Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: Володько В.О. дов. № 310 від 29.12.2008 року

від відповідача:Матвеєва В.П. дов. № Д07/6361 від 06.11.2008 року,

Комісар С.П. дов. № Д07/2008/11/12-23 від 12.11.2008 року

У лютому 2008 року відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду з позовом до акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про стягнення безпідставно отриманих пільг і субсидій, що припадають на частку холодної води для приготування гарячої води за період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року в розмірі 6602945,21 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач отримав дані кошти безпідставно, оскільки відшкодування з бюджету пільг та субсидій здійснюється в цілому як за поставлену гарячу воду, а не окремо на вартість підігріву холодної води та вартість холодної води для приготування гарячої води. Позивач вважає, що недоодержує повну вартість холодної води для приготування гарячої води у виді пільг і субсидій, що припадають на частку холодної води, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року (суддя: Кондратова І.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що твердження позивача про отримання коштів відповідачем без достатніх на те підстав є необґрунтованим, оскільки відповідач отримав відшкодування відповідно до бюджетного призначення згідно Законів України Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки, Порядку перерахування в 2005-2007 роках деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, а також Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Крім того, отримані відповідачем пільги мають чітке цільове призначення, були виділені з бюджету і розподілені розпорядниками коштів як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію конкретних житлових організацій згідно з укладеними договорами на постачання теплової енергії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року (судді: Кондес Л.О. - головуючий, Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) вказане рішення залишено без змін з тих же підстав.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановив господарський суд, для забезпечення виконання державного бюджету України Кабінет Міністрів України, починаючи з 2001 року, щорічно затверджує Порядок перерахування субвенцій на фінансування пільг і субсидій на оплату енергоносіїв, житлово-комунальних послуг, твердого палива та скрапленого газу, послуг зв’язку та компенсацій за пільговий проїзд, який визначає механізм перерахування субвенцій на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (20-2005-п) затверджено Порядок перерахування в 2005 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні. Цей порядок визначав механізм перерахування у 2005 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони, а також звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям СБУ, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, які загинули або померли у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні, звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пільг, передбачених п. "ї" ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ч. 2 ст. 29 Основ законодавства України про культуру, абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону України "Про освіту", житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування) та компенсацій за пільговий проїзд окремим категоріям громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

Як з'ясував суд першої інстанції постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2006 року № 21 (21-2006-п) затверджено Порядок перерахування в 2006 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

Постановами Кабінету Міністрів України від 10.01.2007 року № 1 (1-2007-п) ,від 07.02.2007 року № 176 (176-2007-п) ,від 21.02.2007 року № 264 (264-2007-п) затверджено Порядок перерахування в 2007 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 (256-2002-п) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Суд також встановив, що на виконання вказаного Порядку складалися зведені акти звірки, протоколи, реєстри підприємств, установ та організацій, що приймають участь у розрахунках за енергоносії, а також реєстри погашення кредиторської заборгованості підприємств за теплову енергію по пільгах та субсидіях за рахунок субвенцій.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що кошти були отримані відповідачем у відповідності до бюджетного призначення згідно Законів України Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки, Порядку перерахування в 2005 - 2007 роках деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, а також Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Господарський суд встановив, що отримані відповідачем з бюджету пільги мають чітке цільове призначення, були виділені з бюджету і розподілені розпорядником коштів як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію конкретних житлових організацій згідно з укладеними ними договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, необхідно зазначити, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач мотивує заявлені вимоги фактом безпідставного отримання відповідачем частини відшкодування з бюджету, яке припадає на частку холодної води для приготування гарячої води, що за твердженням позивача має бути йому відшкодована.

При цьому, позивач вважає, що факт безпідставності отримання такого відшкодування відповідачем є підставою, у відповідності з ст. 1212 ЦК України, для виникнення у відповідача обов’язку повернути йому 6602945,21 грн. за період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року.

Позовні вимоги вірно визнані судами безпідставними, з огляду на наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України (435-15) . Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п.4 ч.3 ст. 1212 ЦК України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що вимагати повернення відповідного майна має право особа, за рахунок якої таке майно набуте або збережене.

Відтак, у випадку не виконання набувачем обов’язку повернути безпідставно набуте або збережене майно, потерпіла особа, суб’єктивне матеріальне право якої порушене, може звернутися до суду за захистом такого порушеного права. Вказана особа і буде належним позивачем у даному випадку, оскільки їй відповідне право належить.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідачу здійснювалось відшкодування відповідних коштів за рахунок коштів бюджету, а не позивача.

Таким чином, навіть у разі отримання відповідних коштів у вказаному розмірі відповідачем без достатньої підстави, позивач не має суб’єктивного матеріального права вимагати їх повернення, оскільки не є особою, за рахунок якої відповідні кошти отримані відповідачем. При цьому, у разі, якщо позивач має право на відповідне відшкодування з бюджету, він не позбавлений права вимагати виконання відповідних обов’язків від зобов’язаних осіб.

Враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні постанови норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року у справі № 37/97 залишити без змін.