Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло", м. Дніпропетровськ (далі –ТОВ "Алло")

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008 та

ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008

зі справи № П25/3924-08

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київреклама", м. Київ (далі – КП "Київреклама")

до ТОВ "Алло"

про стягнення 40 366, 51 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Рогульської Ю.С.,

відповідача –не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано до ТОВ "Алло" (м. Дніпропетровськ) в особі Київської філії названого товариства (м. Київ) про стягнення заборгованості в сумі 40366, 51 грн. за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (до якого було подано позовну заяву) від 26.08.2008 (суддя Чередко А.Є.) дану справу було передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва. У винесенні зазначеної ухвали суд з посиланням на частину четверту статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) виходив з того, що, як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах юридичну особу - ТОВ "Алло" представляє її відособлений підрозділ –Київська філія ТОВ "Алло", місцезнаходженням якого є м. Київ, вул. Саксаганського, 15а, оф. 21.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008 (колегія суддів у складі: Прокопенко А.Є. –головуючий, судді Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) ТОВ "Алло" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 26.08.2008. У винесенні зазначеної ухвали суд виходив з того, що дана ухвала господарського суду Дніпропетровської області винесена 26.08.2008, а апеляційну скаргу на неї подано (згідно із штампом вхідної кореспонденції господарського суду) 04.12.2008, тобто після закінчення трьохмісячного строку, передбаченого частиною другою статті 93 ГПК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Алло" просить: скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008 з даної справи; скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008 з даної справи "та винести постанову, якою передати справу за підсудністю". Скаргу мотивовано порушенням попередніми судовими інстанціями у винесенні оскаржуваних ухвал вимог процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Київреклама" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відповідність оскаржуваних ухвал нормам процесуального права, і просить скаргу залишити без задоволення, а зазначені ухвали –без змін.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами такого розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини четвертої статті 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Згідно з частиною четвертою статті 28 названого Кодексу повноваження, зокрема, сторони від імені юридичної особи може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Отже, наведені норми пов’язує визначення територіальної підсудності спору за місцезнаходженням відособленого підрозділу з обов’язковою наявністю у такого підрозділу відповідних повноважень.

У пункті 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 № 02-5/492 (v_492800-94) "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" зазначено, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

В оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду від 26.08.2008 не зазначено жодного документа (положення, довіреності тощо), які свідчили б про наявність у Київської філії ТОВ "Алло" повноважень щодо представництва ТОВ "Алло" у господарському суді.

Таким чином, висновки названого господарського суду про представництво Київською філією ТОВ "Алло" названого товариства, а відтак –і про необхідність передачі справи за підсудністю до господарського суду міста Києва не ґрунтуються на належному дослідженні обставин справи. Між тим відповідні обставини (пов’язані з належністю або відсутністю у Київської філії ТОВ "Алло" повноважень щодо представництва останнього в господарському суді) є істотними для правильного визначення територіальної підсудності даної справи, - тим більше, що порушення правил такої підсудності у розгляді справи згідно з частиною другою статті 111-10 ГПК України визначено як безумовну підставу для скасування судового рішення.

Не з’ясувавши належним чином згаданих фактичних обставин, місцевий господарський суд у винесенні оскаржуваної ухвали припустився порушення вимог частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак зазначена ухвала підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до господарського суду першої інстанції, під час якого суду необхідно шляхом дослідження та оцінки належних доказів вичерпно з’ясувати обставини, пов’язані з наявністю або відсутністю у Київської філії ТОВ "Алло" повноважень з представництва названого товариства в господарському суді, та з урахуванням встановленого правильно застосувати норми матеріального і процесуального права.

Водночас Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги у частині скасування оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008. Названим судом з’ясовано, що апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду подано після закінчення трьох місяців з дня винесення останньої, що згідно з частиною другою статті 93 ГПК України унеможливлює відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, - незалежно від причин, з яких цей строк пропущено. Тому суд апеляційної інстанції не припустився порушення норм процесуального права; водночас наявність даної ухвали апеляційного господарського суду не перешкоджає подальшому рухові цієї справи в господарському суді.

Керуючись статтями 15, 17, 1119 –11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008 зі справи № П25/3924-08 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

3. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008 зі справи № П25/3924-08 залишити без змін.