Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Севастопольського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

У липні 2005 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю "Дімекс" (далі –ТОВ "Дімекс") звернулося до господарського суду з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення, яким включити орендоване позивачем майно у складі службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам’яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, яке знаходяться на балансі санаторія "Юність", у перелік об'єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2003 між позивачем та санаторієм "Юність" укладено договір оренди спірного майна, у яке позивач вніс по узгодженню з орендодавцем невіддільні поліпшення більш ніж на 25%, що дає йому право на викуп майна. Позивач звернувся до відповідача з заявою про включення вказаного майна до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Однак, відповідач не розглянув його заяву в порядку передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 по справі № 2-17/10680-2005 (суддя Гайворонський В.І.) позов задоволено. Зобов’язано Фонд майна Автономної Республіки Крим прийняти відповідне рішення, яким включити орендоване позивачем - ТОВ "Дімекс" майно - у складі службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам'яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, яке знаходиться на балансі санаторію "Юність", у перелік об’єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 (колегія суддів: Заплава Л.М. –головуючого, судді –Антонова І.В., Латиніна О.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 по справі № 2-17/10680-2005 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 у справі № 2-17/10680-2005 скасувати, а у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 05.08.2003 між санаторієм "Юність" Міністерства охорони здоров’я України (орендодавець) та ТОВ "Дімекс" (орендар) укладено терміном на 5 років договір оренди державного нерухомого майна у складі: службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам’яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, яке знаходяться на балансі орендодавця.

Згідно з актом оцінки, затвердженого наказом санаторія "Юність" Міністерства охорони здоров’я України № 35 від 05.08.2003, вартість майна, переданого в оренду ТОВ "Дімекс", складає 103 880,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору, орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, зумовлювати підвищення його вартості.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 4.2.2. договору оренди, санаторій "Юність" Міністерства охорони здоров’я України листом від 27.08.2003 № 167, надав згоду на проведення невід’ємних поліпшення орендованого майна та узгодив проектно-кошторисну документацію на проведення будівельних робіт по реконструкції орендованого майна.

ТОВ "Дімекс" були проведені невіддільні поліпшення орендованого майна, що підтверджується договором підряду № 01 від 11.10.2003 на будівельно-оздоблювані роботи, укладеним між ТОВ "Дімекс" та ППФ "Ойлсервісплюс"; платіжними дорученнями (№ 7 від 08.12.2003 на суму 106 000,00 грн.; № 9 від 10.12.2003 на суму 106 000,00 грн., № 19 від 15.12.20033 на суму 53 000,00 грн., №29 від 17.12.2003 на суму 53 000,00 грн.; № 30 від 17.12.2003 на суму 106 000,00 грн.; № 31 від 22.12.2003 на суму 71 100,00 грн.), актами КБ-2, КБ-3 про сплату за будматеріали та виконані роботи; узгодженням інспекції ДАБК міста Ялти № 80-и/11-02 від 27.10.2004 на виконання будівельних робіт.

Судами встановлено, що вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, виконаних орендарем за рахунок власних коштів, складає 495 100,00 грн., що більш ніж на 25% перевищує вартість орендованого майна.

Згідно аудиторського висновку, який видано незалежною аудиторською фірмою "Альфа-аудит ЛТД" № 113 від 16.08.2005, джерелом фінансування здійснених поліпшень орендованого державного нерухомого майна були грошові кошти ТОВ "Дімекс".

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ (1723-14) передбачено, що орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25% залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Отже, обов’язковою та достатньою передумовою набуття орендарем права на викуп орендованого об’єкта нерухомості законодавцем чітко визначено лише здійснення орендарем за згодою орендодавця невідокремлюваних поліпшень вартістю не менш як 25% залишкової вартості орендованого майна. Будь-яких додаткових обмежень чи заборон, які б могли бути підставою для відмови позивачу як добросовісному орендарю отримати право на викуп орендованих приміщень, чинне законодавство про приватизацію в даному випадку не передбачає.

Листом за № 14-10/28 від 05.11.2004 Міністерство охорони здоров'я України погодило включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, нерухомого майна, яке знаходиться на балансі санаторія "Юність" та переданого у користування ТОВ "Дімекс" на підставі договорів оренди державного нерухомого майна від 05.08.2003 та 20.05.2004.

Відповідно до інформаційного листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/500 від 25.04.2001 "Про деякі питання практики застосування в рішенні суперечок законодавства про приватизацію державного майна" приватизація державного майна здійснюється відповідно до державної програми приватизації, яка розробляється Фондом державного майна України та затверджується законом України та відповідними регіональними програмами, законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" № 2171-XІІ від 06.03.1992 (2171-12) (із подальшими змінами і доповненнями).

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" включення об'єктів малої приватизації до переліків об'єктів, які перебувають у загальнодержавний власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Частина 4 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає подачу покупцем до відповідного органу приватизації заяви про включення майна до переліків об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Згідно частини 5 статті 7 цього Закону, органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретний об'єкт до переліку об'єктів, які підлягають приватизації встановленим способом.

09.12.2004 ТОВ "Дімекс" звернулось до Фонду майна Автономної Республіки Крим із заявою про включення орендованого майна у складі службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам'яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

В порушення вимоги частини 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органом приватизації не було прийнято рішення за заявою ТОВ "Дімекс" про включення орендованого майна: службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам'яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-XII від 04.03.1992, державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

Згідно з Указом Президента України від 18.08.1995 № 757/95 (757/95) на базі регіонального відділення Фонду державного майна України та Фонду державного майна Криму, що ліквідуються, створено Фонд майна Автономної Республіки Крим. Пунктом 6 цього Указу встановлено, що Фонд майна Автономної Республіки Крим в межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, та виконує функції орендодавця стосовно зазначеного майна. При цьому Указом Уряду Автономної Республіки Крим в місячний термін доручалося за погодженням з Фондом державного майна України і Верховною Радою Автономної Республіки Крим розробити і затвердити положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим та його представництва.

Згідно зі статтею 3 цього Положення одним із основних завдань Фонду майна Автономної Республіки Крим є організація та проведення приватизації майна, що знаходиться у державній власності відповідно до державної програми приватизації, а також здійснення повноважень власника відносно майна державних підприємств в процесі їх приватизації.

Відповідно до статті 4 цього Положення на Фонд майна Автономної Республіки Крим покладено розробку пропозицій про приватизацію майна, що знаходиться у загальнодержавній власності, внесення їх до розгляду Фонду державного майна України, розгляд заяв на приватизацію майна, що знаходяться в загальнодержавній власності, та прийняття відповідних рішень.

Стаття 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає, що продавцями об'єктів малої приватизації, які знаходяться у загальнодержавній власності, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва (надалі органи, які уповноважені виступати продавцями відповідних об'єктів приватизації, іменуються "органи приватизації").

Аналіз вищенаведених норм дає можливість зробити висновок про те, що Фонд майна Автономної Республіки Крим є регіональним відділенням Фонду державного майна України відносно майна, що знаходиться у загальнодержавній власності та розташоване на території Автономної Республіки Крим, є органом приватизації по відношенню до цього майна. На нього, згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" покладено розгляд заяв про приватизацію такого майна та прийняття відповідних рішень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції всебічно, повно та об’єктивно перевіривши всі обставини справи в їх сукупності, вирішили справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, обґрунтовано дійшли висновку щодо зобов’язання Фонду майна Автономної Республіки Крим розглянути заяву про включення орендованого майна до переліків об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Проте слід зауважити, що у разі ухилення державного органу приватизації від розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розглянуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання державного органу приватизації прийняти належне рішення.

Таким чином, суди не можуть зобов’язувати орган приватизації включити майно до переліку об’єктів приватизації, оскільки обов’язок прийняття рішень про затвердження переліків об'єктів відповідно до вимог діючого законодавства, які підлягають приватизації певним способом ( аукціон, конкурс, викуп) належить державним органам приватизації (Фонду державно майна України) або місцевими радами.

Касаційна інстанція також враховує приписи абзацу 2 п. 4 мотивувальної частини та абзацу 1 п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 (v014p710-00) у справі № 1-16/2000, згідно яких саме органи приватизації (Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю) зобов’язані розглядати подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) підстав для відмови, включити конкретне підприємство до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції приймаючи рішення про зобов’язання включити орендоване ТОВ "Дімекс" майно, у перелік об’єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, звузили законодавчо визначені повноваження Фонду майна Автономної Республіки Крим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 по справі № 2-17/10681-2005 підлягають зміні з викладенням резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 по справі № 2-17/10680-2005 змінити, виклавши резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим розглянути заяву ТОВ "Дімекс" про включення орендованого ТОВ "Дімекс" майна у складі службової споруди та двох кліматопавільйонів, двох тентових підвісів, опорних стін, кам’яної дробини, санвузла та будівлі хлораторної, розташованих за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, яке знаходиться на балансі санаторію "Юність", у перелік об’єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу."