Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Жаров А.С.

від відповідача: не з’явився

прокурор: Савицька О.В.

розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Рівненської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р.

у справі № 15/177 Господарського суду Рівненської області

за позовом ПП фірма "Альбіон"

до Рівненського міського будинку дитини

за участю Прокуратури Рівненської області

про стягнення 57182,40 грн.,

ПП фірма "Альбіон" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського міського будинку дитини про стягнення 57182,40 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.07.2007р. (суддя В.В.Коломис) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.07.2007р., ПП фірма "Альбіон" подало апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р. (судді: О.П.Дубник, Г.В.Орищин, Г.Г.Якимець) апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2007р. скасовано, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Рівненського міського будинку дитини на користь ПП фірма "Альбіон" заборгованість у розмірі 57182,40 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 857,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рівненський міський будинок дитини звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з заявою від 21.07.2008р. про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. (судді: О.П.Дубник, Т.С.Процик, М.Г.Слука) заяву Рівненського міського будинку дитини відхилено, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р. залишено без змін.

Не погодившись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р., заступник прокурора Рівненської області вніс касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу заступник прокурора Рівненської області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступника прокурора Рівненської області підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено:

Між сторонами булу укладено 05.10.2006р. угоду на суму 82627,20 грн. на виконання підрядних робіт по поточному ремонту приміщень будинку дитини.

Договір та кошторис розрахункової договірної ціни на суму 82627,20 грн. вони підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками.

Відповідно до п.3.1 цього договору підряду відповідач зобов'язувався здійснити розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача виходячи з об’ємів виконаних робіт, їх вартості на підставі актів приймання виконаних робіт форми "2-КБ-в" на протязі десяти днів з дня їх підписання.

Між позивачем та відповідачем укладено договори підряду від 25.10.2006р. на суму 8002,20 грн. та від 01.12.2006р. на суму 11257,20 грн., виконання робіт по яких оплачені відповідачем згідно вищевказаних платіжних доручень та на підставі актів приймання виконаних робіт.

Позивач виконав підрядні роботи за жовтень 2006р. на суму 8002,20 грн., за грудень 2006р. на суму 11257,20 грн., про що сторонами підписано відповідні акти приймання виконаних робіт, а відповідачем платіжними дорученнями №1010 від 27.10.06р. та № 144 від 25.12.06р. проведено розрахунки за виконанні підрядні роботи на суму 19260,00 грн.

Позивач виконав підрядні роботи в січні 2007р. на суму 57182,40 грн. з будівельних матеріалів відповідача на загальну суму 20356,76 грн., але форми КБ-2 та КБ-3 за січень 2007р. відповідач відмовився підписувати, мотивуючи, що роботи позивач повинен був виконати благодійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Права замовника під час виконання робіт встановлені ст. 849 ЦК України, якою визначено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду.

Як вже було зазначено, між сторонами 05.10.2006р. було укладено угоду на суму 82627,20грн. Крім того, між сторонами 25.10.2006р. було укладено угоду на суму 8002,20 грн. та 01.12.2006р. укладено угоду на суму 11257,20 грн. Дані угоди було сторонами виконано. Проте, встановивши дані обставини судом не досліджено чи було припинено договір від 05.10.2006р.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Проте, господарським судом не досліджувалися обставини щодо наявності недоліків у роботі або відступу від умов договору.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2007р. у справі № 15/177 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.