Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданнях взяли участь представники:

Ухвалою від 18.02.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В. касаційну скаргу Міськради № 29/246-36 від 15.01.09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.09.

У зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.03.09 для перегляду справ, призначених до розгляду на 05.03.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий – Першиков Є.В, судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Врахувавши клопотання Товариства про перенесення розгляду справи, ухвалою суду від 05.03.09 розгляд справи було відкладено на 26.03.09.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 23.03.09 для перегляду справ, призначених до розгляду на 26.03.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів у складі: головуючий – Першиков Є.В, судді –Муравйов О.В., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судових засідань 05.03.09, 26.03.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.03.09 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 18.09.08 господарського суду міста Києва (суддя Домнічева І.О.) позовні вимоги Товариства задоволено повністю.

Визначено вважати укладеним між Товариством та Міськрадою договір оренди земельної для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку по вул.Попова (між буд. 9-11) в Оболонському районі м.Києва, в редакції, визначеній Товариством.

Управління зобов'язано зареєструвати договір оренди земельної ділянки (укладений між Орендодавцем –Міськрадою та Орендарем –Товариством) з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, у встановленому порядку.

З Міськради та Управління на користь Товариства стягнуто по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 22.12.08 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Гарник Л.Л., суддів –Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.) рішення від 18.09.08 господарського суду міста Києва залишено без змін, а апеляційні скарги Міськради та Управління –без задоволення.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що Товариством з дозволу Міськради було розроблено проект землеустрою спірної земельної ділянки, який погоджено у відповідних, визначених законом, органах, проте Міськрада у встановлений законом строк рішення щодо укладення або відмови в укладенні договору оренди з Товариством не прийняла, чим фактично ухиляється від укладення такого договору.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Міськрада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 18.09.08 господарського суду міста Києва та постанову від 22.12.08 Київського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 3 ст. 203, ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 82, 92, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 26.03.09 від

Товариства письмовий відзив на касаційну скаргу Міськради не надійшов, присутні у судовому засіданні представники Товариства щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, заперечували, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просили касаційну скаргу Міськради залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Товариством пред'явлено позов до Міськради та Управління про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку по вул.Попова (між буд. 9-11) в Оболонському районі м.Києва в редакції, яка підписана Товариством та, на його думку, відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Типовому договору оренди землі, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 № 220 (220-2004-п) ; а також про визнання переданою з моменту набрання чинності судовим рішенням зазначеної земельної ділянки на умовах, викладених у названому договорі, Товариству; та про зобов'язання Управління в установленому порядку зареєструвати зазначений договір з усіма додатками, що є його невід'ємною частиною.

Вирішуючи спір, попередні судові інстанції встановили, що позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство на підставі згоди Київського міського голови від 15.09.04 № Д-0502 замовило розробку проекту відведення спірної земельної ділянки, проте Міськрада у визначений законом термін не прийняла рішення про укладення з Товариством договору оренди такої земельної ділянки, у зв'язку з чим Товариство звернулось до Міськради з клопотанням про укладення цього договору, надіславши два примірника підписаного в односторонньому порядку договору оренди листом від 01.04.08 № 32. Оскільки Міськрада відповіді на таку пропозицію не надала, чим, як вважає Товариство, ухилилась від укладення відповідного договору, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі, посилаючись на приписи ч. 9 ст. 123, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

При вирішенні спору по суті попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи встановлено, що в квітні 2005 року Товариство звернулось до Міськради з клопотанням № К-1316 від 20.04.07 про виділення в оренду земельної ділянки площею 0,30 га для будівництва, жилого будинку по вул.Попова (між буд. 9-11) м.Києва, у зв'язку з чим 15.09.04 Київським міським головою було надано Товариству згоду № Д-3420 на розроблення проекту відведення зазначеної земельної ділянки орієнтованим розміром 0,414 га, та на підставі наведеної згоди комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" на замовлення Товариства було розроблено проект відведення земельної ділянки для вказаних цілей.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що зазначений проект відведення земельної ділянки було погоджено з Київським міським головним управлінням земельних ресурсів (висновок від 20.04.07 № 06-03-4/746), Головним управлінням земельних ресурсів (висновок № Д-0502), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації (висновок від 12.05.05 № 19-3793), Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (висновки від 14.12.04 № 522 та від 26.04.07 № 2977), Державним управлінням екології та природних ресурсів в місті Києві (висновок від 06.05.05 № 06-6-25/926) та Головним управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (лист від 01.12.06 № 6458).

Також, встановлено, що за наслідками проведення державної землевпорядної експертизи Київським міським головним управлінням земельних ресурсів надано позитивний висновок від 04.05.07 № 190/05-18, яким погоджено зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що згідно адресованого Міськраді листа від 01.04.08 № 32 Товариство звернулось з пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, додавши два примірники підписаних в односторонньому порядку договорів оренди, проте Міськрада пропозицію щодо укладення договору оренди земельної ділянки не відхилила, та про результати її розгляду Товариство не повідомила.

З урахуванням наведених обставин місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про те, що одна із сторін ухиляється від укладення договору, чим порушує право на оренду землі іншої сторони у зв'язку з чим права та інтереси останньої підлягають захисту шляхом визнання за Товариством права на оренду спірної земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у запропонованій Товариством редакції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт відсутності рішення Міськради щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду Товариству.

Таким чином, зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності позитивного рішення Міськради з даного питання є порушенням її виключної передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що встановлені попередніми судовими інстанціями обставини свідчать про наявність певних обставин, за яких Міськрада у визначеному законом порядку не виносить на розгляд сесії Міськради питання про можливість укладення з Товариством договору оренди земельної ділянки, однак вивчення даного питання знаходиться поза межами юрисдикційної підвідомчості господарського суду, разом з тим, вбачається, що Товариством неправильно обрано захист свого порушеного права.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викл адені Міськрадою в касаційній скарзі, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, колегія суддів Вищого господарського суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Вищого господарського суду України та його завданням щодо забезпечення законності у здійсненні правосуддя.

Оскільки за результатами перевірки рішень попередніх судових інстанцій у даній справі колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в такій справі, з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки судів не відповідають цим обставинам, з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноважень, закріплених у п. 2 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість прийняття нового рішення у даній справі.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України з урахуванням вимог ст. 49, п. 11 ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зазначити щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу Київської міської ради № 29/246-36 від 15.01.09 задовольнити.

Рішення від 18.09.08 господарського суду міста Києва та постанову від 22.12.08 Київського апеляційного господарського суду у справі № 2/341 господарського суду міста Києва скасувати, та прийняти по справі нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Приват" на користь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради стягнути 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Приват" на користь Київської міської ради стягнути 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 42,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд міста Києва видати наказ.