32/399-31/169 Про стягнення орендної плати - 12.03.2009 Прийняття

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" звернулось до господарського суду з позовом до Підприємства "Ресурс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення 1973343,6грн., в тому числі 684467,68грн. орендної плати, 45427,49грн. пені, 18876,17грн. 3% річних від простроченої суми, 57906,76грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення та 1166665,5грн. неустойки у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором-підряду оренди крану від 22.09.2005р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2007р. у справі №32/399 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Громадську організацію "Народна кредитна спілка "Добробут".

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. у справі №32/399-31/169 (суддя Качан Н.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. у справі №32/399-31/169 (колегія суддів у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів Дикунської С.Я., Дзюбка П.О.) рішення господарського суду м.Києва від 03.09.2008р. залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. у справі №32/399-31/169 скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання 12.03.2009р. представники відповідача-1 не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Відзиви на касаційну скаргу позивача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача – 2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2002р. між Громадською організацією "Народна кредитна спілка "Добробут" (замовник-генінвестор) та Підприємством "Ресурс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів" (генпідрядник-інвестор) укладено генеральний довгостроковий інвестиційно-підрядний контракт №1/Б/02 про будівництво житлового комплексу за адресою: м.Київ, вул.Борщагівська, 208.

22.09.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" (виконавець) та Підприємством "Ресурс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів" (генпідрядник) було укладено договір-підряду оренди крана КБ 674.

В п.1.1 договору від 22.09.2005р. сторони домовились, що генпідрядник для механізації будівництва та виконання будівельно-монтажних робіт, замовляє баштовий кран КБ-674, а виконавець за письмовою заявою виконує монтаж, демонтаж та перебазування баштового крану та підкранових колій в обидва кінці згідно ПВР.

За договірними умовами визначеними сторонами в пунктах 1.2-1.5 договору від 22.09.2005р. вартість експлуатації крану становить 100000грн. у місяць, вартість монтажу крану становить 80000грн., вартість перебазування крану становить 88000грн., вартість демонтажу крану становить 75000грн.

Пунктом п.2.1 договору від 22.09.2005р. передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно за договірною ціною на підставі актів вартості виконаних робіт (надання послуг), підписаних уповноваженими представниками Генпідрядника, Виконавця і завірених печаткою.

За умовами визначеними 5.4 договору від 22.09.2005р. в разі несвоєчасної сплати орендної плати генпідрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення платежу, пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

Пунктом 6.2 договору-підряду оренди крану від 22.09.2005р. передбачено, що цей договір має бути розірвано тільки за згодою сторін або по рішенню господарського суду.

Суд першої інстанції при повторному розгляді справи в рішенні зазначив, як свідчать матеріали справи, відповідач-1 прийняв у строкове платне користування баштовий кран КБ 674, згідно з підписаним актом приймання передачі від 10.01.2006р., та зобов’язався сплачувати орендну плату та інші платежі по договору оренди до 5 числа місяця наступного за звітним. При цьому цим судом зазначено, що розмір орендної плати за період з 10.01.2006р. по 18.10.2006р., плати за монтаж, перебазування та демонтаж крану КБ 674 складає 1173967,68грн. Відповідач-1 розрахувався по договору-підряду оренди крану частково, в сумі 489500грн.: 30.09.2005р. –140000грн., 25.05.2006р. –349500грн. Таким чином, за обліковими розрахунками позивача борг відповідача-1 по договору-підряду оренди крана від 22.09.2005р. складає 684467,68грн.

При цьому суд вказав, що в тексті Договору записано альтернативний термін дії договору до кінця 2005 року або до завершення будівельних робіт. З чого суд першої інстанції дійшов висновку, що при такій невизначеності позивач документально не довів термін дії договору та дотримання сторонами порядку розірвання спірного Договору.

Водночас судом встановлено, що фактично договір не змінено та не розірвано у встановленому законом порядку, тому останній є чинним, права та обов’язки сторін за договором продовжують існувати, а звідси у позивача не виникло право на стягнення коштів на підставі спірного договору та застосування сторонами цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові.

Місцевий господарський суд встановивши наявність заборгованості у розмірі 684467,68 грн., без витребування у позивача актів вартості виконаних робіт, в порушення вимог ст. 111-12 ГПК України та вказівки ВГСУ викладеної в постанові від 13.03.2008р. у справі №32/339, та без витребування у сторін інших документів, які підтверджують розмір заборгованості, всупереч ст. 38 ГПК України відмовив у задоволенні позову про стягнення вказаної заборгованості в порушення зазначених норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку, погодився з викладеними судом першої інстанції висновками та зазначив, що на вимогу апеляційного суду з метою встановлення суми боргу згаданих актів не надано, а з долучених до матеріалів справи пояснень позивача видно, що акти вартості виконаних робіт сторонами не складались та не підписувались. Цей висновок суду апеляційної інстанції є невірним, оскільки з наявних у справі ухвал апеляційного суду вбачається, що акти вартості виконаних робіт, в порушення вимог ст. 111-12 ГПК України та вказівки ВГСУ викладеної в постанові від 13.03.2008р. у справі №32/339, суд апеляційної інстанції не витребував у позивача. Вказав про не складання цих актів суд апеляційної інстанції послався на пояснення позивача, тоді як не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи актам від 31.01.2006р. та від 28.02.2006р. приймання передачі наданих послуг по договору оренди від 22.09.2005р. (т.1 а.с.12-13), всупереч приписів ст. 43 ГПК України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції стверджуючи про не надання суду й доказів на підтвердження часткової оплати боргу в сумі 489500грн., про які йдеться в позовній заяві та періоду, за який її сплачено, обґрунтованого розрахунку пені, інфляційних втрат, 3% річних, тощо, із зазначенням при цьому, що, відповідачем 1 заперечується в суді факт надання будь-яких робіт чи використання баштового крану, не надав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи платіжним дорученням відповідача-1 №38 від 30.09.2005р. та №227 від 25.05.2006р.(т.1 а.с. 276-277) та акту від 10.01.2006р. приймання передачі по договору оренди від 22.09.2005р. (т.1 а.с.11), всупереч приписів ст. 43 ГПК України. Ненадання належної правової оцінки вищевказаним актам приймання передачі та приймання передачі наданих послуг по договору оренди від 22.09.2005р. свідчить про неправильність висновку суду апеляційної інстанції щодо не спростування апелянтом тверджень відповідача –1 про невикористання крану.

Поряд з цим, в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції містяться суперечливі твердження щодо чинності спірного договору, продовження існування прав та обов’язків сторін за цим договором з одночасним вказанням про передачу у власність ТОВ "Будівельний центр "Добробут" башенного крану КБ-674 за договором купівлі-продажу №273 від 05.03.2007р. з відхиленням тверджень позивача щодо демонтажу крану –11.04.2007р.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, в порушення приписів запроваджених ст.ст. 38, 43, 65, 84 ГПК України, не встановили істотні обставини справи.

Водночас колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на припущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, відповідно до протоколу судового засідання від 27.08.2008р. по справі №32/399-31/169 (т.1 а.с.212), суд першої інстанції, розглянув справу за участю представника позивача та за відсутності представників відповідачів, без з’ясування причин їх нез’явлення та оголосив короткочасну перерву до 03.09.2008р., без повідомлення про це відповідачів, чим зумовив порушення їх прав, визначених ст. 22 ГПК України, на судовий захист.

При цьому, як вбачається з протоколу судового засідання від 03.09.2008р. у справі №32/399-31/169 (т. 1 а.с. 213) суд першої інстанції за відсутності представників сторін оголосив резолютивну частину рішення про задоволення позову, в той час як у резолютивній частині повного тексту рішення від 03.09.2008р. у даній справі, підписаного 10.09.2008р., вказано про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що оскаржені рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права, а обставини, які мають істотний вплив на правильність застосування норм матеріального права, не з’ясовані, оскаржені рішення та постанова підлягають скасуванню, а дана справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.