ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 р.
№ 4/213
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs2547080) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на
рішення господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року
у справі
№ 4/213
за позовом
комунального підприємства "Київський метрополітен"
до
суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
треті особи
на стороні позивача
- Київська міська рада, - Київська міська державна адміністрація,
про
звільнення орендованого майна
та за
зустрічним позовом
суб`єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_1
до
комунального підприємства "Київський метрополітен"
про
визнання договору оренди продовженим та визнання першочергового права на укладення
договору оренди
участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
третіх осіб -не з'явились
ВСТАНОВИВ:
У травні 2007 року комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом про звільнення орендованого майна, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди № 195-Упр(ДВ)/05 від 27 грудня 2005 року, укладеного між позивачем і суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.
У липні 2007 року відповідач звернувся із зустрічним позовом до комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання договору оренди продовженим та визнання першочергового права на укладення договору оренди.
Рішенням господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року (суддя -І.Борисенко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року (головуючий -Л.Смірнова, судді -С.Алданова, В.Шапран), первісний позов задоволено, а у зустрічному позові відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року і прийняти нове рішення про відмову у первісному позові та задоволення зустрічного.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 27 грудня 2005 року між комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) і суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 195 -Упр (ДВ)/05, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно, а саме - кіоск "Квіти" И3296. Об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен". Місячна орендна плата на дату підписання цього договору становить 1 518,00 грн. (пункти 1.1., 2.1., 2.4., 3.1. договору).
Згідно з пунктом 9.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 березня 2006 року.
Пунктом 9.3. сторони погодили, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена за погодженням сторін.
Додатковими угодами до даного договору термін дії договору оренди продовжувався до 31 грудня 2006 року (а.с. 12-20, т.1).
В силу частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В порядку, визначеному даною статтею Закону, позивач листами № 698-НЗК від 08.12.2006 р., № 26-НЗК від 22.01.2007 р. повідомив відповідача про те, що договір оренди продовжуватись не буде і просив повернути об`єкт оренди по акту приймання -передачі (а.с.21, 22, т.1).
Відповідно до частини 2 статті 26 та частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 2 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 785 ЦК України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було.
Тому, при наявності заперечень орендодавця та настання наслідків, передбачених пунктом 9.4 Договору, частини 2 статті 26, частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 2 статті 291 ГК України, статті 785 ЦК України, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про правомірність заявлених КП "Київський метрополітен" позовних вимог відповідають фактичним обставинам та підтверджуються матеріалами справи із правильним застосуванням нормам матеріального права що регулюють спірні правовідносини.
Що стосується заявленого зустрічного позову, то виходячи із положень частини 1 статті 777 ЦК України, частини 1 статті 285 ГК України та частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар може реалізувати надане йому переважне (гарантоване) право на продовження оренди тільки в тому разі, коли після закінчення договору оренди орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Тому, за відсутності доказів про намір орендодавця укласти договір оренди приміщення з іншим орендарем, відсутні правові підстави для зобов'язання орендодавця пролонгувати договір після закінчення його дії або укласти новий договір, що правомірно враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи касаційної скарги висновків місцевого та апеляційного господарських судів не спростовують і підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9- - 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року у справі за № 4/213 -без змін.
Зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 3 червня 2008 року скасувати.
Головуючий,
суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко