Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 01.10.2008 року, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Голик В.С., судді –Гоголь Ю.М., Волков К.В.) від 27.11.2008 року, у справі № 2-26/9905-2006 у задоволенні заяви Благодійного Фонду "Боспор" про перегляд рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2006 року у справі № 2-26/9905-2006 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2006 року у справі № 2-26/9905-2006 залишено без змін.

В касаційній скарзі Фонд "Боспор" просить скасувати ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2008 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 2-26/9905-2006 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, по уточненим позовним вимогам, заступник прокурора міста Керчі звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Керченської міської ради із позовною заявою, в якій просив зобов’язати відповідача передати виконавчому комітету Керченської міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення, загальною площею 83 кв.м, розташовані у місті Керчі по вулиці 51-ої Армії.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2006 року у справі № 2-26/9905-2006, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007 року по даний справі, позов задоволено. Зобов’язано Фонд "Боспор" (благодійний фонд) повернути Виконавчому комітету Керченської міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення, загальною площею 83 кв.м, розташовані у місті Керчі по вулиці 51-ої Армії.

26.08.2008 року Фонд "Боспор" подав до Господарського суду Автономної Республіки Крим заяву про перегляд рішення господарського суду у справі № 2-26/9905-2006 від 08.09.2006 року за нововиявленими обставинами, у задоволенні якої судами правомірно було відмовлено з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що 18.05.2004 року між Виконавчим комітетом Керченської міської ради (орендодавець) та Фондом "Боспор" (орендар) був укладений договір оренди №843, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані у місті Керчі по вулиці 51-ої Армії, загальною площею 83 кв.м, які знаходяться на балансі комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду (т.1 а.с.5-7).

На засіданні комітету з передачі у оренду майна комунальної власності та надання дозволу на проведення капітального ремонту від 07.03.2006 року, в якому брав участь директор Фонду "Боспор", було прийнято рішення вважати договір оренди від 18.05.2004 року припиненим із 14.04.2006 року (т.1 а.с.14).

Листом від 17.03.2006 року № 31/101-4/51 Фонд "Боспор" був повідомлений про припинення договору оренди та йому було запропоновано звільнити орендовані приміщення у строк до 17.04.2006 року.

Таким чином, суд першої інстанції, виходячи з приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , Цивільного кодексу України (435-15) дійшов до висновку про зобов’язання відповідача повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 6 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Колегія суддів погоджується з тим, що факти, викладені у заяві Фонду "Боспор", про те, що отримання від орендодавця рахунку за №295 від 17.04.2007 року на оплату оренди приміщення за березень 2007 року та його сплата не є нововиявленими обставинами для даної справи, оскільки дані обставини виникли по закінченню семи місяців після винесення господарським судом Автономної Республіки Крим рішення від 08.09.2006 року.

Враховуючи наведене, постанова Севастопольського апеляційного господарсько го суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрун туються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законо давства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111, ст.ст. 112 - 114 Господарсько го процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фонду "Боспор" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 2-26/9905-2006 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 2-26/9905-2006 –без змін.