2-2/6401-2008 Про спонукання укласти додаткову угоду до договору про постачання електроенергії - 10.03.2009 Прийняття

ВАТ "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання комунальне житлово-експлуатаційне підприємство прийняти в редакції позивача додаткову угоду № 204 від 11.04.2008 до договору поставки електричної енергії № 103 від 25.06.2005 про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7, і внести відповідні зміни до договору № 103 від 25.06.2005.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02-19.09.2008 року у справі № 2-2/6401-2008 (суддя Толпиго В.І.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12 2008 року у справі № 2-2/6401-2008 (судді: Черткова І.В., Волков К.В., Голик В.С.) рішення господарського суду господарського суду Автономної Республіки Крим від 02-19.09.2008 року скасовано. Позов задоволено частково. Прийняте нове рішення. Зобов'язано комунальне житлово-експлуатаційне підприємство укласти з відкритим акціонерним товариством "Крименерго" в особі заступника керівника Красноперекопського району електричних мереж додаткову угоду № 204 від 11.04.2008 до договору поставки електричної енергії № 103 від 25.06.2005 про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Помоносова, 7 в наступній редакції: "Преамбула: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", іменоване в наступному Постачальник, в особі заступника керівника Красноперекопського району електричних мереж Гутова Михайло Костянтиновича, що діє на підставі довіреності № 122-Д від 03.01.2008, з однієї сторони, та комунальне житлово-експлуатаційне підприємство в особі керівника Ляшенко Володимира Ілліча, що діє на підставі Статуту, іменоване в наступному Споживач (балансоутримувач), другої, сторони, уклали наступну додаткову угоду про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова,7.

Пункт 1. Споживач забезпечує складання та надання на розрахункову дату баланс електричної енергії в технологічних мережах за узгодженою з постачальником формою на підставі показників загальнобудинкових засобів обліку, квартирних засобів обліку та засобів обліку інших споживачів, які підключені до технологічних мереж з під загального обліку, що розміщені всередині будинку чи за його межами, та сплачує Постачальнику обсяг електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку.

Пункт 2. Встановлюється наступний алгоритм розрахунку обсягу електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку: на встановлену додатком "Порядок розрахунків" розрахункову дату Споживач фіксує показники загальнобудинкових засобів обліку, показники квартирних засобів обліку та інших споживачів, які підключені до його технологічних мереж з під загального обліку згідно з додатком "Список споживачів, споживання яких враховується при складанні балансу електричної енергії". У випадку ненадання Споживачем показників квартирних засобів обліку, Постачальник має право здійснювати складання балансу електричної енергії за показниками, що зафіксовані робітниками Постачальника. Кількість електричної енергії, спожитої на загальні нужди, визначається як алгебраїчна різниця кількості електричної енергії, яка надійшла до технологічної мережі відповідно до показників загальнобудинкових засобів обліку, та кількості електричної енергії, спожитої Споживачами, які мають договір про поставку електричної енергії з Постачальником і підключені до мереж будинку. Тобто Споживач (який є власником або балансоутримувачем загальнобудинкових електричних мереж) розраховується з Постачальником за обсяг електричної енергії, визначеної за формулою: W=Wод-Wcп, де Wод - обсяг електричної енергії згідно з показниками загальнобудинкового засобу обліку; Wсп -обсяг електричної енергії відповідно до сумарних показників засобів обліку мешканців будинку, орендарів чи власників окремих приміщень будинку.

Пункт 3.Включення точки обліку електричної енергії (засобів обліку) в

баланс електричної енергії в технологічних мережах житлового будинку здійснюється: для фізичних осіб -після укладення між Постачальником та побутовим споживачем "договору про використання електричної енергії", для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності -після укладення "договору про постачання електричної енергії".

Пункт 4. За вимогою Постачальника електричної енергії Споживач як балансоутримувач мереж зобов'язаний відключити електричні установки Субспоживачів, які підключені до його технологічних мереж. Відключення споживачів здійснюється в порядку, установленому Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) .

Пункт 5. Виключено.

Пункт 6. Викладена додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору № 103 від 25.06.2005, укладена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Постачальника, другий - у Споживача".

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство м. Красноперекопська звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12 2008 року у справі № 2-2/6401-2008 та прийняти нове рішення, яким зобов'язати комунальне житлово-експлуатаційне підприємство укласти з відкритим акціонерним товариством "Крименерго" в особі заступника керівника Красноперекопського району електричних мереж додаткову угоду № 204 від 11.04.2008 до договору поставки електричної енергії № 103 від 25.06.2005 про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7 в редакції відповідача, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.06.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та комунальним житлово-експлуатаційним підприємством (споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 103, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатків до нього, які є його невід'ємними частинами

Пунктом 9.2 вказаного договору, передбачено внесення змін до договору, якщо після його укладення набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого по-іншому регулюють умови договору.

Посилаючись на вищевказаний п. 9.2 Договору, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" 14.04.2008 направило на адресу відповідача додаткову угоду № 204 від 11.04.2008 про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7.

Натомість комунальне житлово-експлуатаційне підприємство листом від 18.04.2008 року направило на адресу позивача відмову від підписання додаткової угоди у зв'язку з тим, що підприємство не несе відповідальності за спожиту електричну енергію споживачами будинку № 7 по вул. Ломоносова міста Красноперекопськ та протиріччям умов наданого проекту угоди нормам закону.

Суди встановили, що в свою чергу, відкрите акціонерне товариство "Крименерго", не погодившись з такою відмовою, на підставі частини 4 статті 188 Господарського кодексу України звернулось до місцевого господарського суду з вищезазначеними вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Крім цього, частиною 4 статті 275 Господарського кодексу України також передбачена обов'язковість укладання договору енергопостачання.

Відповідно до змісту позовної заяви та апеляційної скарги, позивач внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 року обґрунтовує внесенням змін до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) .

У преамбулі додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 року вказано, що "Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", іменоване в наступному Постачальник, в особі заступника керівника Красноперекопського району електричних мереж Гутова Михайло Костянтиновича, що діє на підставі довіреності № 122-Д від 03.01.2008, з однієї сторони, та комунальне житлово-експлуатаційне підприємство в особі керівника Ляшенко Володимира Ілліча, що діє на підставі Статуту, іменоване в наступному Споживач (власник мереж), уклали наступну додаткову угоду про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7 ".

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд визначено як житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Суд апеляційної інстанції встановив, що житловий будинок № 7 по вул.. Ломоносова, міста. Красноперекопська є власністю місцевої ради та переданий на баланс відповідачу.

Судова колегія погоджується з твердженням суду попередньої інстанції, що знаходження майна на балансі не зазначає права власності на це майно, і таким чином, у преамбулі договору необхідно зазначати Споживача як балансоутримувача.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам.

За таких обставин суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що поняття "основний споживач" та "власник електричних мереж" нетотожні, а тому преамбула додаткової угоди підлягає затвердженню в наступній редакції: "Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", іменоване в наступному Постачальник, в особі заступника керівника Красноперекопського району електричних мереж Гутова Михайло Костянтиновича, що діє на підставі довіреності № 122-Д від 03.01.2008, з однієї сторони, та комунальне житлово-експлуатаційне підприємство в особі керівника Ляшенко Володимира Ілліча, що діє на підставі Статуту, іменоване в наступному Споживач (балансоутримувач), з другої сторони, уклали наступну додаткову угоду про порядок розрахунків у процесі постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7".

Пунктом 1 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 передбачено, що "Споживач забезпечує складання та надання на розрахункову дату баланс електричної енергії в технологічних мережах за узгодженою з постачальником формою на підставі показників загальнобудинкових засобів обліку, квартирних засобів обліку та засобів обліку інших споживачів, які підключені до технологічних мереж з під загального обліку, що розміщені всередині будинку чи за його межами, та сплачує Постачальнику обсяг електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку".

Відповідно до пункту 1.2 зазначених Правил населений пункт - це юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Суди встановили, що житловий будинок, розташований за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Ломоносова, 7, є гуртожитком. Гуртожиток відповідно до викладених вище положень підпадає під поняття населеного пункту.

При цьому, у листі Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 19.04.2006 № 05-31-11/2028 викладена аналогічна позиція.

Суд апеляційної інстанції зазначив про правомірність вимог позивача щодо складання та надання комунальним житлово-експлуатаційним підприємством балансу електричної енергії в своїх технологічних мережах, оскільки вказаний гуртожиток переданий відповідачу на баланс. Крім цього, складання такого балансу на підставі показників загальнобудинкових засобів обліку відповідає пункту 3.6 Правил користування електричною енергією, в редакції постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 № 1497 (z1294-06) , яким передбачено, що у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.

На підставі викладеного попередня інстанція дійшла підставного висновку, про те, що пункт 1 додаткової угоди підлягає затвердженню в редакції позивача.

Суди встановили, що пунктом 2 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 передбачено, що "Встановлюється наступний алгоритм розрахунку обсягу електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку: на встановлену додатком "Порядок розрахунків" розрахункову дату Споживач фіксує показники загальнобудинкових засобів обліку, показники квартирних засобів обліку та інших споживачів, які підключені до його технологічних мереж з під загального обліку згідно з додатком "Список споживачів, споживання яких враховується при складанні балансу електричної енергії". У випадку ненадання Споживачем показників квартирних засобів обліку, Постачальник має право здійснювати складання балансу електричної енергії за показниками, що зафіксовані працівниками Постачальника. Кількість електричної енергії, спожитої на загальні погреби, визначається як алгебраїчна різниця кількості електричної енергії, яка надійшла до технологічної мережі відповідно до показників загальнобудинкових засобів обліку, та кількості електричної енергії, спожитої Споживачами, які мають договір про поставку електричної енергії з Постачальником і підключені до мереж будинку. Тобто Споживач (який є власником або балансоутримувачем загальнобудинкових електричних мереж) розраховується з Постачальником за обсяг електричної енергії, визначеної за формулою: W=Wод-Wсп, де Wод - обсяг електричної енергії згідно з показниками загальнобудинкового засобу обліку; Wcп –обсяг електричної енергії відповідно до сумарних показників засобів обліку мешканців будинку, орендарів чи власників окремих приміщень будинку".

Згідно пунктів 12.7, 3.6 Правил користування електричною енергією складання балансу, передбаченого пунктом 1 додаткової угоди, без алгоритму розрахунків кількості електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку, та без обліку споживання електричної енергії фізичними особами (мешканцям и гуртожитку) неможливо. А визначення в свою чергу алгоритму розрахунків кількості електричної енергії, спожитої на загальні погреби будинку неможливо без врахування показників засобів обліку мешканців будинку.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що надана редакція пункту 2 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 відповідає вимогам Правил користування електричною енергією.

Пунктом 3 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 в редакції позивача передбачено, що "Включення точки обліку електричної енергії (засобів обліку) в баланс електричної енергії в технологічних мережах житлового будинку здійснюється: для фізичних осіб - після укладення між Постачальником та побутовим споживачем "договору про використання електричної енергії", для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - після укладення "договору про постачання електричної енергії".

На думку судової колегії суду попередньої інстанції, включення точки обліку електричної енергії (засобів обліку) в баланс електричної енергії в технологічних мережах житлового будинку після укладення відповідних договорів є правомірним.

З вищевказаним твердженням не можна не погодитися, оскільки згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з Енергопостачальником. Відносини енергопостачання між громадянином то енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 26.07.1999 № 1357 (1357-99-п) . Пункт 3 вказаних Правил встановлює, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та постачальником електричної енергії.

p;Електрична енергія продається в точці продажу, розташування якої зазначається у відповідному договорі( п. 1.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) ).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що пункт 3 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 підлягає затвердженню в редакції позивача.

Пунктом 4 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 в редакції позивача передбачено, що "За вимогою Постачальника електричної енергії Споживач як власник мереж зобов'язаний відключити електричні установки Субспоживачів, які підключені до його технологічних мереж. Відключення споживачів здійснюється в установленому діючими нормативними документами порядку".

Згідно ч. 2 пункту 12.10 Правил користування електричною енергією на вимогу постачальника електричної енергії населений пункт зобов'язаний відключити електроустановки споживача на території населеного пункту у порядку, встановленому Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) .

Суд попередньої інстанції правомірно зауважив, що внесення до пункту 4 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 вказівки на Правила користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) є обґрунтованим, оскільки вищезазначений пункт Правил користування електричною енергією прямо встановлює нормативний акт, відповідно до якого повинно здійснюватися відключення субспоживачів.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла вірного висновку, що пункт 4 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 підлягає затвердженню в редакції: "За вимогою Постачальника електричної енергії Споживач як балансоутримувач мереж зобов'язаний відключити електричні установки Субспоживачів, які підключені до його технологічних мереж. Відключення споживачів здійснюється в порядку, установленому Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) ".

Щодо пункту 5 додаткової догоди № 204 від 11.04.2008 року, то даний пункт викладений позивачем в такій редакції: "Споживач забезпечує рівномірний розподіл навантаження за фазами А, В, С. У випадку встановлення порушення такої умови Постачальник має право виставити рахунок Споживачу за додаткові втрати електричної енергії в "нульовому" проводі на введенні за формулою: Р=Іо2*г*Т/1000 кВт/ч, де зрівняльний струм у нульовому проводі (А), г -"" дроту (Ом), т -час роботи струмоприймачів (година) за договором. Виявлення та усунення порушень оформлюється двостороннім актом".

При цьому, як вказав суд апеляційної інстанції не наведено правових норм, які обґрунтовують правомірність викладеного у пункті 5 обов'язку споживача забезпечувати рівномірний розподіл навантаження та права постачальника виставляти рахунки у разі порушення такого обов'язку, сума втрат за якими повинна визначатися за наведеною вище формулою.

За таких обставин, у відсутності правового обґрунтування правомірності застосування пункту 5 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008, апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку, що він підлягає виключенню з угоди, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Пунктом 6 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 року в редакції позивача передбачено, що "Викладена додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору № 103 від 25.06.2005, укладена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Постачальника, другий - у Споживача".

Частино 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що пункт 6 додаткової угоди № 204 від 11.04.2008 року відповідає чинному законодавству та підлягає затвердженню в редакції позивача.

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1996 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) " (з подальшими змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або відповідно до вимог, що звичайно ставляться.