числі, пенсійного забезпечення, держава, діючи в межах допустимого розсуду, заклала основу самоврядності її функціонування (абз. 2 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі - Закон № 1058- IV (1058-15) )), що базується на принципах, закріплених у ст. 7 Закону №1058- IV, серед яких заінтересованість кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), солідарності та субсидування в солідарній системі.

Враховуючи те, що розмір пенсії ОСОБА_2 складає 949 грн. (217,71 грн. основний розмір пенсії та 722,56 грн. доплата, передбачена постановою КМ № 265), оскільки її страховий стаж є меншим, ніж стаж, передбачений частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідачем у відповідності до законодавства і підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі №607/8511/17 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 148/625/17.

За наведених вище обставин, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.