Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в господарський суд Дніпропетровської області позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про стягнення із Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (з врахуванням уточнення позовних вимог) 97 154 034,13 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за первісним позовом від 02.06.08 заступник прокурора Дніпропетровської області посилаючись на те, що всього було використано коштів 97154 034,13 грн. і до державного бюджету повернуто 1845965,87 грн., просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

ВАТ "Дніпрогаз" звернулось із зустрічним позовом до Кабінету Міністрів України про стягнення 1692600,00 грн., який судом прийнятий до спільного розгляду із первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.08 (колегією суддів у складі головуючого судді: Подобєд І.М., суддів Широбокової Л.П., Пархоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Павловського П.П., суддів: Швеця В.В., Чус О.В.), первісний позов заступника прокурора Дніпропетровської області задоволений частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на користь Кабінету Міністрів України грошові кошти у сумі 96615199 грн. 13 коп.; в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено; з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" стягнуто в доход Державного бюджету України суму 25357,20 грн. витрат на державне мито, 117,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" до Кабінету Міністрів України відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 24 Бюджетного кодексу України, п. 6 та п. 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету (415-2002-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.02; ст. 20 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби"; ст. 35 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру". Так, на думку скаржника, відповідно до цих правових положень, витрати на фінансування ліквідації наслідків техногенних аварій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а не за рахунок коштів підприємств, винних у такій аварії.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.10.07 стався вибух побутового природного газу у житловому будинку №127 по вул. Мандриківській у м. Дніпропетровську, який спричинив загибель людей, травмування людей та пошкодження майна, що є загальновідомим фактом, про який сповіщалося у засобах масової інформації України.

Згідно з експертним висновком Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.10.07 №04/12559-163 протоколом Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 14.10.07 №4 вищевказану надзвичайну ситуацію визначено, як загальнодержавного рівня.

У відповідності до вимог Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (1809-14) державою забезпечені заходи для ліквідації вказаної надзвичайної ситуації та з’ясування причин її виникнення.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків надзвичайної ситуації у місті Дніпропетровську" від 14.10.07 №969/2007 (969/2007) , зокрема, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити виділення коштів для надання матеріальної допомоги родинам загиблих, громадянам, постраждалим внаслідок вибуху побутового газу, придбання до кінця 2007 року житла громадянам, житло яких внаслідок вибуху побутового газу 13 жовтня у місті Дніпропетровську визнано аварійним і непридатним для проживання, а також компенсації їм матеріальних збитків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про виділення коштів для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що сталася 13.10.07 у м. Дніпропетровську" від 13.10.07 №869-р виділено Дніпропетровській облдержадміністрації 5 млн. гривень для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що сталася 13.10.07 і надання допомоги потерпілим. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про виділення додаткових коштів для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що сталася 13.10.07 у м. Дніпропетровську" від 13.10.07 №870-р виділено додатково Дніпропетровській облдержадміністрації 94 млн. гривень для тих же цілей. На виконання вищевказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України від 13.10.07 №869-р (869-2007-р) і від 15.10.07 №870-р (870-2007-р) з резервного фонду державного бюджету Дніпропетровській обласній державній адміністрації виділено 99000000,00 грн., надходження яких проводилось в межах затверджених Міністерством фінансів України кошторисних призначень.

В.о. голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бондарем В.В. були затверджені відповідні Переліки з невідкладних (першочергових) заходів з ліквідації зазначеної надзвичайної ситуації та Уточнений перелік з невідкладних (першочергових) заходів з ліквідації зазначеної надзвичайної ситуації, якими встановлювались основні напрямки використання зазначених коштів.

Управлінню праці та соціального захисту населення міської ради для виплати компенсацій потерпілим за втрачене майно на облаштування житла було виділено 4127000 грн., з яких витрачено 3740490 грн., залишок складає 386510 грн., а Управлінню економіки міської ради для будівництва (придбання) житла або компенсацію на придбання житла, виходячи із 10,0 тис. грн. за 1 м кв. загальної площі житла було виділено 89873000 грн., із них витрачено 88973580 грн. (159 квартир та 1 приватний будинок), залишок складає 899420 грн. Всього безпосередньо на виплати компенсацій для фізичних осіб було використано 97154034,13 грн.

Судами також встановлено, що під час здійснення Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради виплат фізичній особі Іщенко Лідії Тихонівні компенсації за втрачене житло неправомірно було враховано у розмір належної до сплати компенсації суму 538835,00 грн. на відшкодування вартості застрахованого майна, де 555500,00 грн. –вартість майна згідно Звіту незалежну оцінку розміру ймовірного страхового відшкодування за пошкоджене застраховане майно, складеного експертом Литвиненко Георгієм Георгійовичем, за вирахуванням 16665,00 грн. безумовної франшизи за договором страхування майна №DNCOGK00045996 від 19.06.07. Тому в первісному позові в частині стягнення 538835,00 грн. судами відмовлено.

Територіальним управлінням Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізький областях, Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради на демонтаж порушених конструкції будинку та прилеглих до нього об'єктів було використано 4213494,63 грн. та Управлінням комунального господарства Дніпропетровської міської ради на навантаження і вивезення зруйнованих конструкцій житлового будинку і сміття використано 226460,40 грн. Залишок невикористаних коштів у розмірі 1849700 грн. залишився на казначейському рахунку та в кінці 2007 року ці кошти були повернуті до державного бюджету. Цільове використання зазначених грошових коштів за їх призначенням та повернення до державного бюджету залишків невикористаних коштів підтверджується в матеріалах справи.

Всього з Державного бюджету України було виділено 99000000,00 грн., з яких фактично витрачено на ліквідацію наслідків вищезазначеної надзвичайної ситуації 97154034,13 грн. (у тому числі: компенсації за втрачене житло у сумі 88973587,13 грн. та компенсації за втрачене майно у сумі 3740492,00 грн.), а залишок невикористаних коштів, які були повернуті до Державного бюджету України склав 1845965,87 грн.

Таким чином, за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України були компенсовані збитки, що спричинені внаслідок вищевказаної надзвичайної ситуації, майну вище перелічених фізичних осіб, а також проведені роботи по усуненню інших негативних наслідків вищевказаної надзвичайної ситуації (демонтаж порушених конструкцій будинку, навантаження та вивезення зруйнованих конструкцій житлового будинку і сміття тощо). Перерахування коштів з Державного бюджету України на ліквідацію наслідків зазначеної надзвичайної ситуації здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства (зокрема Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків" від 04.02.99 №140 (140-99-п) ) та відповідних рішень та розпоряджень державних органів і органів місцевого самоврядування.

Щодо вини ВАТ "Дніпрогаз" у спричинені шкоди внаслідок зазначеної надзвичайної ситуації, судами встановлено, що відповідач є особою, основним видом діяльності якої, зокрема, є: розподілення та постачання газу, транспортування газу трубопроводами, монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, та яка має ліцензію на транспортування природного газу і нафтового газу розподільними трубопроводами і ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.

З договору №04/01-822 від 28.12.01 вбачається, що ВАТ "Дніпрогаз" передано у використання для забезпечення транспортування та розподілу природного газу певне майно, зокрема, газорозподільні газопроводи і споруди на них, а ВАТ "Дніпрогаз" зі своєї сторони зобов’язався своєчасно виконувати заплановані роботи з капітального будівництва, реконструкцій, модернізації, капітальних ремонтів та інших поліпшень майна в межах відповідних джерел фінансування. ВАТ "Дніпрогаз" також не заперечується той факт, що до складу майна, що було передано йому у використання згідно з вищевказаним договором №04/01-822 від 28.12.01, входить кільцева мережа газопроводів низького тиску, а також газорегуляторні пункти (ГРП) №160, 161 та №162, що забезпечують подачу до цієї мережі та підтримання у ній тиску природного газу у встановлених нормах.

Із використання вищевказаної системи мереж низького тиску відповідач здійснював транспортування природного газу безпосередньо до будинку по вул. Мандриківській, 127 у м. Дніпропетровську та подальший його продаж мешканцям цього будинку за договорами про постачання природного газу.

Для проведення технічного розслідування аварії, яка сталась внаслідок вибуху побутового газу в житловому буд. №127 по вул. Мандриківській, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.08

№871-р "Про підвищення рівня безпеки газопостачання населення", створено відповідну комісію. За результатами технічного розслідування аварії вищевказаною Комісією складений Акт технічного розслідування аварії пов’язаної з використанням газу у побуті, що сталася 13.10.07 о 10 год. 48 хв. (Акт технічного розслідування аварії), затверджений 25.11.07 головою комісії –начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області Кожушко А.П.

Як вказано в Акті технічного розслідування аварії, 13.10.07 приблизно о 10 год. 20 хв. мешканці будинків житлового масиву "Перемога"

м. Дніпропетровська спостерігали на газових приладах значне підвищення полум’я горілок в наслідок підвищення тиску газу у системах газопостачання. У результаті підвищення тиску газу трапилась загазованість квартир житлового будинку. На виклик мешканцями рятувальної служби прибули працівники ВАТ "Дніпрогаз" та провели перекриття подачі газу на газорегуляторних пунктах (ГРП) №160, 161, 162. Приблизно о 10 год. 48 хв. стався вибух газоповітряної суміші природного газу у під’їзді №3 житлового будинку по вул. Мандриківській, 127.

Як слідує із вищевказаного Акту технічного розслідування аварії державною комісією були виявлені технічні та організаційні причини аварії. Так серед технічних причин аварії вказані такі як: 1) незадовільний технічний стан обладнання ГРП №161 і №162 та 2) невідповідність режимів налагодження запобіжних пристроїв нормативним вимогам. Серед організаційних причин аварії вказані такі як не забезпечення обсягів та якості технічного обслуговування (технічний огляд, налагодження, поточний та капітальний ремонт) запобіжно-запірних клапанів, запобіжно-скидних клапанів та регуляторів тиску. Згідно з висновками експертної комісії вірогідними причинами аварії стали вищевказані технічні та організаційні причини, які могли привести до подачі газу підвищеного тиску в газопроводи низького тиску кільцевої системи газопостачання району, де розташований будинок №127 по вул. Мандриківській.

Прокурором був наданий до матеріалів справи також висновок експертів №586 від 26.10.07, які здійснили судово-технічну експертизу на підставі постанови про призначення судово-технічної експертизи від 23.10.07, винесеної старшим слідчим прокуратури Жовтневого району міста Дніпропетровська Дорошенко А.В. по кримінальній справі №70079148, у результаті неякісного і несвоєчасного проведення регламентних робіт, капітальних і поточних ремонтів обладнання, а також внесення змін у конструкцію апаратури на ГРП №№ 160, 161, 162, виник збій в роботі системи захисту від підвищеного тиску. В судовому засіданні 18.06.08 в господарському суді Дніпропетровської області, головний інженер ВАТ "Дніпрогаз", який діяв також як представник за дорученням, визнав факт незадовільного технічного стану обладнання вказаних ГРП.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що в даному випадку наявна вина відповідача (у формі недбалості). Норми матеріального права застосовані судами вірно.

Так, згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як встановлено судами, ВАТ "Дніпрогаз" у своїй діяльності правомірно на договірній основі використовував обладнання, механізми і трубопроводи для постачання населенню міста Дніпропетровська мережами низького тиску природного газу, який за своєю природою є вибухо- та вогненебезпечною речовиною. Отже, ВАТ "Дніпрогаз" по відношенню до мешканців зазначеного будинку виступало як особа, яка здійснює свою діяльність із джерелом підвищеної небезпеки.

Судами встановлено, що вибух газоповітряної суміші, витік якої у 3-му під’їзді будинку №127 по вул. Мандриківській стався одночасно із подачею газу підвищеного тиску в газопроводи низького тиску кільцевої системи газопостачання району, де розташований цей будинок, а відтак судами зроблено правомірний висновок, що зазначена надзвичайна ситуація виникла саме внаслідок діяльності відповідача, яку слід вважати джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За правилами встановленими ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду. За таких обставин, за правилами ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, які завжди покладають обов’язок відшкодування шкоди на володільця джерела підвищеної небезпеки, саме у ВАТ "Дніпрогаз" виникло зобов’язання з відшкодування шкоди усім особам, яким її було спричинено внаслідок зазначеної надзвичайної ситуації.

У даному випадку держава, в особі Кабінету Міністрів України, понесла витрати із резервного фонду Державного бюджету України на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, які були об’єктивно необхідними та такими, що мали бути здійснені терміново або в найкоротші строки, тобто здійснила відшкодування шкоди, що була спричинена внаслідок діяльності ВАТ "Дніпрогаз".

Згідно ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, за загальними правилами, встановленими ст. 1191 Цивільного кодексу України, держава в особі Кабінету Міністрів України, який поніс витрати на виплату компенсацій особам, які постраждали від надзвичайних обставин (потерпілі), та витрати на ліквідацію наслідків зазначеної аварії, у свою чергу набула право зворотної вимоги до ВАТ "Дніпрогаз" про стягнення грошових коштів у розмірі цього відшкодування та понесених об’єктивно необхідних витрат.

При цьому розмір обґрунтовано понесених витрат становить 96598534,13 грн. (97154034,13 грн. –538835,00 грн. = 96615199,13 грн.), тобто за вирахуванням виплати, яку було здійснено у якості компенсації за втрачене житло фізичній особі Іщенко Лідії Тихонівні. Тому судами обґрунтовано задоволено позов у цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог ВАТ "Дніпрогаз" до Кабінету Міністрів України про стягнення 1692600,00 грн. витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії, то ці вимоги обґрунтовано залишені судами без задоволення, оскільки дії ВАТ "Дніпрогаз" слід розцінювати як ліквідацію шкідливих наслідків власної діяльності, яка визнається як джерело підвищеної небезпеки, та на яку, згідно вищенаведених приписів цивільного законодавства, покладено обов’язок з відшкодування спричиненої шкоди у добровільному порядку.

Доводи скаржника про те, що фінансування заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, не спростовують висновків суду, про те, що в подальшому підприємство, з вини якого сталася ця ситуація відшкодовує державі витрачені кошті.

Не відповідають дійсності доводи касаційної скарги, що законодавством не передбачено подальшої компенсації понесених державою витрат, оскільки це передбачено ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України. До того ж, практика відсутності відповідальності винної в аварії особи за завдану шкоду та відшкодування всіх збитків не нею, а державою, призвело б до безвідповідального підходу підприємств до своїх обов'язків, в тому числі, по обслуговуванню об'єктів підвищеної небезпеки, та, як наслідок, до збільшення кількості таких аварій.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.09 у справі № 9/25-08 залишити без змін.

висновками експертної комісії вірогідними причинами аварії стали вищевказані технічні та організаційні причини, які могли привести до подачі газу підвищеного тиску в газопроводи низького тиску кільцевої системи газопостачання району, де розташований будинок №127 по вул. Мандриківській.

Прокурором був наданий до матеріалів справи також висновок експертів №586 від 26.10.07, які здійснили судово-технічну експертизу на підставі постанови про призначення судово-технічної експертизи від 23.10.07, винесеної старшим слідчим прокуратури Жовтневого району міста Дніпропетровська Дорошенко А.В. по кримінальній справі №70079148, у результаті неякісного і несвоєчасного проведення регламентних робіт, капітальних і поточних ремонтів обладнання, а також внесення змін у конструкцію апаратури на ГРП №№ 160, 161, 162, виник збій в роботі системи захисту від підвищеного тиску. В судовому засіданні 18.06.08 в господарському суді Дніпропетровської області, головний інженер ВАТ "Дніпрогаз", який діяв також як представник за дорученням, визнав факт незадовільного технічного стану обладнання вказаних ГРП.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що в даному випадку наявна вина відповідача (у формі недбалості). Норми матеріального права застосовані судами вірно.

Так, згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як встановлено судами, ВАТ "Дніпрогаз" у своїй діяльності правомірно на договірній основі використовував обладнання, механізми і трубопроводи для постачання населенню міста Дніпропетровська мережами низького тиску природного газу, який за своєю природою є вибухо- та вогненебезпечною речовиною. Отже, ВАТ "Дніпрогаз" по відношенню до мешканців зазначеного будинку виступало як особа, яка здійснює свою діяльність із джерелом підвищеної небезпеки.

Судами встановлено, що вибух газоповітряної суміші, витік якої у 3-му під’їзді будинку №127 по вул. Мандриківській стався одночасно із подачею газу підвищеного тиску в газопроводи низького тиску кільцевої системи газопостачання району, де розташований цей будинок, а відтак судами зроблено правомірний висновок, що зазначена надзвичайна ситуація виникла саме внаслідок діяльності відповідача, яку слід вважати джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За правилами встановленими ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду. За таких обставин, за правилами ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, які завжди покладають обов’язок відшкодування шкоди на володільця джерела підвищеної небезпеки, саме у ВАТ "Дніпрогаз" виникло зобов’язання з відшкодування шкоди усім особам, яким її було спричинено внаслідок зазначеної надзвичайної ситуації.

У даному випадку держава, в особі Кабінету Міністрів України, понесла витрати із резервного фонду Державного бюджету України на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, які були об’єктивно необхідними та такими, що мали бути здійснені терміново або в найкоротші строки, тобто здійснила відшкодування шкоди, що була спричинена внаслідок діяльності ВАТ "Дніпрогаз".

Згідно ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, за загальними правилами, встановленими ст. 1191 Цивільного кодексу України, держава в особі Кабінету Міністрів України, який поніс витрати на виплату компенсацій особам, які постраждали від надзвичайних обставин (потерпілі), та витрати на ліквідацію наслідків зазначеної аварії, у свою чергу набула право зворотної вимоги до ВАТ "Дніпрогаз" про стягнення грошових коштів у розмірі цього відшкодування та понесених об’єктивно необхідних витрат.

При цьому розмір обґрунтовано понесених витрат становить 96598534,13 грн. (97154034,13 грн. –538835,00 грн. = 96615199,13 грн.), тобто за вирахуванням виплати, яку було здійснено у якості компенсації за втрачене житло фізичній особі Іщенко Лідії Тихонівні. Тому судами обґрунтовано задоволено позов у цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог ВАТ "Дніпрогаз" до Кабінету Міністрів України про стягнення 1692600,00 грн. витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії, то ці вимоги обґрунтовано залишені судами без задоволення, оскільки дії ВАТ "Дніпрогаз" слід розцінювати як ліквідацію шкідливих наслідків власної діяльності, яка визнається як джерело підвищеної небезпеки, та на яку, згідно вищенаведених приписів цивільного законодавства, покладено обов’язок з відшкодування спричиненої шкоди у добровільному порядку.

Доводи скаржника про те, що фінансування заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, не спростовують висновків суду, про те, що в подальшому підприємство, з вини якого сталася ця ситуація відшкодовує державі витрачені кошті.

Не відповідають дійсності доводи касаційної скарги, що законодавством не передбачено подальшої компенсації понесених державою витрат, оскільки це передбачено ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України. До того ж, практика відсутності відповідальності винної в аварії особи за завдану шкоду та відшкодування всіх збитків не нею, а державою, призвело б до безвідповідального підходу підприємств до своїх обов'язків, в тому числі, по обслуговуванню об'єктів підвищеної небезпеки, та, як наслідок, до збільшення кількості таких аварій.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.09 у справі № 9/25-08 залишити без змін.