Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2008 р. у справі №5/116-08 (судді: Гудим В.Д., Кіяшко В.І., Лущик М.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. (судді: Токар М.В., Івакіна В.О., Фоміна В.О.), позов задоволено: зобов'язано відповідача -ПП "Алмаз" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0075 га по точці 94 в бік земельної ділянки ПП ОСОБА_1 на 3,0 м від точки 94 по точкам 92, 87, в9 довжиною 25,0 м згідно з планом-схемою (т. 1, а.с. 22), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та привести її у придатний для використання стан.

У касаційній скарзі ПП "Алмаз" просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2008 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі №5/116-08 за позовом прокурора Зарічного району м.Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ПП "Алмаз" за участю ФОП ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Сумської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 121 Конституції України, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 1, 29, 33, п. 6. ч. 1 ст. 63, п. 2 ч. 1 ст. 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, після відмови прокурора від поданого ним позову Сумська міська рада зобов'язана була подати власний позов з додержанням процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) ; по-друге, в матеріалах справи відсутні докази надіслання заяви Сумської міської ради про уточнення позовних вимог на адресу відповідача, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення заяви без розгляду; по-третє, рішення суду про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,075 га (з зазначенням точних координат земельної ділянки) прийнято за позовною вимогою, яка не була предметом розгляду; по-четверте, Сумською міською радою не подано доказів порушення прав ради внаслідок зайняття земельної ділянки відповідачем, у т.ч. наявності у ради права розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Клопотання третьої особи про забезпечення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється на вимогу учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи і прокуратури, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування гос подарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.09.2007 р. №64, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, встановлено, що ПП "Алмаз" самовільно зайнято земельну ділянку площею близько 0,0075 га в м.Суми, вул.Воскре сенська (біля приміщення №14) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про оренду землі".

До зазначеного акта додано план-схему земельної ділянки ПП "Алмаз" по АДРЕСА_1 з визначенням меж самовільно зайнятої земельної ділянки згідно точок, за межі яких ПП "Алмаз" не мало права виходити (т. 1, а.с. 22).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2007 р. №34, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України при перевірці додержання вимог земельного законодавства ПП "Алмаз" при використанні земельної ділянки в АДРЕСА_1 встановлено, що ПП "Алмаз" самовільно зайнято земельну ділянку площею близько 0,0075 га в м.Суми, вул.Воскресенська (біля приміщення №14) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про оренду землі".

11.09.2007 р. директору ПП "Алмаз" було видано припис Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Сумської області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України №42, згідно з яким зобов'язано відповідача в 30-денний термін вжити заходи щодо усунення порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення правовстановлюючих документів на неї.

17.09.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України було винесено постанову №34 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 визнано винною в порушенні земельного законодавства, яке полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки, та відповідно до ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановлено стягнути з директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 штраф у розмірі 850,00 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.11.2007 р. №183, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, встановлено, що приписом держземінспектора від 11.09.2007 р. №42 директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушення земельного законодавства. При повторній перевірці стану виконання вимог припису держземінспектора встановлено, що ПП "Алмаз" не вжито заходи по усуненню даного порушення та продовжується використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю.

28.11.2007 р. директору ПП "Алмаз" видано припис Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Сумської області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України №109, згідно з яким при перевірці виконання вимог припису держземінспектора від 11.09.2007 р. №42 встановлено, що приписом держземінспектора від 11.09.2007 р. №42 директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушення земельного законодавства. При повторній перевірці стану виконання вимог припису держземінспектора встановлено, що ПП "Алмаз" не вжито заходи по усуненню даного порушення та продовжується використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю, у зв'язку з чим приписано в 30-ден ний термін вжити заходи по усуненню порушення земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки або оформлення правовстановлюючих документів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2007 р. №87, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України, встановлено, що приписом держземінспектора від 11.09.2007 р. №42 директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушення земельного законодавства. При повторній перевірці стану виконання вимог припису держземінспектора встановлено, що ПП "Алмаз" не вжито заходи по усуненню даного порушення та продовжується використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю, за що передбачена відповідальність за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення ст. 211 Земельного кодексу України.

03.12.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Держземінспекції України було винесено постанову №87 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої директором ПП "Алмаз" ОСОБА_3 не виконано вимоги припису від 11.09.2007 р. №42 та продовжується використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно з даною постановою директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 визнано винною в порушенні земельного законодавства, яке полягає в невиконанні законних розпоряджень чи приписів посадових осіб, та відповідно до ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановлено стягнути з директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 штраф у розмірі 255,00 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.12.2007 р. №266, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, встановлено, що приписом держземінспектора від 28.11.2007 р. №109 директора ПП "Алмаз" ОСОБА_3 зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушення земельного законодавства. При повторній перевірці стану виконання вимог припису держземінспектора встановлено, що ПП "Алмаз" не виконано вимоги припису та продовжується використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю.

З огляду на невиконання вимог вищезазначених приписів держземінспекторів та продовження використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, 19.02.2008 р. прокурор Зарічного району м.Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ПП "Алмаз" про зобов'язання ПП "Алмаз" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0075 га та привести її у придатний для використання стан на підставі ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст. - 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 80, 83, 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

01.04.2008 р. прокурор Зарічного району м.Суми подав до господарського суду Сумської області уточнення позовних вимог, в яких просив зобов'язати ПП "Алмаз" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0075 га біля приміщення №14 по вул.Воскресенська в м.Суми та привести її у придатний для використання стан.

Звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради обґрунтовано прокурором нормами ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (згідно з якими земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією).

15.04.2008 р. до господарського суду Сумської області надійшла заява прокурора Зарічного району м.Суми про відмову від позову.

16.04.2008 р. від Сумської міської ради надійшла заява, в якій вона повідомила про те, що підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі і просить суд їх задовольнити (т. 1, а.с. 72).

07.05.2008 р. до господарського суду Сумської області надійшла заява Сумської міської ради про уточнення позовних вимог №2853-1/3-3 юр, в якій позивач просив зобов'язати ПП "Алмаз" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан на підставі ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова прокурора від позову не позбавляє позивача -Сумську міську раду права вимагати вирішення спору по суті, оскільки відповідно до п. 12 розділу Х Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади; по-друге, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0075 га поза межами наданої йому в установленому порядку земельної ділянки підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписами про усунення порушень земельного законодавства, протоколами про адміністративне порушення та постановами про накладення адміністративного стягнення та відповідачем не спростовано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили обставини справи і дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України "Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою" право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Факт користування ПП "Алмаз" земельною ділянкою площею 0,0075 га за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності документів, що посвідчують право на земельну ділянку (передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України), встановлено господарськими судами, підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписами про усунення порушень земельного законодавства, протоколами про адміністративні порушення та постановами про накладення адміністративного стягнення (т. 1, а.с. 21-30) та відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставними висновки господарських судів про те, що у зв'язку з неоформленням відповідачем документів на користування земельною ділянкою, яка ним фактично використовується, даний режим користування земельною ділянкою слід кваліфікувати як самовільний, що тягне за собою відповідні юридичні наслідки.

Відповідно до п. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду (ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України).

Висновки господарських судів про наявність у Сумської міської ради права вимагати вирішення спору по суті після відмови прокурора від позову також відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті (а матеріали справи свідчать, що позивач саме з такою вимогою і звернувся до суду -т. 1, а.с. 72).

Доводи касаційної скарги про недоведення позивачем порушення прав і охоронюваних законом інтересів Сумської міської ради внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, у т.ч. наявності у неї права розпоряджатися спірною земельною ділянкою спростовуються нормами чинного законодавства і матеріалами справи, оскільки: по-перше, господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка розташована у м.Суми, а відповідно до п. 12 розділу Х Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади; по-друге, позовні вимоги прокурора ґрунтувалися саме на порушенні права власності на землю територіальної громади міста (яка є суб'єктом права комунальної власності на землю -т. 1, а.с. 44), а внесення протесту прокурором Сумської області і відмова прокурора від позову не призводять до зміни власника землі.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі №5/116-08 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, п. 1 ст. - 111-9, ст. - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ПП "Алмаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі №5/116-08 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі №5/116-08 -без змін.