Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Грека Б.М., Палій В. М., за участю представників відповідачів Т. Носенко (дов. від 17.12.08), І. Марцина (дов. від 06.06.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" на рішення господарського суду м. Києва від 9 вересня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 року у справі № 38/193 за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", підприємства з іноземними інвестиціями "Макдональдз Юкрейн Лтд" про визнання договору недійсним,

У січні 2008 року Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та підприємства з іноземними інвестиціями "Макдональдз Юкрейн Лтд" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 7 листопада 2006 року № 2587, який був укладений відповідачами, і просив зобов’язати останніх повернути у натурі все, що вони отримали на виконання його умов; позов обґрунтований забороною відчуження майна.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням господарського суду м. Києва від 9 вересня 2008 року (суддя Ю. Власов), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 року, в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 203 і 215 Цивільного кодексу України, статей 33, 35, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та підприємство з іноземними інвестиціями "Макдональдз Юкрейн Лтд" проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні просять відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 23 квітня 2004 року акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" уклали договір № 02-23/182 про надання не відновлювальної кредитної лінії і виконання зобов’язання забезпечили іпотекою нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 (договір від 23 квітня 2004 року № 05-12/692).

На умовах договорів від 19 грудня 2005 року та від 31 січня 2006 року акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" відступив Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" право вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та підприємство з іноземними інвестиціями "Макдональдз Юкрейн Лтд" 7 листопада 2006 року уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Драйзера, 4.

Станом на листопад 2008 року інформація щодо заборони відчуження цього нерухомого майна відсутня.

За змістом статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки позивач не є стороною спірного договору і предмет купівлі-продажу не співпадає з предметом іпотеки, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду м. Києва від 9 вересня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 року у справі №38/193 залишити без змін, а касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" без задоволення.