Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У вересні 2008 р. Сумський міжрайонний природоохоронний прокурор (надалі –Прокурор) в інтересах держави в особі Охтирської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ВАТ "Укрнафта" в особі філії Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (надалі –Товариство) про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під свердловиною № 523 загальною площею 2,29 га земель державної форми власності, розташованої на території Бугруватської сільської ради та привести її у придатний стан для використання за цільовим призначенням.

Позов мотивований тим, що відповідач використовує земельну ділянку без документа, що посвідчує право на неї, відмовляється оформити право користування земельною ділянкою або звільнити її, внаслідок чого обмежує право законного власника розпоряджатися нею, використовувати за цільовим призначенням, чим завдає істотної шкоди державним інтересам.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.2008 р. (суддя Миропольський С.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. (судді: Токар Т.В., Івакіна В.О.,Фоміна В.О.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора Сумської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення та постанову скасувати, позов задовольнити, мотивуючи подання порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, місце розташування експлуатаційних свердловин №№ 522, 523 Бугруватського родовища на спірній земельній ділянці погоджено:

- розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 22 від 17.01.2006р. "Про надання дозволу ВАТ "Укрнафта" для НГВУ "Охтирканафтогназ" на підготовку матеріалів вибору місця розташування під будівництво свердловин №№ 523,522 Бугруватського родовища на території Бугруватської сільської ради";

- рішенням другої сесії Охтирської районної ради п'ятого скликання від 17.05.2006 р. "Про погодження висновків місця розташування земельних ділянок ВАТ "Укрнафта" для НГВУ "Охтирканафтогназ" по матеріалах погодження під реконструкцію, розширення та будівництво експлуатаційних свердловин, об'єктів облаштування та електропостачання бурових Бугруватського родовища на території Бугруватської сільської ради";

- розпорядженням Голови Охтирської районної державної адміністрації № 263 від 18.05.2006 р. "Про погодження місця розташування земельних ділянок під будівництво експлуатаційних свердловин № 522,523 Бугруватського родовища на території Бугруватської сільської ради";

- рішенням четвертої сесії Сумської обласної ради п'ятого скликання від 04.08.2006 р. "Про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок та місць розташування об'єктів за межами населених пунктів на території області";

- розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації № 468 від 08.09.2006 р. "Про зміну цільового призначення земельта погодження місць розташування об'єктів за межами населених пунктів на території області".

Судами встановлено, що 21.07.2007 р. між Охтирською районною державною адміністрацією (землевласник) та Товариством (землекористувач) укладено договір тимчасового використання земельної ділянки № 1258-ОР (надалі –Договір), відповідно до умов якого землевласник надає, а землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,12 га для будівництва експлуатаційної свердловини № 523 Бугруватського родовища на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, за що здійснює відповідну оплату. Договір укладено терміном до 01.05.2008 р.

До закінчення терміну дії Договору для узгодження земельних відносин на майбутнє Товариство звернулось до Охтирської районної державної адміністрації з клопотанням про підписання додаткової угоди до даного договору. Дане звернення залишено без відповіді. 12.06.2008 р. відповідач надіслав на адресу Охтирської районної державної адміністрації підписаний з його боку проект нового договору тимчасового використання земельної ділянки під свердловиною №523 Бугруватівського родовища з пропозицією розглянути даний договір, підписати, скріпити печаткою та повернути на адресу відповідача. Згідно умов запропонованого договору строк його дії встановлено з 01.05.2008 р. по 30.04.2009 р. за визначену плату, яка підлягає перерахуванню відповідачем до місцевого бюджету Бугруватської сільської ради.

Як встановлено судами, Охтирська районна державна адміністрація до даного часу запропоновану угоду належним чином не оформила. В той же час Договір № 1258-ОР від 21.07.2007 р. виконуються сторонами: відповідач користується земельною ділянкою і здійснює оплату у визначеному запропонованим договором розмірі, а Охтирська районна державна адміністрація приймає кошти за користування земельною ділянкою.

Позовну заяву прокурор обґрунтовував тим, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку без документа, що посвідчує право на неї, відмовляється оформити право користування земельною ділянкою, а тому на підставі ст. 212 ЗК України просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 212. ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Заявляючи позовні вимоги про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на підставі ст. 212. ЗК України позивач має довести, що дана земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановивши, що відповідач використовує спірну земельну ділянку за згодою її розпорядника, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади та згідно укладеного Договору, здійснює оплату за користування даною земельною ділянкою відповідно до умов даного договору, дійшли обґрунтованих висновків, що факт самовільного зайняття земельної ділянки відсутній, а тому позовні вимоги Прокурора є необґрунтованими.

Посилання прокурора на припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель в Сумській областіправомірно спростовано судами попередніх інстанцій, у зв'язку з тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2008 р. у справі № 10/199 за позовом Товаристсва до Управління з контролю за використанням та охороною земель в Сумській області Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, державного інспектора Водяницької О.М. та державного інспектора Рибака Г.С. дії державних інспекторів по проведенню обстеження спірної земельної ділянки та складанню актів від 22.01.2008 р. № 11/0001 та від 01.02.2008 р. № 11/0010 визнано неправомірними, дані акти скасовано.

Крім того, при прийняті рішення судами підставно враховано, що відповідачем здійснені всі дії щодо оформлення нового правовстановлюючого документа на використання спірної земельної ділянки. Проте, Охтирська районна державна адміністрація до даного часу запропоновану угоду належним чином не оформила. Згідновимог чинногозаконодавства, обов'язок щодо оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки, покладається на відповідний повноважний державний орган, який приймає рішення щодо розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Касаційна скарга (подання) залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини, на які посилався Прокурор в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційне подання Заступника прокурора Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. у справі № 14/596-08 залишити без змін.