ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 748/2378/16-а
адміністративне провадження № К/9901/22798/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 748/2378/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 18 травня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:
- визнати неправомірним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2013, 2014, 2015 року) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідно до поданої заяви від 23 вересня 2016 року;
- зобов'язати відповідача призначити з 23 вересня 2016 року та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2013, 2014, 2015 роки) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідно до поданої заяви від 23 вересня 2016 року;
- стягнути з відповідача - Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, за рахунок його бюджетних асигнувань, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.;
- зобов'язати відповідача подати протягом місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення у даній справі.
2. Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2; постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2016 року скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2013, 2014, 2015 роки) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідно до поданої заяви від 23 вересня 2016 року;
- зобов'язано Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України здійснити призначення та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 23 вересня 2016 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2013, 2014, 2015 роки) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. 06 березня 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови у справі № 748/2378/16-а, в якій позивач просила стягнути з відповідача - Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, за рахунок його бюджетних асигнувань, судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в розмірі 551,20 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 606,33 грн.
5. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1157,53 грн.
6. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 в повному обсязі.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 748/2378/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
11. Станом на 19 грудня 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Приймаючи рішення про стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 1, 3 ст. 94, ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), зазначив, що при ухваленні судового рішення апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, які сплачувалися позивачем за подачу адміністративного позову у розмірі 551,20 грн. та апеляційної скарги у розмірі 606,33 грн., які підтвердженні документально.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що
- судом апеляційної інстанції безпідставно стягнуто з управління судові витрати, оскільки у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень;
- судом не було проаналізовано, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом;
- поза увагою залишилось те, що відповідні бюджетні асигнування в Управління відсутні;
- судові витрати повинні бути стягнуті з Державного бюджету України;
- органи Пенсійного фонду України з 01 січня 2017 року звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ (1774-19) ).
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.
15. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
16. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 161 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
17. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
18. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про присудження позивачу всіх здійснених нею документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України 1157,53 грн., оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою сплачено судовий збір, рішенням апеляційного суду позовні вимоги задоволено частково, питання про розподіл судових витрат не вирішено.
19. Доводи касаційної скарги щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору є безпідставними та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
19.1. Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 15 грудня 2017 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.
19.2. Отже, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України за законом звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.
19.3. Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, зокрема, як позивача у справах, не звільняє його від обов'язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
20. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 39/3772/15-а (К/9901/39245/18, від 12 червня 2018 року у справі № 750/108/17 (К/9901/17064/18) та від 13 червня 2018 року у справі № 520/1841/17 (К/9901/42193/18).
21. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні додаткової постанови.
22. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
23. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.
Додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 748/2378/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб