826/5986/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Межевича М.В., Земляної Г.В., Сорочка С.О. від 19.07.2017 у справі №826/5986/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Актив-Банк" про зобов`язання вчинити певні дії,

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача №1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Відповідача №2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача в "КБ "Актив-Банк";

- зобов`язати Відповідача №1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Відповідача №2 Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" включити позивача ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Відповідача № 1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актив-Банк" розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором від 05.01.2015 відповідно до діючого законодавства.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк".

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що укладені із банком правочини щодо відкриття рахунку на користь іншої особи та додаткової угоди є нікчемними у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Вказує, що кошти позивачем безпосередньо не вносилися, а надійшли з іншого рахунку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) на користь ОСОБА_1 було укладено договір строкового вкладу "Актив прибутковий" № ДФО-02-181327 від 16.06.2014, відповідно до якого було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення № 1 від 16 червня 2014 року на згаданий депозитний рахунок з рахунку ОСОБА_2 було перераховано 5 731 дол. США.

16.06.2014 між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) було укладено додатковий договір №1 до договору №ДФО-02-181327, згідно якого, зокрема :

- з дати підписання цього додаткового договору та на підставі основного договору, клієнт набуває право на вклад за основним договором та відповідно до цього вважається вкладником за основним договором;

- всі інші умови основного договору, які не суперечать цьому додатковому договору, залишається без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Постановою Правління Національного банку України від 02 серпня 2014 року №545 ПАТ "КБ "Актив-банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року №79 вирішено розпочати з 03 вересня 2014 року процедуру виведення ПАТ "КБ "Актив-банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 вересня 2014 року по 03 грудня 2014 року, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-банк" призначено Шевченка О .В.

23.12.2014 Правління Національного банку України прийнято постанову № 838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк".

24.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №158 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ "Актив-банк" з 24.12.2014.

Як зазначено в позовній заяві, при зверненні до "ОТП Банку" для отримання коштів вкладу, позивач дізнався про відсутність даних про себе в загальному реєстрі вкладників ПАТ "КБ "Актив-Банк".

ОСОБА_1 08.01.2015 звернувся до Фонду з заявою, в якій просив повідомити причини відсутності даних про нього в реєстрі вкладників, наданому "ОТП Банк" для погашення заборгованості та зазначити де і коли позивач може отримати кошти за вкладом.

Листом № 21-036-1821/15 від 21.01.2015 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що на виконання вимог ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" надано до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. На теперішній час в Переліку вкладників, що був переданий до Фонду Уповноваженою особою Фонду, інформація про вклади ОСОБА_1 відсутня.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників є невірно обраним способом захисту порушеного права та, як наслідок, задоволенню не підлягає, адже в межах наданих повноважень Фонд сам по собі не включає вкладників до Загального реєстру вкладників відповідного банку, а лише складає Загальний реєстр вкладників виключно на підставі інформації (переліку вкладників), яка надається Уповноваженою особою фонду. При цьому суд вказав, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Уповноважену особу Фонду розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором від 05.01.2015 відповідно до діючого законодавства.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. Висновок Уповноваженої особи про нікчемність спірних правочинів є виключно припущенням, що не доведено належними засобами доказування, а тому застосування наслідків їх нікчемності та не включення позивача до реєстру владників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду є протиправним, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо нього як вкладника.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами 3 і 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (до вкладів відносяться і кошти, розміщені на банківських рахунках), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов`язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

У відповідності до частини 1 статті 1063 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред`явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Таким чином, ОСОБА_1 набув прав вкладника ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", проте його не було включено до переліку вкладників банку.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. та ПАТ "Комерційний банк "Актив- банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідач, в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договорів банківського вкладу та додаткової угоди, здійснення транзакції ПАТ "Комерційний банк "Актив - банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Доводи заявника касаційної скарги відносно того, що переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отримання її позачергово та раніше за інших кредиторів банку, судом касаційної інстанції сприймаються критично, оскільки останні фактично є припущеннями Уповноваженої особи, в той же час, жодних доказів на підтвердження зобов`язання позивача повернути кошти ініціатору відповідного перерахунку після отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ст. 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ "Актив-банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Актив-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Актив-банк" за рахунок Фонду, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

З приводу посилань заявника касаційної скарги на те, що спірні правочини були укладено в період дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 12.06.2014 № 349/БТ, зі змінами від 26.06.2014 №382/БТ "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії проблемних", відповідно до якої були встановлені обмеження в його діяльності, зокрема, щодо зупинення здійснення операцій: в частині залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб, з відкриття вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків (в тому числі карткових) фізичним особам, в частині зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ "КБ "Актив-банк", колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до приписів ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" положення вказаної постанови є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача з її положеннями відповідачем надано не було, як і не надано, всупереч приписів ст. 71 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами) доказів доведення керівництвом банку такої інформації і до відповідальних працівників банку, якими було оформлено з позивачем спірний договір депозитного вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.