Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

у справі взяли участь представники

позивача: Процько В.І., посв. №226 наказ №32-Д

відповідачів:

Державного підприємства "Завод "Арсенал": Єрмакова К.Ю., довір. у справі

Фонду державного майна України: Любавська І.Р., довір. у справі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву:Коваленко Ю.І., довір. у справі

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.07.2008 (суддя Л. Пукшин), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 (судді: Л. Ропій, С. Буравльова, О. Попікова), позовні вимоги задоволені частково.

Зобов’язано ДП завод "Арсенал" укласти додаткову угоду до договору оренди державного майна від 15.05.2003 № А/76-31-03 про встановлення орендної ставки в розмірі 3%; зобов’язано РВ ФДМУ по м. Києву погодити розмір орендної плати за використання держмайна по договору оренди від 15.05.2003 № А-76-31-03 в розмірі 3% згідно п. 23 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

РВ ФДМУ по місту Києву в поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права. Висновки судів, всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не грунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності. Договір позивач укладав з Державним підприємством "Арсенал". РВ ФДМУ по місту Києву не є стороною по цьому договору.

13.10.2003 сторони по договору уклали додаткову угоду до нього. В процесі укладання сторони погодили цільове використання орендуємого приміщення - під офіс. 26.05.2003 РВ ФДМУ по м. Києву було погоджено розрахунок орендної ставки 10% (майно під офіс).

Підставою внесення змін в договір було продовження терміну дії договору до 15.05.2012р.

Судом не досліджено які виникли підстави для зменшення відсоткової ставки по орендній платі з 10% до 3%. Для таких змін повинні бути умови в цільовому призначенні орендуємого державного майна. Прийняті судом рішення не відповідають вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Сторони за договором не надали фонду документів, які могли би бути підставою для зменшення орендної ставки.

В порушення вимог ст. 105 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не вказав з посиланням на норми права на підставі яких він не взяв до уваги доводи фонду та надані докази.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередні судові інстанції встановили наступне.

Державне підприємство "Завод Арсенал" уклало договір оренди нежилого приміщення 81,6 кв.м. № А76-31-03 від 15.05.2003 з Державним підприємством "Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації (ДП "Український центр "Безпека" (орендар).

Додатковою угодою (додаток 1 до договору, а.с.37 т.1) сторони узгодили, що з 1 травня 2004 площа оренди встановлюється у розмірі 70,8 кв. м.; а в пункті 3.1 договору замість 1701,08 грн. записали 1475,94 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору (арк. 38), укладеною 13.10.2003 строк дії договору подовжили до 15.05.2012 року.

Орендну плату в договорі сторони встановили відповідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 4.10.1995 № 786 (786-95-п) . Постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846 (1846-2006-п) в зазначену Методику були внесені зміни і, зокрема, в додатку № 2 до неї в пункті 23 вказано, що орендна ставка за використання нерухомого державного майна на розміщення науково-дослідних установ встановлюється 3%.

Позивач пропонував 1 відповідачу укласти ще одну додаткову угоду до договору (додаток №3, арк. 58) де зазначено, що приміщення по договору оренди № А/76-31-03 від 15.05.2003 передається для розміщення науково-дослідної установи (позивача) і зроблений перерахунок орендної плати за приміщення відповідно до постанови КМУ від 27.12.2006 № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядок використання плати за оренди державного майна" (1846-2006-п) .

Відповідач 1 відмовився від підписання додаткової угоди до договору № А/76-31-03 (додаток №3).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач Державне підприємство "Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації" є науково-дослідною установою.

Встановивши цей факт, суди дійшли обгрунтованого висновку, що орендні ставки за використання нерухомого державного майна, встановлені постановою КМУ від 27 грудня 2006 року № 1846 (1846-2006-п) "Про внесення змін до Методики розрахунку", поширюються і на сторони по договору № А/76-31-03.

Згідно статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями державного майна є серед інших підприємства –щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах ІІ та ІІІ цієї статті, також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує 200 кв.м. Договір оренди нерухомого майна № А/76-31-03 від 15.05.2003 укладений з додержанням вимог ст. ст. 9, 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Статтею 21 цього закону передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У даному випадку змінилася орендна ставка за використання нерухомого державного майна при розміщенні науково-дослідних установ, до яких відноситься позивач у справі і орендар по договору.

За таких обставин доводи скаржника про порушення судами вимог ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є безпідставними. Доводи про не дослідження всіх обставин справи до уваги не приймаються, оскільки відповідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи.

Разом з тим слід зазначити, що резолютивна частина рішення суду 17.07.2008 не відповідає вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Позивач просив зобов’язати укласти додаткову угоду до діючого договору з врахуванням статусу позивача як наукової установи та цільового призначення оренди. Проект додаткової угоди № 3 до договору та розрахунок нової орендної плати був наданий суду (арк. 57, 58). Відповідно ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Дане порушення не потягнуло за собою прийняття невірного по суті рішення в цій частині позову. Резолютивна частина рішення підлягає уточненню.

Що стосується вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, якій відмовився погоджувати новий розрахунок орендної плати.

Згоду на оренду та погодження орендної плати органу, уповноваженого управляти державним майном, отримує орендодавець при укладанні договору оренди майна в порядку, встановленому ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". В ст. 21 цього закону не вказано, що при зміні розміру орендної плати орендатор повинен отримувати згоду органу, уповноваженого управляти державним майном. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства. Тому позовні вимоги до 2 відповідача не грунтуються на нормах діючого законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про зміну оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 111-5 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1.Касаційну скаргу РВ ФДМУ по м. Києву залишити без задоволення.

2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2008 у справі № 40/28 змінити.

Резолютивну частину рішення від 17.07.2008 пункт 2 уточнити, доповнивши словами: "в редакції пропонованій позивачем в проекті, що знаходиться в матеріалах справи –аркуші 57, 58.

Пункт 3 резолютивної частини рішення суду від 17.07.2008 викласти в наступній редакції: "В задоволенні позовних вимог до РВ ФДМУ по м. Києві –відмовити".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.