Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В.

У лині 2008 р. позивач звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що 16.10.2006 р. між ним та ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 17/06-1114 (далі –договір), за яким позивач передав відповідачу у жовтні 2006 р. теплову енергію вартістю 10 366 097,21 грн.

Відповідач сплатив лише 474 771,57 грн., в зв’язку з чим заборгованість становить 9 891 325,64 грн.

Відповідно до п.5.1 договору покупець (відповідач) починає виконувати свої грошові зобов’язання відносно продавця з дати укладання цього договору, а закінчує датою отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р., укладеного між покупцем та КП "Харківські теплові мережі".

Оскільки 05.12.2007 р. в газеті "Урядовий кур’єр" № 228 було опубліковано оголошення про припинення юридичної особи ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" шляхом реорганізації –приєднання до ДП "Газ України", то на підставі ч.1 ст. 107 ЦК України позивач направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов’язання, але відповідач у семиденний строк не погасив заборгованість, а тому позивач просив стягнути її в судовому порядку.

Рішенням господарського суду м.Києва від 24.09.2008 р. (суддя Нарольський М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р. (головуючий –Моторний О.А., судді –Кошіль В.В., Шапран В.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 16.10.2006 р. між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" (продавець) та ДП "Газ-тепло" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 17/06-1114 (далі –договір), за яким позивач зобов’язався передати відповідачу обумовлений в акті приймання-передачі обсяг теплової енергії, а відповідач –прийняти його та оплатити на умовах договору за ціною, розрахованою відповідно до п.3.2 цього договору.

Згідно пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договору покупець починає виконувати свої грошові зобов’язання по відношенню до продавця з дати укладання цього договору, а закінчує датою отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р., укладеного між покупцем та КП "Харківські теплові мережі".

Розрахунки між покупцем та продавцем за цим договором залежні від розрахунків споживача теплової енергії за отриману теплову енергію за договором комісії, який зазначений у п.5.1 цього договору.

До дати отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р. покупець не має обов’язку, а продавець не має права вимагати від покупця остаточної оплати за цим договором.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв 100 927, 846 Гкал теплової енергії вартістю 10 366 097,21 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2006 р. № 10КП/1114.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриману теплову енергію у розмірі 474 771,57 грн.

Згідно з ч.1 ст. 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язання.

05.12.2007 р. в газеті "Урядовий кур’єр" № 228 було опубліковано оголошення про реорганізацію відповідача шляхом його приєднання до ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 р. № 538 (v0538558-07) "Про реорганізацію дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", в зв’язку з чим позивач листом від 29.01.2008 р. за № 23-19/178 направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов’язання та сплати боргу у сумі 9 891 325,64 грн. в семиденний строк з моменту пред’явлення вимоги.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в силу вищевикладених умов договору виконання відповідачем зобов’язань за договором поставлено в залежність від настання події - надходження на рахунок відповідача грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р., а не певного строку. Оскільки вказана подія не настала, то у відповідача не виник обов’язок з оплати отриманої теплової енергії, адже згідно з ч.2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки судом заявлені позовні не були розглянуті по суті.

Звертаючись до суду, позивач і сам не заперечував того факту, що подія, з якою пов’язується обов’язок відповідача щодо повної оплати одержаної теплової енергії, не настала, але він мотивував свої позовні вимоги наявністю обставин, передбачених ч.1 ст. 107 ЦК України –припиненням боржника (відповідача), що тягне за собою можливість вимоги дострокового виконання зобов’язання.

За таких обставин предметом судового дослідження мало бути питання можливості дострокового виконання зобов’язання, тобто до настання події, з якою договір пов’язує остаточний розрахунок відповідача.

Натомість суд досліджував питання настала вказана подія чи ні, хоча воно не було предметом спору.

Також не можна погодитися і з обгрунтуванням судом відмови у позові посиланням на ч.2 ст. 14 ЦК України.

Адже в даному випадку можливість зобов’язання дострокового виконання обов’язку боржником передбачена законом –ч.1 ст. 107 ЦК України.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обгрунтованими, а тому підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно, урахуванням всіх істотних обставин справи, з’ясувати можливість чи неможливість покладення на відповідача обов’язку, у зв’язку з його припиненням, остаточно розрахуватись з позивачем за одержану теплову енергію до настання події, передбаченої п.5.3 договору, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м.Києва від 24 вересня 2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 р. у справі за № 14/1 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.