Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

В.о. Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України та ТОВ "Смарт-Груп", за участю третьої особи –ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" про:

- визнання незаконними та скасування наказу ФДМ України від 08.08.2006 р. № 1232 "Про продовження терміну продажу акцій ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" та наказу ФДМ України від 18.08.2006 р. № 1280 "Про підсумки спеціального конкурсу з обмеженою участю продажу пакета акцій ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького";

- визнання недійсним договору № КПП-503 укладеного 23.08.2006 р. між ФДМ України і ТОВ "Смарт –Груп";

- зобов'язання ТОВ "Смарт –Груп" повернути за актом приймання –передачі державі в особі ФДМ України придбані за договором купівлі –продажу № КПП-503 від 23.08.2006 р. прості іменні акції ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" в кількості 103 865 023 штуки, що становлять 93,83 % статутного фонду товариства.

Одночасно позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на придбані ТОВ "Смарт –Груп" прості іменні акції ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" в кількості 103 865 023 штуки, що становлять 93,83 % статутного фонду товариства та заборонити ТОВ "Смарт –Груп" та будь –яким іншим особам вчиняти будь –які дії з придбаними простими іменними акціями ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" в кількості 103 865 023 штук, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеного майна.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.08.2008 р. (суддя Головатюк Л.Д.), зокрема, задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на придбані ТОВ "Смарт-Груп" прості іменні акції ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" в кількості 103865023 штук, що становлять 93,83 відсотка статутного фонду товариства;

- заборонено ТОВ "Смарт-Груп" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з придбаними ТОВ "Смарт-Груп" простими іменними акціями ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" в кількості 103865023 штуки, що становлять 93,83 відсотка статутного фонду товариства, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеного майна.

За апеляційною скаргою ТОВ "Смарт –Груп" Київський апеляційний господарський суд (судді: Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Зубець Л.П.) постановою від 21.10.2008 р. ухвалу господарського суду м. Києва від 20.08.2008 р. в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасував, у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, дійшов висновку, що звертаючись до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення не було надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Смарт –Груп" або інші особи вчиняють або мають намір вчинити будь-які дії направлені на знищення, зменшення або погіршення за якістю пакета акцій, що є предметом оспорюваного договору, а ухвала господарського суду міста Києва від 20.08.2008 не містить зазначення обставин та доказів, на підставі яких клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову підлягало задоволенню.

Заступник Генерального прокурора України подав до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду України від 21.10.2008 р. скасувати та залишити без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 20.08.2008 р., обґрунтовуючи доводи касаційного подання порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що однією з позовних вимог є зобов'язання ТОВ "Смарт –Груп" повернути за актом приймання –передачі державі в особі ФДМ України придбані за договором купівлі – продажу № КПП-503 від 23.08.2006 р. прості іменні акції ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького", у зв'язку з чим продаж, дарування, застава та інші дії щодо спірного пакета акцій значною мірою ускладнять виконання рішення суду у разі задоволення позову, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту наведеної норми, вбачається що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За приписами статті 67 цього кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Зі змісту вказаних статей вбачається що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 (va009700-06) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду м.Києва від 20.08.2008 р. в частині задоволення клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на акції та заборони вчиняти дії щодо цих акцій, не містить обґрунтування в чому саме невжиття таких заходів до забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі, про що вірно було зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що оскаржувана у справі постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята у відповідності з нормами процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 66, 67, 106, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. у справі № 50/263 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційне подання Заступника Генерального прокурора України –без задоволення.