Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Селана" про стягнення 339 250 грн. 56 коп., з них 334 774 грн. 42 коп. суми основного боргу та 4 476 грн. 14 коп. відсотків за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" посилається на порушення ПП "Селана" умов договору поруки №010/04/562/2004-п від 01.06.2006, укладеного на виконання кредитного договору № 010/04/562/2004 від 03.09.2004 між ТОВ "Остап" та АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".

ПП "Селана" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічним позовом до АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про визнання недійсним договору поруки №010/04/562/2004-п від 01.06.2006.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПП "Селана", посилаючись на ст. 546 Цивільного кодексу України, зазначає про невідповідність договору поруки №010/04/562/2004-п від 01.06.2006 вимогам чинного законодавства України, у зв’язку з чим він має бути визнаний недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215, 229 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2008 у справі № 2-25/14152-2007 (суддя Копилова О.Ю.) позов АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" до ПП "Селана" задоволено; у задоволенні зустрічного позову ПП "Селана" до АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 2-25/14152-2007 (колегія суддів: головуючий Сотула В.В., судді Борисова Ю.В., Гонтар В.І.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2008 залишено без змін.

ПП "Селана" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 2-25/14152-2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та задовольнити зустрічний позов ПП "Селана".

В обґрунтування касаційної скарги ПП "Селана" посилається на порушення та неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального та матеріального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 26.02.2009 у справі № 2-25/14152-2007 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України від 23.03.2009 у справі № 2-25/14152-2007 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Плюшко І.А. –головуючий, судді Бернацька Ж.О., Самусенко С.С. –доповідач.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 03.09.2004 між АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (банк) і ТОВ "Остап" (позичальник) був укладений кредитний договір № 010/04/562/2004.

В порушення умов кредитного договору кредит ТОВ "Остап" у термін до 01.09.2005 повернутий не був, станом на 25.10.2005 заборгованість за кредитом склала 334 774 грн. 42 коп., відсотки за користування кредитними коштами –4 476 грн. 14 коп.

Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 01.06.2006 між АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (банк) і ПП "Селана" (поручитель) був укладений договір поруки №010/04/562/2004-п.

Згідно пунктів 1.3, 1.4 договору поруки поручитель забезпечує виконання зобов'язань і відповідає перед банком за виконання зобов'язань позичальником відповідно до кредитного договору на суму, що складає: основний борг у розмірі 334 774 грн. 42 коп. та 4 476 грн. 14 коп. –відсотки за користування кредитними коштами.

За п.2.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму основного боргу, а також відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно п.2.3 договору поруки моментом виникнення зобов'язань поручителя по погашенню заборгованості позичальника за кредитним договором вважається день, наступний за днем підписання цього договору.

Пунктом 2.9 договору поруки передбачено, що у випадку, якщо поручитель не погасить заборгованість позичальника, банк має право стягнути всю суму заборгованості за рахунок коштів та майна поручителя.

Відповідно до п.3.1 договору поруки договір припиняє свою дію з припиненням забезпеченого ним зобов’язання та виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів.

За п.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, відсутність належних доказів погашення заборгованості у розмірі 339 250 грн. 56 коп., з яких основний борг у розмірі 334 774 грн. 42 коп. та відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 4 476 грн. 14 коп., господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про стягнення вказаної суми з ПП "Селана" як поручителя.

Стосовно вимог зустрічного позову ПП "Селана" господарські суди попередніх інстанцій вважають їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПП "Селана" посилається на те, що договір поруки № 010/04/562/2004-п від 01.06.2006 має бути визнаний недійсним у відповідності до ст. 229 ЦК України як укладений внаслідок помилки.

Відповідно до п. 13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. Помилка в мотивах угоди, а також неправильна уява про норму права не підпадають під ознаки статті 56 Цивільного кодексу.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, належних доказів укладення договору поруки № 010/04/562/2004-п від 01.06.2006 з порушення вимог чинного законодавства України ПП "Селана" внаслідок помилки надано не було.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені матеріали справи, і, зокрема, відсутність доказів невідповідності спірного договору чинному законодавству України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог ПП "Селана", а отже –про відсутність підстав для задоволення такого позову.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції та звертає увагу на те, що до теперішнього часу заборгованість за кредитним договором № 010/04/562/2004 від 03.09.2004 не погашена, і обов’язок ПП "Селана" як поручителя щодо сплати заборгованості ТОВ "Остап" (позичальник) за кредитним договором не припинився.

Зважаючи на викладене, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду – без змін.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Селана" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 2-25/14152-2007 залишити без змін.