Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просила, визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" від 31.05.2008 року, оформлених протоколом №24 та від 04.06.2008 року, оформлених протоколом №25 з усіх питань порядків денних, зобов'язати Державного реєстратора Кіровоградської районної державної адміністрації скасувати реєстраційні дії за номером запису 14291050007000580 від 02.06.2008 року про державну реєстрацію змін до установчих документів (Статуту в новій редакції) ТОВ"Агротехінвест" та реєстраційні дії за номером 14291050008000580 від 05.06.2008 року, визнати ОСОБА_2 засновником (учасником) ТОВ"Агротехінвест", якому належить 57 часток у статутному фонді товариства. Позовні вимоги вмотивовані тим, що після виходу зі складу учасників товариства позивачу не сплатили номінальну вартість часток у статутному фонді ТОВ "Агротехінвест" та рішення загальних зборів є незаконними, оскільки з дати підписання заяви про вихід зі складу учасників товариства та передачу часток минуло менше ніж 3 місяці.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 30.10.2008 року (суддя Баранець О.М.) позов задовольнив, визнав недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" від 31.05.2008 року, оформлених протоколом №24 та від 04.06.2008 року, оформлених протоколом №25, зобов'язав Державного реєстратора Кіровоградської районної державної адміністрації скасувати реєстраційні дії за номером запису 14291050007000580 від 02.06.2008 року про державну реєстрацію змін до установчих документів (Статуту в новій редакції) ТОВ"Агротехінвест" та реєстраційні дії за номером 14291050008000580 від 05.06.2008 року, визнав ОСОБА_2 засновником (учасником) ТОВ"Агротехінвест", якому належить 57% часток у статутному фонді товариства. Рішення вмотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог з посиланнями на приписи статті 148 Цивільного кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2009 року (судді Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) рішення господарського суду залишив без змін, з тих самих підстав.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулася ОСОБА_1 і наполягає на касаційному перегляді рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2008 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року, просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема: статі 148 Цивільного кодексу України (435-15) , статей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, вона зауважила, що висновок суду першої інстанції, про те, що вирішення питання про зміну часток учасників товариства відноситься до компетенції загальних зборів учасників товариства і суд не вправі встановлювати факт передачі частки від одного учасника іншому, не відповідає приписам чинного законодавства.

Сторони не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом Кіровоградської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" від 31.05.2008 року та від 04.06.2008 року, оформлених протоколами №24, №25, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та визнання ОСОБА_2 засновником (учасником) ТОВ"Агротехінвест" з часткою 57% у статутному фонді.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернулася до загальних зборів ТОВ "Агротехінвест" з заявою, в якій повідомила про свій намір вийти зі складу учасників (засновників) товариства про передачу 15 часток, що складає 1770,00 грн.

31.05.2008 року зборами засновників ТОВ "Агротехінвест" прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та затверджено Статут товариства в новій редакції (протокол №24). Зборами засновників ТОВ "Агротехінвест" 04.06.2008 року прийнято рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та частку у статутному фонді останнього передано ОСОБА_1. Протоколом №25 від 04.06.2008 року було затверджено Статут товариства в новій редакції. В подальшому відбулася державна реєстрація змін до установчих документів товариства.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсними рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" від 31.05.2008 року та від 04.06.2008 року попередні суди виходили з того, що при прийнятті рішень на цих зборах не був забезпечений кворум через відсутність на них ОСОБА_2, яка на момент їх проведення була учасником цього товариства. Проте, висновок до якого дійшли попередні судові інстанції є передчасним через не дослідження всіх обставин справи.

Порядок виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальність унормовані Цивільним кодексом України (435-15) та Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) .

За приписами статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Право на вихід учасника товариства закріплене і в статті 116 цього ж Кодексу. В розумінні зазначених норм право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства. Відповідно до пункту 28 Постанови №13 (v0013700-08) Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Підставою для такого виходу є заява учасника, форма якої законодавчо не встановлена.

Частина 1 статті 147 Цивільного кодексу України визначає порядок переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи, а саме учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Приписи наведеної норми кореспондуються з частинами 1, 2 статті 53 Закону України "Про господарські товариства", де також вказано, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Упродовж всього розгляду справи скаржник наголошував на тому, що днем виходу зі складу учасників товариства є дата подачі заяви про вихід з товариства, що Закон зобов'язує учасника повідомити лише про вихід, а не обов'язок товариства прийняти рішення про зміну складу учасників після спливу трьох місяців з дня подання такої заяви, та, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті акціонери, які були акціонерами на дату прийняття рішення, що оскаржується. Усі ці доводи судами попередніх інстанцій досліджені в повному обсязі не були. Зокрема, не була встановлена дата подачі заяви про вихід позивача - ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест".

Приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційній інстанції не надано право встановлювати чи вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на наведене, рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року не можна вважати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119–11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року у справі № 6/153 скасувати. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.