Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.10.2008р. (суддя Гридасов Ю.В.) в задоволенні позовних вимог в інтересах Кабінету Міністрів України відмовлено; в задоволенні позовних вимог в інтересах ДАК "Хліб України" відмовлено; в задоволенні позовних вимог в інтересах Херсонського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" відмовлено; припинено провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі юридичних послуг від 12.05.2004р.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. (судді Кагітіна Л.П. -головуючий, Колодій Н.А., Яценко О.М.) рішення господарського суду Херсонської області від 14.10.2008р. скасовано частково та прийнято нове рішення; поновлено строк позовної давності по справі; позов задоволено частково; визнано недійсним договір про надання юридичних послуг від 17.12.2002 року між Херсонським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" та Приватним підприємцем -адвокатом ОСОБА_1; зобов'язано Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути Херсонському обласному дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" 30000грн., отриманих за договором; провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту здачі-приймання юридичних послуг від 22.05.2004р. припинено.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а рішення місцевого господарського суду -залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач-3 спростовує доводи скарги і просить постанову залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.12.2002 року між Херсонським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" (Замовник) та приватним підприємцем - адвокатом ОСОБА_1 (Виконавцем) укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання надати усні та письмові консультації по юридичним питанням, пов'язаним з господарськими спорами по справам №16/622 і №16/621 за позовом АТВТ "Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація" в господарському суді м. Києва на загальну суму вимог до Замовника 24635169,36грн.; представництво інтересів Замовника в суді з усіх питань, пов'язаних з досягненням поставленої задачі - відмову в задоволенні позову. Договір від імені підприємства укладено та підписано генеральним директором Нікішенко В.Д., що діє на підставі статуту (як зазначено в преамбулі договору) та скріплено печаткою ХОДП ДАК "Хліб України".

Відповідно до п.3.2 договору, Замовник зобов'язався сплатити Виконавцю винагороду у розмірі та на умовах, передбачених даним договором, а також відшкодувати витрати виконавця, пов'язані з виконанням доручення. Винагорода Виконавця складає 2,55% від суми позовних вимог до Замовника, в задоволенні яких буде відмовлено (п.4.1 договору).

12 травня 2004 року сторони за договором підписали Акт здачі-приймання виконаних послуг, в якому зазначено, що представлені інтереси замовника по справах №16/621 і №16/622 за позовом АТВТ "Укрсібінкор" на загальну суму 24635169,36грн., в задоволенні позову відмовлено повністю, рішення 06.04.2004 року набули чинності, послуги вважаються виконаними у повному обсязі та підлягають сплаті згідно умов договору. Розрахунок здійснюється виходячи з винагороди виконавця у розмірі 2,55% від фактично отриманих замовником від боржників сум. Підсумок -Замовник сплачує Виконавцю 63000грн.

ХОДП ДАК "Хліб України" 25.05.2004р. перерахував відповідачу 20000грн., а 10.12.2004 року - 10000грн., в призначенні платежу вказано "оплата за юридичні послуги згідно акту виконаних робіт від 12.05.2004 року".

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсними договору про надання юридичних послуг.

Визнаючи недійсним спірний договір, апеляційний господарський суд виходив насамперед з того, що договір від імені Херсонського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" укладено та підписано генеральним директором підприємства з перевищенням наданих йому статутом повноважень, оскільки у грошовому виразі винагорода виконавця за надання послуг за спірним договором могла складати від 628196,82грн. за умови, якщо рішення по справам (№16/222 та №16/621) буде прийнято повністю на користь ХОДП ДАК "Хліб України" (24635169,36грн. х 2,55% : 100%), тоді як генеральний директор відповідно до статуту підприємства (п.6.5) має право укладати будь-які договори (угоди) на суму, еквівалентну не більше 300000грн. При цьому судом було підтверджено, що судові рішення по справам №16/222 та №16/621 було прийнято на користь ХОДП ДАК "Хліб України" (відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 24635169,36грн.).

З відповідними висновками апеляційної інстанції слід погодитися.

Статтею 29 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на час укладення спірної угоди) визначено, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або за статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Згідно приписів ст.ст. 62, 63 ЦК УРСР угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють. Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

При цьому, апеляційний господарський суд правильно врахував і приписи ст. 48 ЦК УРСР, згідно якої недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону надав вірну правову оцінку вищенаведеним обставинам, дійшов обґрунтованого висновку, що спірний договір про надання юридичних послуг від 17.12.2002р. слід визнати недійсним, з урахуванням його невідповідності вимогам ст.ст. 62, 63 ЦК УРСР.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане по угоді.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. у справі №2/369-ПД-06 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.