ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа №559/150/17
адміністративне провадження №К/9901/15392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 559/150/17
за позовом ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Дубенське ОУ ПФУ) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Дубенського ОУ ПФУ
на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Ралець Р.В. та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, постановлену складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Кузьменко Л.В., Франовської К.С. -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача Дубенського ОУ ПФУ;
- зобов`язати Дубенське ОУ ПФУ зарахувати йому напрацьований спеціальний трудовий стаж, який дає право на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ А, позиція 1080А010 та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (36-2003-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ 8А.1 з 23 вересня 1994 року по 22 березня 2004 року та здійснити перерахунок йому пенсії відповідно до спеціального трудового стажу, який становить 18,5 років та який дає право на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року, розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ А, позиція 1080А010 та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (36-2003-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ 8А.1.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 28 травня 1985 року по 22 березня 2004 року він працював на Дубенському заводі гумово-технічних виробів вальцювальником гумових сумішей підготовчого цеху гумового виробництва по вальцювальником гумових сумішей підготовчого цеху гумового виробництва по 3 розряду та наважувачем складальником каучуків та інгредієнтів підготовчого цеху гумового виробництва, що підтверджується копією трудової книжки. Дані посади відносяться до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 по підготовчому цеху ВАТ "Дубенський завод ГТВ".
При цьому, позивач вказує на те, що постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 липня 2016 року, яка набрала законної сили, у справі № 559/1356/16-а задоволено його позов та зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 (162-94-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ А, позиція 1080А010.
Згодом йому стало відомо, що пенсійним органом було зараховано лише 9 років спеціального трудового стажу, який дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1, а саме з 23 вересня 1985 року по 22 вересня 1994 року. Період з 23 вересня 1994 року по 22 березня 2004 року при призначенні йому пенсії не було враховано у його спеціальний трудовий стаж по списку №1. В кінці грудня 2016 року позивач звернувся із заявою до пенсійного органу з проханням зробити перерахунок його пенсії, так як його трудовий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 становить 18,5 років, проте останнє листом від 05 січня 2017 року №72/02-20Н відмовило у перерахунку пенсії.
ОСОБА_1 вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж його роботи, є трудова книжка, крім того, судом у справі № 559/1356/16-а було встановлено, що його спеціальний трудовий стаж становить більше 18,5 років, тому дії відповідача є протиправними.
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області постановою від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що спеціальний трудовий стаж позивача складає більше 18,5 років, що підтверджується записами у трудовій книжці, в також встановлено у рішенні, яке набрало законної сили у справі № 559/1356/16-а.
03 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Дубенського ОУ ПФУ, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, пенсійний орган просить скасувати постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що згідно з представленими документами пенсійний орган не міг зарахувати весь період роботи позивача в пільговий стаж, оскільки підприємство, на якому працював позивач у період щодо якого виник спір, не має можливості надати уточнюючу довідку, у зв`язку із відсутністю первинних документів, які знищені пожежею.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи першою ухвалою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення їх без задоволення, а оскаржуваної постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач працював з 23 вересня 1985 року до 01 березня 1989 року вальцювальником гумових сумішей підготовчого цеху гумового виробництва, а з 01 березня 1989 року до 22 березня 2004 року - наважувачем каучуків та інгредієнтів підготовчого цеху гумового виробництва ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (раніше Дубенський завод ГТВ, ВАТ "Дубенський завод ГТВ") (а.с. 8).
Факт роботи позивача на вказаних посадах та у зазначених періодах підтверджується його трудовою книжкою серії від 02 червня 1983 року НОМЕР_1.
Також встановлено, що дані посади відносяться до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 по підготовчому цеху ВАТ "Дубенський завод ГТВ", що підтверджується наказом голови правління товариства від 25 липня 1995 року №155 на підставі атестації робочих місць (зокрема, навантажувач - складальник канчуків та інгредієнтів) наказом від 01 березня 2001 року №27 виконавчого директора ВАТ "Дубенський завод ГТВ" "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення" та додатком №1 до наказу від 01 березня 2001 року №27 (а.с.10, 11).
Відповідно до уточнюючої довідки ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів" від 23 грудня 2015 року №04/1412 ПАТ в період роботи з 23 вересня 1985 року до 01 березня 1989 року та з 01 березня 1989 року по 31 грудня 1991 року позивач був зайнятий повний робочий день, інших робіт не виконував. В зв`язку з нестабільністю роботи підприємства та відсутністю первинних документів, стаж роботи, що визначає право на пенсію, може бути документально підтверджений до 31 грудня 1991 року (а.с.25).
Відповідно до листа ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів" від 26 квітня 2016 року №01/370, товариство не може надати уточнюючу довідку для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах за період з 01 січня 1992 року у зв`язку з відсутністю первинних документів, які знищено пожежею (а.с. 26).
Також суди встановили, що Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у справі 559/1356/16-а задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України та зобов`язано відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (162-94-п) розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ А, позиція 1080А010 (а.с.13). Окрім цього, цим же судовим рішенням встановлено трудовий стаж позивача з шкідливими умовами праці, що дає право на пільгову пенсію у 18,5 років.
Проте, при призначенні позивачу пенсії пенсійний орган зарахував лише 9 років спеціального трудового стажу, який дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1, а саме з 23 вересня 1985 року по 22 вересня 1994 року.
Позивач в грудні 2016 року звернувся до територіального пенсійного органу із заявою про перерахунок йому пенсії, так як його стаж, що дає право на пільгову пенсію становить 18,5 років. Листом від 05 січня 2017 року №72/02-20Н йому відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду з 01 січня 1992 року, оскільки в уточнюючій довідці відсутні відомості щодо зайнятості позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими та важками умовами праці за період після 01 січня 1992 року (а.с. 27).
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років [стаття 12 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) )].
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.,
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
За приписами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (z1451-05) (далі - Порядок), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діє в період до 01 січня 1992 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, що діє в період з 01 січня 1992 року до 10 березня 1994 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) , що діє в період з 11 березня 1994 року до 31 січня 2003 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (36-2003-п) , що діє в період з 01 грудня 2003 року.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач працював з 23 вересня 1985 року до 01 березня 1989 року вальцювальником гумових сумішей підготовчого цеху гумового виробництва, а з 01 березня 1989 року до 22 березня 2004 року - наважувачем каучуків та інгредієнтів підготовчого цеху гумового виробництва ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів", що підтверджується відповідними записами трудової книжки позивача.
Також встановлено, що атестація робочих місць (зокрема, навантажувач - складальник канчуків та інгредієнтів), результати якої було затверджено наказом голови правління товариства від 25 липня 1995 року № 155, наступна атестація затверджена наказом виконавчого директора ВАТ "Дубенський завод ГТВ" від 01 березня 2001 року №27 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення" та додатком №1 до наказу №27 від 01 березня 2001 року (а.с.10, 11).
Позивач до чергової атестації, проведеної з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, а відтак період щодо якого виник спір (01 березня 1989 року по 22 березня 2004 року) беззаперечно має бути зарахований до пільгового стажу за результатами проведених на даному підприємстві вказаних атестацій.
До того ж, судовим рішенням у справі № 559/1356/16-а встановлено, що трудовий стаж позивача з шкідливими умовами праці, що дає право на пільгову пенсію складає 18,5 років.
Відтак, у вказаній справі, позивачу також враховано період роботи з 23 вересня 1994 року по 22 березня 2004 року на посаді наважувача каучуків та інгредієнтів до спеціального стажу, який дає право на пільгову пенсію.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій ом суду першої інстанції, щодо зарахування періоду роботи позивача з 23 вересня 1994 року по 22 березня 2004 року до спеціального трудового стажу позивача по списку № 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ А, позиція 1080А010 та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (36-2003-п) , розділ VIII, хімічне виробництво, підрозділ 8А1, та відповідно щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржників, наведені в касаційних скаргах, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом оспорюваних рішень погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржників відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 559/150/17 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду