Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"

за участю представників сторін:

від позивача –Дубіневич В.Л.

відповідача –не з’явився

В січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз" грошових коштів за договором № 30/08/06 про зворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 30 серпня 2006 р. у розмірі 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання по поверненню грошових коштів наданих останньому на умовах безвідсоткової позики із кінцевим строком повернення до 28 грудня 2008 року. На день подання позову, внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, заявлена заборгованість по договору становила 500 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача відкритий у КБ "ПриватБанк".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року (суддя –Л.Жукова) накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003050600007, відкритому у КБ "ПриватБанк", власником якого є ТОВ "А-Дієз", в межах суми позовних вимог - 500 000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року (головуючий –Л.Білецька, судді –І.Науменко, О.Голяшкін) зазначену ухвалу місцевого суду скасовано.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Необхідність скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову апеляційний господарський суд мотивував тим, що позивачем не було надано доказів переведення відповідачем грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах та продажу його майна.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, за вимогами статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

До предмета доказування в даному випадку входить існування обставин що свідчать про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Предметом даного позову є вимога про захист майнового права, порушеного внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання, що полягає у поверненні 500 000,00 грн., встановленого договором про зворотну фінансову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження наявності спору, позивачем було надано копію договору № 30/08/06 про зворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 30.08.2006 р. (а.с. 24.) та витяг з реєстру розрахункових документів від 01.09.2006 р. отриманих для списання коштів з рахунку позивача, відкритому у КБ "Причорномор`я" (а.с. 29).

За таких обставин, накладення арешту на грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003050600007 відкритому у КБ "ПриватБанк" власником якого є ТОВ "А-Дієз", є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

При винесені ухвали про забезпечення позову від 15.01.2009 року, господарський суд Дніпропетровської області виходив із того, що значний розмір заявленої грошової вимоги, у випадку її задоволення, може зумовити неможливість виконання рішення господарського суду внаслідок відсутності на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, грошових коштів у сумі 500 000,00 грн. чи іншого майна на яке можна було б звернути стягнення.

За змістом статті 66 ГПК України при вирішенні питання щодо можливості забезпечення позову, господарський суд повинен дати оцінку ймовірності припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Оцінка такої ймовірності полягає в аналізі усіх фактичних обставин як підстав для забезпечення позову у їх сукупності, з яких можна зробити висновок про можливе виникнення ускладнень при виконанні судового рішення. При цьому, доказування факту вчинення відповідачем дій, з метою ускладнення виконання судового рішення не вимагається, оскільки застосування заходів до забезпечення позову і має на меті перешкодити таким діям.

За таких обставин, з огляду на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову, місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права при повному і всебічному з`ясуванні обставин справи, судова колегія не може визнати переконливими висновки суду апеляційної інстанцій щодо необхідності скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову з мотивів недоведеності виведення грошових коштів і продажу майна відповідача, а тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 у справі за № 12/24-09 залишити в силі.